Рішення № 25824465, 30.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.12 Справа № 26/5014/1749/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного територіального управління МНС України у Луганській області, м.Луганськ

до Дочірнього підприємства „Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод", м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення з відповідача заборгованості за договором №70/840 від 01.07.2007 в сумі 2534 грн. 65 коп., пені в сумі 167 грн. 76 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -юрисконсульт Дейна Є.Є., довіреність №1/20/782 від 07.08.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №70/840 від 01.07.2007 в сумі 2534 грн. 65 коп., пені в сумі 167 грн. 76 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14386254 (а.с.42-45) місцезнаходженням відповідача є: вул,Першотравнева, б.201А, м.Лисичанськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Головним управлінням МНС України в Луганській області, яке в подальшому було замінено на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного територіального управління МНС України в Луганській області (Аварійно-рятувальна служба, позивач) та Дочірнім підприємством „Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод" (об'єкт, відповідач) 01.07.2007 був укладений договір №70/8400 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій з додатковими угодами.

Згідно п.1.1 договору його предметом є організація та здійснення аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямований на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

В розділі 2 сторони визначили обов'язки аварійно-рятувальної служби, а в розділі 3 - обов'язки об'єкта.

В п.4.1 договору в редакції додаткової угоди №3 сторони домовились, що вартість функціонування структурних підрозділів аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1-ої оперативної одиниці складає 2404 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ, на рік. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається, і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджуючих документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо) до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.4.2 плата за обслуговування об'єкта аварійно-рятувальною службою здійснюється щоквартально в безготівковому порядку шляхом перерахування 1/12 частини коштів від загальної суми договору, визначеної у п.4.1, що складає 200 грн. 40 коп.

Відповідно до п.5.3 договору за порушення терміну оплати об'єкт сплачує аварійно-рятувальній службі пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором.

На виконання вказаних умов договору та додаткових угод до нього позивач надав відповідачу відповідні послуги, які останній своєчасно не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 2534 грн. 65 коп.

Претензія позивача №1/20/466 від 20.04.2012 залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг, до яких відносить і договір №70/840 від 01.07.2007, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.4.1 та п.4.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 26.12.2011 сторони визначили строк оплати виконаних робіт.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією №1/20/466 від 20.04.2012.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт надання послуг позивачем за спірним договором підтверджується актами виконаних робіт (а.с.26-33), які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №70/840 від 01.07.2007 в сумі 2534 грн. 65 коп. та про їх задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.3 договору №70/840 від 01.07.2007 сторони передбачили, що за порушення терміну оплати об'єкт сплачує аварійно-рятувальній службі пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачені п.4.1, п.4.2 договорів строк надані послуги не оплатив, мало місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином позивач обґрунтовано нарахував відповідачу пеню за період 06.09.2011 по 25.06.2012 в сумі 167 грн. 76 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач позов не оспорив, в акті звірення розрахунків станом на 01.08.2012, який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, підтвердив заборгованість в сумі 2534 грн. 65 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп. покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.08.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області до Дочірнього підприємства „Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Лисичанський холодокомбінат" Відкритого акціонерного товариства „Луганськхолод", вул.Першотравнева, б.201А, м.Лисичанськ Луганської області, код 21756908 на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області, вул.30 років Перемоги, б.51-Б, м.Луганськ, код 08588599 заборгованість в сумі 2534 грн. 65 коп., пеню в сумі 167 грн. 76 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 03.09.2012.

Суддя С.С. Єжова