Постанова № 25822933, 08.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2012 року № 2а-8973/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА"до Київської регіональної митниціпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 162 від 20.06.2012 та № 163 від 19.06.2012за участю:

представника позивача -Кулик А.М. (довіреність № 05/07-01 від 05.07.2012),

представника відповідача -Куліш Н.П. (довіреність № 40/1-41/18209 від 29.12.2011),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 162 від 20.06.2012 та № 163 від 19.06.2012.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.08.2012.

У судовому засіданні 08.08.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при класифікації товару "вироби з мінеральної вати виготовлені з базальту, призначені для використання у сільському господарстві для вирощування квітів та овочей" він правомірно визначив код "6815 99 90 00", як найближчий за змістом, а висновок відповідача про те, що він має класифікуватися за кодом "6806 90 00 00" є необґрунтованими з огляду на те, що зазначені вироби з мінеральної вати, виготовлені з базальту, не можуть бути класифіковані як теплоізоляційні та звукоізоляційні матеріали в зв'язку з їх безпосереднім призначенням, а саме, заміна ґрунту для вирощування овочів та квітів в тепличних умовах. Окрім того, те що кодом зазначеного товару є код "6815 99 90 00", було встановлено рішенням Відділу митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці, про визначення коду товару № КТ-100-3088-10 від 20.10.2010.

Також позивач зазначив про те, що оскільки під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб митниці зауваження до ВМД поданих позивачем не було, то відповідач фактично підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі " D".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала додаткові усні пояснення та просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 08.08.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що дії щодо проведення невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем законодавства з питань митної справи при декларуванні товарів та виставлення податкових повідомлень є законними, вчиненими в межах, на підставі та у спосіб передбачений положеннями чинного законодавства України.

Як на обґрунтування класифікації товару "вироби з мінеральної вати виготовлені з базальту, призначені для використання у сільському господарстві для вирощування квітів та овочей" в товарній підкатегорії "6806 90 00 00" відповідач посилався на те, що базальт відноситься до теплоізоляційних та звукоізоляційних матеріалів. Також відповідач зазначив про те, що рішення від 20.10.2010 № КТ-100-3088-10 вважається таким, що втратило чинні на підставі розпорядження Київської регіональної митниці № 16/2-р від 31.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України".

Водночас відповідач зазначив про те, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України, а перевірка правильності класифікації товарів в товарній номенклатурі є однією з операцій митного контролю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 26.04.2012 по 07.05.2012 Київською регіональною митницею на підставі наказів № 460-к від 19.04.2012, № 469 від 26.04.2012 та № 451 від 24.04.2012 було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів "вироби з мінеральної вати" та "кокосові волокна за період з 21.10.2010 по 20.04.2012.

Перевіркою було встановлено, що через невірне декларування коду товару "вироби з мінеральної вати" ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, що призвело до порушення правил 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Закону України "Про Митний тариф України", вимог закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України.

До зазначеного висновку митний орган дійшов виходячи з наступного.

ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА", у тому числі, здійснювало імпорт товару "вироби з мінеральної вати виготовлені з базальту, призначені для використання у сільському господарстві для вирощування квітів та овочей" за кодом "6815 99 90 00" (ставка ввізного мита - 5%) згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з описом товарної позиції "6815 99 90 00" до неї включаються вироби з каменю або інших мінеральних речовин (включаючи вуглецеві волокна, вироби з цих матеріалів і торфу), в іншому місці не зазначені.

Товар імпорт якого здійснювало ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА", який являє собою вироби у вигляді кубиків та матів, виготовлені з плавленого базальту, з отворами та пазами, призначені для використання в сільському господарстві для вирощування квітів та овочів (в якості замінника ґрунту).

Згідно з текстовим описом та поясненнями до товарної позиції 6806 УКТЗЕД, до неї включаються «шлаковата, мінеральна вата і аналогічні види мінеральної вати; відшарований вермикуліт, пучені глини, спінений шлак та аналогічні спучені мінеральні продукти; суміші та вироби з теплоізоляційних, звукоізоляційних або звукопоглинальних матеріалів, крім виробів товарних позицій 6811 - 6812 або групи 69».

З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що базальт відноситься до теплоізоляційних та звукоізоляційних матеріалів, відповідно до правил 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, товар «вироби з мінеральної вати, виготовленої з базальту, призначені для використання в сільському господарстві для вирощування квітів та овочів»класифікується в товарній підкатегорії УКТЗЕД 6806 90 00 00 (ставка ввізного мита - 8%).

За результатами перевірки складено акт № н/39/12/100000000/34585710 від 07.05.2010.

Супровідним листом № 14/2-17/16627 від 15.05.2012 перший примірник зазначеного акту для підписання було направлено на адресу ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА".

Листом № 25-05-04 від 25.05.2012 ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" на адресу Київської регіональної митниці були направлені заперечення на акт перевірки № н/39/12/100000000/34585710 від 07.05.2010, за результатами розгляду яких листом № 14/2-17/18434 від 15.06.2012 було повідомлено про те, що висновки акту перевірки відповідають нормам законодавства України, а заперечення до акту залишено без задоволення.

20.06.2012 на підставі акту перевірки № н/39/12/100000000/34585710 від 07.05.2010 були винесені податкові повідомлення - рішення, якими ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" визначено податкові зобов'язання № 162 від 20.06.2012 за платежем - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем на суму 44 638,53 грн. та за штрафними санкціями на суму 20 222,60 грн. та № 163 від 19.06.2012 за платежем - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем на суму 8 927,1 грн. та за штрафними санкціями на суму 4 045,32 грн.

ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 162 від 20.06.2012 та № 163 від 19.06.2012 вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду адміністративної справи є правомірність визначення позивачем коду товару за УКТЗЕД за період з 21.10.2010 по 20.04.2012 та винесення відповідачем податкових повідомлень - рішень № 162 від 20.06.2012 та № 163 від 19.06.2012, а отже до спірних правовідносин мають застосовуватись норми права, які були чинні на момент існування зазначених правовідносин.

Згідно з частиною першою та пунктами 1, 6 частини другої статті 11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Митні органи, реалізуючі митну політику України, виконують такі основні завдання, зокрема, виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

Згідно з частиною першою статті 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Митного кодексу України, встановлено, що митне регулювання здійснюється на основі принципів, зокрема, виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи

Відповідно до частини першої та пункту 6 частини другої статті 11 Митного кодексу України безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Митні органи, реалізуючі митну політику України, виконують такі основні завдання, зокрема, виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

Пунктом 15 статті 1 Митного кодексу України, встановлено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку

Статтею 42 Митного кодексу України, встановлено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Пунктами 2 та 3 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 71 від 02.02.2011 , встановлено, що перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України. Перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо. Перевірка проводиться на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Згідно х підпунктом 2 пункту 6 зазначеного Порядку під час проведення перевірки посадові особи митного органу, зокрема, приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо.

Таким чином митні органі наділені виключною компетенцією щодо здійснення митної справи, в рамках якої вони, зокрема, здійснюють митне регулювання пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів та контроль за порушенням митних правил, та мають право самостійно визначати форму та обсяг такого контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. При цьому незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів митний контроль за ними, зокрема контроль щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, може здійснюватися на підставі письмового розпорядження керівника митного органу, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення чинного законодавства.

24.04.2012 начальником Київської регіональної митниці було видано наказ № 451 "Про проведення документальної перевірки", копія якого наявна в матеріалах справи, яким призначено невиїзну документальну перевірку позивача.

Таким чином у відповідача були наявні всі правові підстави для здійснення контролю щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях позивача кодів товарів згідно з УКТЗЕД.

Щодо посилань позивача на той факт, що у посадових осіб відповідача під час митного формлення товару зауважень до ВМД не було, то суд звертає увагу на те, що 06.07.2012 на ім'я начальника Київської регіональної митниці від заступника начальника митного поста "Київ - енергетичний" Київської регіональної митниці надійшла доповідна записка складена за результатами службової перевірки, проведеної згідно з наказом КРМ № 631 від 14.06.2012 "Про проведення службової перевірки", відповідно до якого при проведені перевірки комісією було встановлено, що при здійсненні митного оформлення товарів, які надходили на адресу ТОВ "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" були виявлені випадки невірної класифікації окремих товарів, аналогічні до зазначених в акті № н/39/12/100000000/34585710 від 07.05.2010, у зв'язку з чим посадових осіб відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Закону України "Про Митний тариф України" назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил, зокрема, будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами.

Правилом 6 зазначених Основні правил, встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Згідно з текстовим описом та поясненнями до товарної позиції "6806" УКТЗЕД, до неї включаються: "Шлаковата, мінеральна силікатна вата і аналогічні види мінеральної вати; відшарований вермикуліт, спучені глини, спінений шлак та аналогічні спучені мінеральні продукти; суміші та вироби з теплоізоляційних, звукоізоляційних або звукопоглинальних матеріалів, крім виробів товарних позицій 6811 - 6812 або групи 69", а до підкатегорії "6806 90 00 00" - "інші".

Відповідно до текстового опису до товарної позиції "6815" УКТЗЕД, до неї включаються: "вироби з каменю або інших мінеральних речовин (включаючи вуглецеві волокна, вироби з цих матеріалів і торфу), в іншому місці не зазначені", а до підкатегорії "6815 99 90 00" - "інші".

Позивачем здійснювався імпорт товару "вироби з мінеральної вати виготовлені з базальту, призначені для використання у сільському господарстві для вирощування квітів та овочей" за кодом ".

Той факт, що базальт відноситься до теплоізоляційних та звукоізоляційних матеріалів сторонами не заперечується.

Посилання позивача на лист № КТ-100-3088-10 від 20.10.2010 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що відповідно до розпорядження № 16/2-р від 31.01.2011, копія якого наявна в матеріалах справи, воно вважається таким, що втратило чинність.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно віднесено товар "вироби з мінеральної вати виготовлені з базальту, призначені для використання у сільському господарстві для вирощування квітів та овочей" до позиції "6815" УКТЗЕД та класифіковано в товарній підкатегорії УКТЗЕД 6806 90 00 00 (ставка ввізного мита - 8%), а позивачем було необґрунтовано класифіковано зазначений товар в товарній підкатегорії УКТЗЕД 6815 99 90 00 (ставка ввізного мита - 5%).

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про єдиний митний тариф" мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Пунктом 4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Таким чином відповідачем було правомірно визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 44 638,53 грн. та за платежем податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем у розмірі 20 222,60 грн.

Відповідно до пункту123.1 статті 123 у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, враховуючи те, що в діях позивача наявна ознака повторності, а також те, що частина порушень була вчинена в період з 01.01.2011 по 30.06.2011, відповідачем було правомірно накладено на позивача штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 4 045,32 грн. та з ввізного митна у розмірі 8 927, 71 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно винесено податкові повідомлення - рішення № 162 від 20.06.2012 та № 163 від 19.06.2012.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕТЕЛІГ УКРАЇНА" до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 162 від 20.06.2012 та № 163 від 19.06.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 15.08.2012