Постанова № 25823659, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2012 року 12:12 № 2а-7174/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Полтавцева І.М. (представник)

від відповідача -Павліченко К.В. (представник)

від третьої особи -не з'явився (просив розглядати справу за відсутності представника)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомАдвокатського об'єднання «Віталій Титич і партнери»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПСтретя особаПодільська районна у м. Києві державна адміністраціяпро визнання протиправним і скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС (далі -ДПІ) про визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 30 березня 2012 року № 33 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Адвокатському об'єднанню «Віталій Титич і партнери»та про зобов'язання відповідача відновити Адвокатському об'єднанню «Віталій Титич і партнери»свідоцтво № 38306082 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22 грудня 2005 року.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та зазначає, що анулювання реєстрації проведено у зв'язку із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі -ЄДР) запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для внесення такого запису стало повідомлення ДПІ про відсутність позивача за місцезнаходженням. Проте, позивач вважає, що направляючи повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням, ДПІ не вчинила до цього всіх необхідних заходів по встановленню місцезнаходження позивача, передбачених Положенням «Про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394 (виходу за адресою, опитування власника приміщення, складання рапорту, пояснення, тощо). У той же час, позивач зазначає, що упродовж тривалого часу знаходиться за визначеною в ЄДР адресою, що підтверджується договором оренди. Відтак, позивач зазначає, що внаслідок безпідставного повідомлення з боку відповідача державного реєстратора про відсутність позивача за місцезнаходженням, державним реєстратором було внесено запис до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу та, як наслідок, прийнято незаконне рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ. Проте, позов не містить власне вимог про визнання протиправними дій ДПІ та держреєстратора щодо надіслання відповідачем інформації до держреєстратора та щодо внесення до ЄДР відомостей стосовно відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, наявність яких в ЄДР стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

ДПІ у запереченнях на позов зазначає, що спірне рішення прийнято у зв'язку з надходженням від державного реєстратора відомостей про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що відповідно до п/п. «ж»п. 184.1. ПК України є підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Оскільки згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»відомості, внесені до ЄДР вважаються в силу закону достовірними, та беручи до уваги те, що на день прийняття спірного рішення будь-яких відомостей щодо підтвердження відомостей в ЄДР про юридичну особу не надходило, ДПІ вважає, що спірне рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб

Третя особа надала матеріали з реєстраційної справи та просила розглядати справу за її відсутності, прийнявши рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Виходячи з наведеного та положень ч. 4 ст. 122 КАС України, справу розглянуто за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.08.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Адвокатське об'єднання «Віталій Титич і Партнери»18.11.2005 р. зареєстровано у статусі юридичної особи Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 044032.

Позивач зареєстрований ДПІ у Подільському районі м. Києва платником ПДВ про що позивачу видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 38306082 від 22.12.2005 р.

30.03.2012 р. ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС прийнято рішення № 33 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Адвокатського об'єднання «Віталій Титич і Партнери»(і.п.н. 337869626567; свідоцтво № 38306082, дата початку дії свідоцтва 22.12.2005 р. на бланку серії НБ № 266821).

Зазначене рішення отримано позивачем 05.04.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зазначено рішенні зазначено, що по платнику Адвокатське об'єднання «Віталій Титич і Партнери»до ЄДР внесено запис щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджено відомістю з ЄДР (номер реєстраційної дії 10711440004004156; дата -16.03.2012 р.).

Внесення зазначено запису 16.03.2012 р. до ЄДР підтверджується довідкою з ЄДР від 20.07.2012 р., наданою державним реєстратором на вимогу суду.

Зазначені відомості отримано відповідачем 20.03.2012 р., що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, як вбачається із зазначеної довідки, наступна реєстраційна дія вчинена державним реєстратором 02.04.2012 р. з назвою «Підтвердження відомостей про юридичну особу».

Зазначені відомості, як вбачається з матеріалів справи, надійшли до відповідача 04.04.12 р.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п/п. «ж»п. 184.1. ПК України реєстрація (платником ПДВ) діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про:

- відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або

- запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з п. 184.2. ПК України (в редакції на час прийняття спірного рішення) анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10. ПК України).

В контексті встановлених судом обставин, наведених вище норм законодавства та з урахуванням змісту позовних вимог позивача про визнання протиправним спірного рішення, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Згідно з ч. 2. ст. 138 КАС України для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

При цьому, згідно з приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відтак, оскільки предметом оскарження у даній справі є спірне рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, предметом доказування у даній справі, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, з боку ДПІ є доведення наявності обставин, з наявністю яких на момент прийняття спірного рішення наведені вище норми ПК України зумовлювали можливість прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку.

Тобто, в даному випадку податковий орган повинен довести, що на час прийняття спірного рішення в ЄДР був наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, даний запис було внесено до ЄДР - 16.03.2012 р., а спірне рішення прийнято 30.03.2012 р. При цьому, наступний запис про підтвердження відомостей було внесено до ЄДР, як зазначено вище 02.04.2012 р., відомості про що надійшли до ДПІ 04.04.2012 р., тобто після прийняття відповідачем спірного рішення.

Тобто, на час прийняття спірного рішення існували обставини, з якими положення п/п. «ж»п. 184.1. ПК України зумовлювали право податкового органу на прийняття спірного рішення, а отже підстав вважати його протиправним - не має.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо доводів позивача, викладених в обґрунтування позову, слід зазначити, що відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За змістом статей 3, 6, частини третьої статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який на думку позивача порушив його права, свободу чи інтерес.

Відтак, з урахуванням положень ст. 106 КАС України, саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом та визнає предмет позовних вимог в межах яких суд розглядає справу та вирішує спір.

В даному випадку предметом позову є вимога про визнання протиправним спірного рішення та позивачем, як зазначено вище, не заявлялось позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ та/або державного реєстратора, що передували внесенню запису до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Зокрема, позивачем не заявлялися вимоги про визнання протиправними дій ДПІ щодо складання та направлення державному реєстратору Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, щодо складання Довідки про встановлення місцезнаходження платника податків та не заявлялось вимог щодо визнання протиправними дій державного реєстратора щодо внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а отже обставини вчинення цих дій на предмет їх законності та обґрунтованості не є предметом доказування у даній справі та, відповідно, не впливають на предмет доказування у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що спірне рішення даному випадку прийнято на підставі наведених вище норм законодавства та за наявності передбачених законодавством обставин, які зумовлюють прийняття рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, а отже підстав для його скасування - не має, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Адвокатського об'єднання «Віталій Титич і партнери»(код з ЄДР 33786962; адреса: 04070, м. Київ, вул. Волоська, 50/38 офіс 130) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст складено та підписано 03.09.2012 р.