Ухвала суду № 25823392, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Камєнєва 8, корпус 1, e-mail: inbox@adm.ki.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30.08.2012р. м. Київ № 2а-11716/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект"

до

Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

Державної податкової служби

про

визнання протиправними та скасування висновків по акту перевірки №262/22-

511/31752507 від 24.07.2012 та податкового повідомлення-рішення №00003082250

від 13.08.2012,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати висновки по акту перевірки №262/22-511/31752507 від 24.07.2012 та податкове повідомлення-рішення №00003082250 від 13.08.2012.

Водночас, ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт –виданий суб’єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов’язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії –виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов’язкових правил поведінки та стосується прав і обов’язків чітко визначеного суб’єкта (суб’єктів), якому він адресований.

Обов’язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта (суб’єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Викладена правова позиція підтверджується, зокрема, постановою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07.

Вимога про визнання протиправними та скасування висновків по акту перевірки №262/22-511/31752507 від 24.07.2012 по суті є вимогою про скасування вказаного акту, проте, акт перевірки не має юридичного характеру, не породжує для платника настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, оскільки не містить обов’язкового для суб'єкта господарювання припису і є лише носієм доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії, що виключає можливість його оскарження в судовому порядку. Аналогічна правова позиція викладена, зкорема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29.03.2012 у справі № К-5390/09-С, від 10.05.2012 у справі № К-37579/10, від 26.06.2012 у справі № К-30714/10, від 05.07.2012 у справі № К-16293/08.

Разом з тим, вказана правова позиція узгоджується також з постановою Верховного Суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 за позовом ВАТ "Київхімволокно" до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень і акта перевірки.

Крім того, вказана вимога є вимогою немайнового характеру, а позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2146 грн., тобто лише за майнову вимогу і не сплачено за немайнову, всупереч положень ст. 106 КАС України.

Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання уточнених позовних вимог, відповідно до положень ст. 106 КАС України.

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк до 18.09.12р. для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Пащенко К.С.