Постанова № 25820978, 03.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 р. (14 год. 47 хв.) Справа №2а-5396/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., представника третьої особи - Воропай О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря"

до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Банк "Морський"

про визнання протиправною та скасування постанови.

Обставини справи: Риболовецький колгосп "Жемчужина моря" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.05.2012р. стосовно майна Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря", а саме - риболовецьке судно "Капітан Єфіменко" та риболовецьке судно "Галс", та накладення заборони на здійснення відчуження вказаного майна.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України «Про виконавче провадження» та на Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та мотивовані тим, що оскаржувана постанова суперечить діючому законодавству України, оскільки стосовно боржника - Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" Господарським судом АР Крим порушено провадження у справі про банкрутство, введена процедура санації, тільки у рамках якої можуть бути проведені дії стосовно майна боржника.

Позивач у судове засідання 03.07.2012р. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, однак від нього 02.07.2012р. за вх. № 24021/е/12 до суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки представника. Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсяг з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити.

Відповідач до суду свого представника не направив, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, свою позицію виклав у письмових запереченнях, в яких просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 44-45).

Представник третьої особи погодився із позицією відповідача, свою позицію щодо предмету спору виклав у письмових поясненнях (а.с. 29-31).

Усною ухвалою від 03.07.2012р. суд відмовив у задоволенні клопотання Риболовецького колгоспу "Жемчужина моря" від 02.07.2012р. за вх. № 24021/е/12 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника, оскільки неявка представника сторони - юридичної особи, з зазначених обставин, не може бути перешкодою для судового розгляду з урахуванням приписів ч.7 ст.56 КАС України, і позивач, як юридична особа мав можливість забезпечити явку до суду своїх інших представників.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст. 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані представником позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2012р. старшим державним виконавцем Лемко В.Б., відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим при примусовому виконанні виконавчого напису № 1244, виданого 24.04.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_4 про стягнення з Риболовецького колгоспу «Жемчужина моря» на користь ПАТ Банк «Морський» боргу на загальну суму 555595,32 грн., прийнято постанову на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.15).

Вказаною постановою накладено арешт на майно, що належить Риболовецькому колгоспу «Жемчужина моря», а саме: риболовецьке судно «Капітан Єфименко» та риболовецьке судно «Галс», яке належить боржникові на праві власності.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження була надіслана позивачу та отримана останнім 11.05.2012р., про що свідчіть конверт із відміткою поштової служби (а.с. 16).

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач 21.05.2012р. звернувся із позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим щодо визнання її протиправною та скасування, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті (а.с. 19).

Стаття 99 КАС України передбачає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 181 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Відтак, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 181 КАС України).

З урахуванням зазначено, суд вважає не пропущеним строк звернення до адміністративного суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 11.05.2012р., а з позовом до суду звернувся 21.05.2012р., тобто у десятиденний строк, передбачений ст. 181 КАС України.

Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" зі змінами та доповненнями № 606-XIV від 21.04.1999р. (далі Закон № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документи серед іншого можуть бути виконавчі написи нотаріусів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 606).

Статтею 25 Закону № 606, зокрема частинами 1 та 2, встановлено що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст. 11 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право поміж іншого накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

04.05.2012р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції Лємко В.В. прийнято постанову, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1244 від 24.04.2012р. приватного нотаріуса Керченського нотаріального округу відносно боржника Риболовецького колгоспу «Жемчужина моря» на користь стягувача ПАТ Банк «Морський» (а.с. 17).

Судом досліджений виконавчий напис приватного нотаріусу Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 24.04.2012р. за реєстровим номером 1244, відповідно до якого звернуто стягнення на риболовецьке судно «Капітан Єфименко», номер запису Державному судновому реєстрі Керченського морського порту 44 від 14 липня 2000 року, рік і місце побудови 1988 рік, м. Єйськ, основний матеріал - сталь, довжина 23,61 м, ширина 6,60 м, осадка 2,32 м, валова місткість 104 т, чиста місткість 31 т, порт приписки - Керч, та на риболовецьке судно «Галс», номер запису в Державному судновому реєстрі Керченського морського порту 46 від 14 липня 2000 року, рік і місце побудови 1988 рік, м. Азов, основний матеріал - сталь, довжина 23,61 м, ширина 6,50 м, осадка 2,35 м, валова місткість 104 т, чиста місткість 31 т, порт приписки - Керч, що належать на праві власності Риболовецькому колгоспу «Жемчужина моря», код за ЄДРПОУ 03889089, місцезнаходження: м. Керч, вул. Зябрева, буд. З, розрахунковий рахунок 260000200082/980 у ПАТ Банк «Морський», код банку 324742. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред'явлений до виконання відділу (підрозділу) державної виконавчої служби для примусового виконання протягом одного року з дня його вчинення (а.с. 33).

Риболовецьке судно «Капітан Єфименко» та риболовецьке судно «Галс» на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_4 01 лютого 2007 року, реєстровий №324, договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_4 25 квітня 2007 року, реєстровий №1244, договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_4 31 травня 2007 року, реєстровий №1611, договору про домовленість про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03 грудня 2009 року, реєстровий №5684 передане у іпотеку Публічному акціонерному товариству Банку «Морський», код за ЄДРПОУ 20748213, місцезнаходження: м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А, розрахунковий рахунок 290951300001 у ПАТ Банк «Морський», код банку 324742 (а.с. 34-38).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється поміж іншого на підставі виконавчого напису нотаріуса (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Враховуючи, що за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_4 01 лютого 2007 року, реєстровий №324, та подальшими договорами посвідченими приватним нотаріусом Керченського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а саме: договором про внесення змін до договору іпотеки (25 квітня 2007 року, реєстровий №1244), договором про внесення змін до договору іпотеки (31 травня 2007 року, реєстровий №1611), договором про домовленість про внесення змін до договору іпотеки (03 грудня 2009 року, реєстровий №5684) предметом іпотеки є риболовецьке судно «Капітан Єфименко» та риболовецьке судно «Галс», які передані у іпотеку Публічному акціонерному товариству Банку «Морський», та саме на вказані риболовецькі судна зроблений виконавчий напис нотаріуса 22.04.2012р. реєстраційний № 1244, суд робить висновок про правомірність накладення арешту відповідачем на майно, що належить Риболовецькому колгоспу «Жемчужина моря», а саме: риболовецьке судно «Капітан Єфименко» та риболовецьке судно «Галс», яке належить боржникові на праві власності, оформлене постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 04.05.2012р.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на ст. 37 Закону № 606 про обов'язкове зупинення виконавчого провадження в зв'язку із порушенням господарським судом справи про банкрутство боржника, якщо відповідно до Закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, оскільки в п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 зазначені виключення для обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відтак, не підлягає обов'язковому зупиненню виконавче провадження у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах, коли порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Разом з цим суд не бере до уваги посилання позивача на прийняття оскаржуваної постанови про арешт майна без врахування ухвали Господарського суду АР Крим від 10.12.2010р. по справі № 5002-6/5908-2010 за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Керч до боржника Риболовецького колгоспу «Жемчужина моря» про порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, виходячи з наступного.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі Закон № 2343).

Відповідно до статті 1 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону № 2343, яка встановлює, зокрема, заборону забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону № 2343.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, до яких ПАТ Банк «Морський» не відноситься.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, відповідач довів, що при прийнятті постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.05.2012р. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження" .

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що задоволенню не підлягають.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 03.07.2012 року.

У повному обсязі постанова виготовлена 09.07.2012 року.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.