Ухвала суду № 25820478, 21.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-783/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазин О.А.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київмлин»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, за участю прокуратури Подільського району м. Києва, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року ПАТ «Киїмлин»звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення № 0000742330 від 27.07.2011, № 0000752330 від 27.07.2011, № 0000952330 від 14.10.2011 ДПІ у Подільському районі м. Києва та № 0000832390 від 13.10.2011 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення № 0000752330 від 27.07.2011 ДПІ у Подільському районі м. Києва («збір за право використання місцевої символіки»), № 0000952330 від 14.10.2011 («земельний податок з юридичних осіб») ДПІ у Подільському районі м. Києва, № 0000832390 від 13.10.2011 («земельний податок з юридичних осіб») ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що ВАТ «Київмлин», яке є одним із підприємств життєзабезпечення міста Києва та використовує у своєму найменуванні слово Київ, не є платником збору. Використання слова «Київ»в назві підприємства вказує на місцезнаходження підприємства за територіальною ознакою, зокрема на те, що місцем розташування позивача є місто Київ. Крім того, враховуючи те, що у спірній період позивач фактично залишався користувачем зазначених земельних ділянок та фактичним користувачем майнових комплексів, а також не передавав надалі (після отримання на умовах управління майном та суборенди) ці будівлі і споруди третім особам, позивач на законних підставах користувався пільгами земельного податку, наданими йому рішенням Київради.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги.

ДПІ у Подільському районі м. Києва просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову ПАТ «Київмлин», а в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін. На думку апелянта, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права (Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», Закону України «Про плату за землю») та процесуального права.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати постанову суду першої інстанції повністю та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що після передачі майнового комплексу (внесок нерухомості до статутного фонду ТОВ «Слов'янські хліби»здійснено 17.12.2008 року) за адресою: вул. Набережно -Печерська, 31, земельна ділянка площею 25440, 95 кв.м. оподатковується на загальних підставах без врахування пільги у розмірі 99 % наданої Рішеннями Київської міської ради з 18.12.2008 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Київмлин»зареєстровано у статусі юридичної особи за кодом в ЄДР 30523267 та знаходиться за адресою: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83.

Із статуту товариства вбачається, що до предмету діяльності підприємства належить, крім іншого, заготівля та переробка зерна, реалізація продуктів його перероблення, виробництво хлібобулочних та кондитерських виробів. Згідно з довідкою з органів статистики, до основних видів діяльності товариства належить виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Київмлин»(на час розгляду справи найменування змінено на ПАТ «Київмлин») за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 р. про що складено акт перевірки від 30.06.2011 р. № 180/23-304/30523267.

Із акту вбачається, що відповідачем встановлено заниження позивачем збору за використання місцевої символіки на загальну суму 779 399 грн. за період з 2 кварталу 2008 року по 4 квартал 2010 року, а також неподання податкової звітності із даного збору.

Зазначені висновки мотивовані тим, що ВАТ «Київмлин»використовує у власній назві символіку м. Києва, а саме: назву «Київ»в господарських цілях, а тому підприємство є платником збору за право використання місцевої символіки м. Києва відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняла оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000752330 від 27.07.2011 р., яке за результатами адміністративного оскарження залишено без змін.

Крім того, спірним між сторонами є питання правомірності застосування позивачем пільг із сплати земельного податку.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000742330 від 27.07.2011 р. ДПІ у Подільському районі м. Києва, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі 1 685 664,37 грн. за основним платежем та 421 416,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Як зазначено у рішенні ДПА у м. Києві від 06.10.2010 р. № 9934/10/25-214 згідно із ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки, а отже відносно земельної ділянки у Голосіївському районі м. Києва нарахування податку у розмірі 241 494,61 грн. і штрафних санкцій у розмірі 60 373,65 грн. ДПІ у Подільському районі м. Києва не відповідає вимогам законодавства. Виходячи з цього зазначене податкове повідомлення-рішення № 0000742330 від 27.07.2011 р. скасовано у наведеній вище частині, а в іншій залишено без змін. При цьому, ДПІ у Подільському районі м. Києва зобов'язано вжити заходів щодо прийняття податкового повідомлення-рішення про сплату земельного податку за земельні ділянки, розташовані на території Голосіївського району м. Києва.

На підставі зазначеного рішення ДПА у м. Києві: ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000742330 від 27.07.2011 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі на 1 444 169,76 грн. за основним платежем та 361 042,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000832390 від 13.10.2011 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб»у розмірі 241 494,61 грн. та 196720 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 цього Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Україні справляються, зокрема, місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 9 ч. 2 ст. 15 зазначеного Закону до місцевих зборів віднесено збір за право використання місцевої символіки. Згідно з ч. 3 ст. 15 цього Закону місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Згідно з положеннями ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 18 цього Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

Розділом III Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 15 лютого 1994 року № 7 (в редакції із змінами у період спірних відносин) визначено, що платниками збору, зокрема, є юридичні особи, які здійснюють діяльність на території м. Києва, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Київмлин»використовує у своєму найменуванні слово «Київ»не з комерційною метою, в той час як використання слова «Київ»в назві підприємства вказує на місцезнаходження підприємства за територіальною ознакою, зокрема, на те, що місцем розташування позивача є місто Київ, що свідчить про те, що позивач не є платником збору за право на використання символіки міста Києва.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення -рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000752330 від 27.07.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позивач має пільги по сплаті земельного податку щодо зазначених земельних ділянок відповідно до рішень Київської міської ради від 17.01.2008 року № 3/4475, від 06.03.2009 року № 124/1179, від 14.05.2010 року №793/4231, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ст. 5 цього Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про плату за землю» Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів. Якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Згідно з п. Рішення київської міської ради від 17 січня 2008 року № 3/4475 «Про бюджет міста Києва на 2008 рік»(опублікування газета Хрещатик, 2008, 03, № 41) з метою оздоровлення фінансового стану комунальних підприємств та підприємств, які виконують роботи із життєзабезпечення міста Києва, надано пільги по сплаті земельного податку в 2008 році, за винятком площ будівель та споруд, що здаються в оренду іншим організаціям (додаток 13). Відповідно до додатку № 13 до цього рішення позивача включено до переліку підприємств і організацій, яким надаються пільги по сплаті земельного податку на 2008 рік у розмірі 99%.

Згідно з п. 43 рішення Київської міської ради від 6 березня 2009 року № 124/1179 «Про бюджет міста Києва на 2009 рік»(опубліковано газета Хрещатик, березень 2009 р., № 34, № 40) з метою оздоровлення фінансового стану комунальних підприємств та підприємств, які виконують роботи із життєзабезпечення міста Києва, надані пільги по сплаті земельного податку в 2009 році, за винятком площ будівель та споруд, що здаються в оренду іншим організаціям. Відповідно до додатку № 14 до цього рішення позивача включено до переліку підприємств і організацій, яким надаються пільги по сплаті земельного податку на 2009 рік у розмірі 99%.

Згідно з п. 38. рішення Київської міської ради від 14 травня 2010 року № 793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010 рік»з метою оздоровлення фінансового стану комунальних підприємств та підприємств, які виконують роботи із життєзабезпечення міста Києва, надано пільги по сплаті земельного податку в 2010 році, за винятком площ будівель та споруд, що здаються в оренду іншим організаціям (додаток 13). Згідно із додатком № 13 до цього рішення позивачу надано пільги у розмірі 99% відносно земельних ділянок за адресами: вул. Спаська, 36; вул. Набережно-Хрещатицька, 10; вул. Межигірська, 83; вул. Костянтинівська, 64; вул. Оболонська, 12; вул. Набережно-Печерська, 31.

При цьому, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводи відповідача щодо того, що рішеннями Київської міської ради надають пільги щодо сплати податку за землю «за винятком площ будівель та споруд, що здаються в оренду іншим організаціям», враховуючи наступне.

Враховуючи матеріали справи, в тому числі, відомості обліку наявності основних засобів, витяги з технічної документації, витяги з автоматизованої системи ведення земельного кадастру м. Києва (з визначенням місця розташування земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт нерухомості), податкові розрахунки, у спірний період позивач залишався землекористувачем відносно вищезгаданих земельних ділянок та безперервно залишався кінцевим фактичним користувачем майна (будівель і споруд), яке також було передано до статутного фонду «ТОВ «Слов'янські хліби»та яке знаходилось на цих земельних ділянках, яке при цьому по суті одночасно (після передачі до статутного фонду зазначеного підприємства) було фактично передано позивачу в користування, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Докази подальшої передачі позивачем вказаних вище майнових комплексів (після отримання на умовах управління майном та суборенди) іншим особам в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи те, що у спірний період позивач залишався користувачем вищезгаданих земельних ділянок та фактичним користувачем майнових комплексів, а також не передавав надалі (після отримання на умовах управління майном та суборенди) ці будівлі і споруди третім особам, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач на законних підставах користувався пільгами, наданими йому вищезгаданими рішеннями Київради.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 28 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Кучма А.Ю.