Ухвала суду № 25820569, 27.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3274/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., за участю секретаря Рижкової Ю.О., представника позивача Олександровича О.М., представника відповідача Перепалюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-експрес" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дії протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, а саме: ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.06,1999р. №996-XIV, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 p. № 283/97-ВР, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції знаходиться кримінальна справа, порушена за фактом фіктивного підприємництва стосовно контрагентів позивача, а тому є достатні підстави вважати, що заключені договори між позивачем та контрагентами не були направлені на реальне вчинення господарських операцій, і, відповідно, включення позивачем сум ПДВ, сплачених в ціні товарів, що поставлялися контрагентами є неправомірним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу відповідача та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграф-експрес» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з підприємствами, зазначеними в постанові слідчого СОГ - старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві капітана податкової міліції Іщенко Є.М. від 01.12.2011року за весь період діяльності в межах кримінальної справи №73-207 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ряду підприємств (згідно з переліком) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відносно ОСОБА_5, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, відносно громадянина ОСОБА_6, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України (т. 1 а.с. 54-55). За результатами перевірки складено Акт від 23.01.2012 №26/23-611/31281722 .

Під час перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 353861 грн.; пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 707551 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292350 від 08.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 733795, 00 грн. (за основним платежем - 587036,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 146759,00 грн.); податкове повідомлення-рішення №0000302350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 258709,00 грн. (за основним платежем 206967,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 51742,00 грн).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зауважив, що позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту та віднесення витрат на валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корн-Інвестгруп», ТОВ «Інвестком-Груп», ТОВ «ТС Альянс», а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф-експрес" задовольнив у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач керувався нормами Податкового кодексу, який вступив в дію з 01.01.2011 року. Тобто, даний спір підлягає вирішенню з урахуванням норм Податкового кодексу України.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідно до п. 58.4 ст. 58 та п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до вирішення такої кримінальної справи.

Відповідач в судовому засіданні доказів на спростування наведеного порушення суду не надав.

Судом першої інстанції було встановлено, що слідчим відділом податкової міліції здійснено виїмку первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами позивача. Для огляду первинних документів позивача був скерований запит до СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва про надання належним чином завірених копій документів, проте копії суду надані не були.

При огляді ксерокопій первинних документів було встановлено, що вони відповідають вимогам ст. 7, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та мають всі обов'язкові реквізити.

Основним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача, як вбачається з матеріалів перевірки та зазначено в апеляційній скарзі, є посилання на нікчемність укладених угод між позивачем та його контрагентами, оскільки, як вважає відповідач, вони не були направлені на реальне настання юридичних наслідків. Проте з урахуванням норм цивільного законодавства договори, що укладені між позивачем і його контрагентами в судовому порядку недійсними не визнавалися, а тому відсутні підстави вважати їх нікчемними. Окрім того, доказів на підтвердження того, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави відповідач не надав.

Посилання податкового органу на докази, зібрані в межах розслідування кримінальної справи №73-207 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ряду підприємств (згідно з переліком) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відносно ОСОБА_5, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, відносно громадянина ОСОБА_6, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України судом не приймаються, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили є обов'язковим для суду під час розгляду адміністративної справи. Проте відповідачем доказів існування вироку у кримінальній справі суду не надано не було.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що певних контрагентів позивача визнано банкрутами, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що даний факт ніяким чином не впливає на попередні взаємовідносини позивача із зазначеними контрагентами, оскільки це не позбавляє його права включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товарів (послуг).

Таким чином, дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень є неправомірними, оскільки аргументованих доказів щодо законності своїх дій Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби суду апеляційної інстанції не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.