ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
17 серпня 2012 року № 2а-11238/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з матеріалами справи
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор"
до
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби
про
визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Навігатор»код ЄДРПОУ 23704614 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Тала Груп»(код ЄДРПОУ 7170667), ТОВ «Юкмас» (код ЄДРПОУ 37009873) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої було складено акт від 31.07.2012 за № 958/22-90/23704614, по складанню зазначеного акту та по формулюванню в ньому висновків про порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), згідно п. 1, п. 5, ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 662 Цивільного кодексу України, та про встановлення нікчемних правочинів по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Навігатор»та покупцями на загальну суму ПДВ 4 729 636, 00 грн., та по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Навігатор»та контрагентами - постачальниками: ТОВ «Тала Груп», ТОВ «Юкмас»на суму ПДВ 4 729 636,00 грн.
Таким чином позивачем оскаржуються дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та акт перевірки № 958/22-90/23704614 від 31.07.2012.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.
Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.
При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб’єктів.
Акт перевірки є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, так само, як і діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства, з огляду на що, як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав.
Таким чином акт перевірки та дії податкового органу з проведення перевірки та зі складення акту перевірки не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна точка зору викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 у справі № К - 3537/10.
Отже, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Огурцов
Судове рішення № 25822863, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 17.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11238/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: