Постанова № 25822926, 16.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2012 року № 2а-7801/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)"до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032156 від 31.05.2012

за участю:

представника позивача -Канюка Я.Ю. (угода № 05/12 від 31.05.2012 ),

представника відповідача -Диби Ю.Д. (довіреність № 695/9/10-109 від 13.03.2012),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032156 від 31.05.2012.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2012 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.02.2012.

У судовому засіданні 16.08.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він включив до суми податкового кредиту вартість поставлених послуг за які повністю розрахувався, та відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість" скоригував зобов'язання по податку на додану вартість, а тому висновок податкового органу про завищення ним суми від'ємного значення є необґрунтованим, при цьому позивач посилався на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. Також позивач посилався на те, що відповідач вже перевіряв позивача з питань достовірності донарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, жовтень 2010 року та прийшов до висновку, що податковий кредит підтверджено наданими до перевірки податковими накладними та первинними документами відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" та ним було отримано відшкодування з ПДВ у розмірі 5 556 361,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні 16.08.2012 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 16.08.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим , що податкове повідомлення - рішення №0000032156 від 31.05.2012 прийнято на підставі акту № 12/38-111/33096517 від 09.09.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, жовтень 2010 року, яким було встановлено порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 13288/7/10-2115 від 10.05.2012.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 25.11.2011 по 28.11.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 421 від 24.11.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, жовтень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у квітні 2010 року на суму 839 482 грн. та жовтні 2010 року на суму 6001270 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно з поданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" податковими деклараціями з ПДВ та розрахунками сум бюджетного відшкодування, сума що підлягають бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року складає 1811454 грн. та за жовтень 2010 року - 6001270 грн.

Перевіркою правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ було охоплено декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ, включно.

Згідно акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Чарівний Світанок (Агро)" за № 128/07-03/35533699 від 12.08.2011 до складу податкового кредиту включено старі податкові накладні в результаті чого зменшено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за звітний період - травень 2010 року на суму 8124267 грн.

Відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Чарівний Світанок (Агро)" у жовтні 2009 року сформовано податковий кредит за рахунок підприємства, що має ознаки фіктивності - ТОВ "Ольвіялатінвест" на загальну суму 543836 грн., а саме постачальником зазначеного підприємства є ТОВ «Аграрний комплекс «Васильки», який має стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ - 31.07.2009, остання податкова звітність - декларація з ПДВ за жовтень 2008 року, декларації з ПДВ за інші періоди не подано.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що правомірність включення до складу податкового кредиту ТОВ "Чарівний Світанок (Агро)" у жовтні 2009 року податкових накладних, виписаних ТОВ "Ольвіялатінвест" на суму ПДВ 543836 грн. підтвердити неможливо.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ "Чарівний Світанок (Агро)" в січні 2010 року до податкового кредиту включено податкову накладну на загальну суму ПДВ 1000000 грн., яка була виписана постачальником в попередньому податковому періоді, при цьому ТОВ "Чарівний Світанок (Агро)" не надано документів підтверджуючих отримання зазначеної накладної з запізненням, як і не надано документів на підтвердження пред'явлення вимог до постачальника та подання скарги на зазначеного постачальника до органів податкової служби, а отже воно добровільно відмовилось від права на податковий кредит по зазначеній податковій накладній.

За результатами перевірки складено акт № 219/07-03/35533699 від 30.11.2011.

08.12.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва були подані заперечення на акт перевірки № 219/07-03/35533699 від 30.11.2011 за результатами розгляду яких листом № 46361/10/07-311 від 15.12.2011 "Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки" повідомлено про те, що висновки викладені в акті № 219/07-03/35533699 від 30.11.2011 змінено в частині визначення завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року з суми у розмірі 839 482 грн. на суму у розмірі 302 884 грн.

На підставу акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №002490703 від 20.12.2012, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість на загальну суму 6 304 154, у тому числі за квітень 2010 року на суму 302 884 грн. та за жовтень 2010 року на суму 6 001 270 грн., з яких відшкодовано5 556 361 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1 389 000 грн.

28.12.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" до Державної податкової служби в місті Києві було подано скаргу на податкове повідомлення - рішення №002490703 від 20.12.2012, яка рішенням про результати розгляду скарги № 811/20/12-114 від 27.02.2011 залишена без задоволення, я а податкове повідомлення - рішення без змін.

12.03.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" до Державної податкової служби України було подано скаргу на податкове повідомлення - рішення №002490703 від 20.12.2012, яка рішенням про результати розгляду скарги № 13288/7/10-2115 від 10.05.2012 задоволена частково, а податкове повідомлення - рішення №002490703 від 20.12.2012 скасоване в частині зменшення бюджетного відшкодування за рахунок включення до податкового кредиту з податку на додану за квітень 2011 року ПДВ по податковій накладній ТОВ Латагроінвест»на суму 1000000 грн.

31.05.2012 на підставі акту перевірки № 219/07-03/35533699 від 30.11.2011 та рішення Державної податкової служби України № 13288/7/10-2115 від 10.05.2012 винесено податкове повідомлення - рішення №0000032156, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на загальну суму 6 001 270,00 грн. з яких відшкодовано 5 556 361 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1 389 000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" вважаючи податкове повідомлення - рішення №0000032156 від 31.05.2012 нечинним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що у покупця мають бути в наявності не лише належним чином оформлені документи, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема видані продавцем податкові накладні, які є першочерговою та необхідною, водночас не безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що він включив до суми податкового кредиту вартість поставлених послуг за які повністю розрахувався та посилається на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації, водночас позивачем не надано суду жодного первинного документу, зокрема, податкових накладних, на підтвердження правомірності формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 6 001 270 грн.

Також позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того факту, що відповідач вже проводив перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року та прийшов до висновку про те, що податковий кредит підтверджено наданими до перевірки податковими накладними та первинними документами відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином позивачем не надано суду доказів, як на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, так і на підтвердження наявності правових підстав для формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 6 001 270 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для визначення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 6 001 270 грн.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивачем не заперечується той факт, що йому було виплачено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 556 361 грн., суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 389 090 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний Світанок (Агро)" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032156 від 31.05.2012. - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 23.08.2012