Ухвала суду № 25820032, 21.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15228/10/15/0170

21.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представник позивача, Торгового дому "Валенсія"- Біда Володимир Андрійович,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 15.05.2012 у справі № 2а-15228/10/15/0170

за позовом Торгового дому "Валенсія" (вул. Дацуна, 21-А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим про застосування фінансових санкцій № 0017792303 від 20.10.2010 на суму 3920,00 грн.

Стягнуто на користь Торгового дому "Валенсія" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 21.08.2012, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вдповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Торговий дім "Валенсія", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій №0017792303 від 20.10.2010 р. на суму 3920.00 грн., яке складене на підставі акту перевірки ДПІ дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари №004686\1281\01\09\23\24870622 від 06.10.2010 року по торгівельній точці Позивача за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 206-А.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками податкового органу Вегбієвим Р.Ї, Моніч О.П. на підставі направлень №1984/23-3 та від 01.10.2010, плану -графіку проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на жовтень 2010 року, на підставі п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХІІ із змінами та доповненнями, з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій проведено перевірку Торгового дому «Валенсія»господарської одиниці - магазину, який розташовано за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська.

За результатами перевірки складено акт перевірки №004686\1281\01\09\23\24870622 від 06.10.2010.

Згідно акту, перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_5, яка акт перевірки підписала з зауваженнями та отримала один примирник акту.

Під час проведення перевірки позивача відповідачем були встановлені наступні факти, які відображені в акті перевірки:

1) невидача розрахункового документа на суму покупки 11,00 грн. (1 пачка сигарет);

2) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в денному звіті РРО (сума невідповідності склала 784 грн.).

Таким чином, в ході перевірки працівниками податкового органу було встановлено порушення п. 1, 2, 6, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

На підставі акту перевірки 20.10.2010 року податковим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0017792303 від 20.10.2010 на суму 3920.00 грн.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій до позивача застосовані фінансові санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 3920,00 гривень (784,00 грн. х 5 = 3920,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на місці проведення розрахунків у сумі 784,00 грн. та невідповідності готівкових грошових коштів на місці здійснення розрахунків сумі коштів, зазначеному у деному звіті РРО.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З акту перевірки вбачається, що у присутності продавця ОСОБА_5 представниками податкового органу було встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в денному звіті РРО (сума невідповідності склала 784 грн.). Відповідно до акту перевірки останній був підписаний з зауваженнями продавцем ОСОБА_5

Під час перевірки був складений опис наявних грошових коштів на місце проведення розрахунків, відповідно до якого на місце проведення розрахункових операцій були наявні грошові кошти у сумі 784,00 грн. Згідно вказаного опису, останній був підписаний представниками податкового органу та продавцем ОСОБА_5

Таким чином, відповідачем на підтвердження встановленого порушення надані акт перевірки та опис грошових коштів, який підписаний продавцем ОСОБА_5

Разом з тим, судом першої інстанції у якості свідка була допитана ОСОБА_5, яка зазначила, що дійсно працює у Торгівельному домі «Валенсія», але ані під час перевірки, ані в інші періоди, вона не працювала в магазині ТД «Валенсія»у м. Сімферополі по вул. Севастопольська, 206-А, а постійно працює у магазині ТД «Валенсія»у м. Сімферополі по вул. Гагаріна, 34-Б.

Також судом першої інстанції у якості свідка також допитана ОСОБА_6, яка зазначила, що 06.10.2010 дійсно працювала у магазині ТД «Валенсія»за адресою м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 206-А та була присутня під час перевірки, але ані акту перевірки, ані опису наявних грошових коштів вона не підписувала, грошові кошти не перераховувала та будь-яких порушень працівниками податкового органу встановлено не було.

Згідно висновку експерта №798 від 10.04.2012 підписи в акті перевірки та описі наявних грошових коштів не виконані ані ОСОБА_5, ані ОСОБА_6

Таким чином, акт перевірки та опис наявних грошових коштів не є належними та допустимими доказами на підтвердження встановленого порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з боку позивача, оскільки вказані документи підписані невідомою особою та при незрозумілих обставинах.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що належним доказом, який достовірно підтверджує, суму готівкових коштів, яка знаходилася на місці проведення розрахункових операцій та як слідство невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в денному звіті РРО, є опис наявних грошових коштів з зазначенням номіналу та кількості купюр кожного достоїнства.

Однак, наданого відповідачем опис наявних грошових коштів підписаний невідомою особою та складений при невідомих обставинах, у зв'язку з чим не є належним та допустимим доказами встановлених порушень.

Отже у порушенні вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтується його позиція.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 у справі № 2а-15228/10/15/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська