Рішення № 25824838, 28.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.12 Справа№ 5015/2551/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київдо відповідача:Управління західного оперативного командування, м. Львівпро:стягнення 52878, 24 грн. Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Матлай Й.І. -представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ, надалі -позивач, до Управління західного оперативного командування, м. Львів, надалі -відповідач, про стягнення коштів в сумі 52878, 24 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 03.07.2012 р.

27.06.2012 р. відповідач через канцелярію на розгляд суду подав заяву про відкладення розгляду справи.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 03.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.07.2012 р.

У зв"язку з відпусткою судді Артимовича В. М. судове засідання 13.07.2012 р. не відбулось.

Ухвалою від 19.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 20.08.2012 р.

20.08.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла письмова заява відповідача про продовження строку розгляду справи та відкладення судового засідання на інший день.

Ухвалою від 20.08.2012 р. продовжено строк розгляду справи до 28.08.2012 р. та відкладено розгляд справи.

28.08.2012 р представник відповідача подав на розгляд у суду відзив на позовну заяву.

В судове засідання 28.08.2012 р. представник відповідача з»явився, надав пояснення по суті справи, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки, на думку відповідача, вина Управління західного оперативного командування у невчасній оплаті послуг зв»язку відсутня з підстав, наведених у відзиві.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

В судовому засіданні 28.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 03.09.2012 р.

Вислухавши уповноваженого представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 01.06.2007 р. було укладено договір № 795-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку.

Відповідно до п. 3.1 договору № 795-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку від 01.06.2007 р. розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

У зв'язку з частковою оплатою відповідачем вартості послуг, філія "Дирекція первинної мережі" ПАТ "Укртелеком" звернулася до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача згідно договору №795-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку від 01.06.2007 р. суми основного боргу в розмірі 166569,39 грн., а також пені в розмірі 3182,71 грн., 3% річних в розмірі 904,06 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7076,98 грн.

05.05.2009 р. господарський суд Львівської області у справі № 3/51 виніс рішення, яким позов задоволив повністю, стягнув з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 166569,39 грн., пеню в сумі 3182,71 грн., інфляційні втрати в сумі 7076,98 грн., 3% річних в сумі 904,06 грн., 1777,33 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набрало законної сили, у зв'язку з чим 01.06.2009 р. господарським судом Львівської області по справі № 3/51 було видано наказ на примусове виконання рішення.

Виконання наказу господарського суду Львівської області від 01.06.2009 р. проводилось Шевченківським ВДВС Львівського МУЮ.

Постановою Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ від 26.10.2011 р. відкрито виконавче провадження.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оплати наданих послуг в розмірі 166569,39 грн., позивачем за період з лютого 2009 р. по лютий 2012 р. нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 15388,30 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 37489,94 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання відповідачем, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми трьох процентів річних та інфляційних втрат.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано три проценти річних в розмірі 15388,30 грн. та інфляційні втрати в розмірі 37489,94 грн.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення три проценти річних та інфляційні втрати за період, протягом якого зобов'язання відповідача належним чином не було виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача, наведені у відзиві, про відсутність його вини у погашенні заборгованості через незадовільне фінансування відповідача з державного бюджету судом відхиляються, оскільки на підставі ч. 2 ст.617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України»від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду України, наведеними у постанові від 15.05.2012 р. у справі № 11/446.

Нормою ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип змагальності також закріплений у ст. 4-3 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач інфляційні втрати та три проценти річних не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити повністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача в сумі 1609,50 грн., оскільки позивачем помилкового сплачено судовий збір в сумі 1641,00 грн. всупереч нормі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якої судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01.01.2012 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 1073,00 грн. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 р. № 4282-VI.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ, задоволити повністю.

2. Стягнути з Управління Західного оперативного командування (79056, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ідентифікаційний код 08512627) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі» Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3; ідентифікаційний код 16479714) 37489,94 грн. інфляційних втрат, 15388,30 грн. три проценти річних, 1609,50 грн. судових витрат.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя Артимович В.М.