Постанова № 258198, 13.11.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.06 р. Справа № 38/367

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаіновій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Слов’янського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Слов’янськ Донецької області

До відповідача: Слов’янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Слов’янськ Донецької області

про стягнення 9753грн.62коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Рясько Л.В. пров. спец.- юрисконсульт за дов. від 02.10.2006р. № 08-13/2030

від відповідача: не з”явився

Суть справи:

Позивач, Слов’янський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Слов’янськ Донецької області, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Слов’янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Слов’янськ Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 9753грн.62коп. за порушення п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення”.

У зв’язку з набуттям чинності з 01.11.2005р. Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-1У від 06.10.2005р., яким пункти 6 та 7 розділу У11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружного адміністративного суду позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, розглядаються господарським судом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, 14.09.2006р. судом було відкрито провадження в адміністративній справі № 38/367, оскільки у спірних правовідносинах виконавча дирекція Фонду соціального страхування, його робочі органи, виступають як суб’єкти владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та відповідають вимогам, передбаченим ст. 3 КАС України.

У попередньому судовому засіданні 02.10.2006р. позивач підтримав адміністративний позов та надав суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи витребувані судом документи. Клопотання судом розглянуто та залучено до матеріалів справи.

Відповідач у попереднє судове засідання 02.10.2006р. з’явився та надав суду клопотання, в кому просить суд залучити до матеріалів справи документи у підтвердження своїх заперечень, яке судом розглянуто та злучено до матеріалів справи.

06.11.2006р. відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, в яких позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що відповідачем не були порушені вимоги законодавства про зайнятість, оскільки ним своєчасно, без порушення строків, були відіслані позивачу звіти про заплановане та фактичне вивільнення Єфремової Т.В., а саме: звіт про запланове звільнення був зареєстрований канцелярією у журналі вихідної кореспонденції відповідача під № 13/2087 від 21.03.2006р. і відправлений на адресу позивача 21.03.2006р. поштою, а звіт про фактичне вивільнення Єфремової Т.В. відповідачем був зареєстрований канцелярією у журналі вихідної документації № 13/4516 від 01.06.2006р. і відправлений на адресу позивача 01.06.2006р. поштою, тобто в строк.

Відповідач є бюджетною організацією і зобов’язань про відправку вихідної пошти рекомендованою не має, що підтверджується наказом МВС № 1440 від 24.11.2003р.

Заперечення на позов судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

06.11.2006р. позивач надав суду листа від 03.11.2006р. № 08-13/2297, в якому пояснив, що у запереченнях відповідача вказано, що звіти зареєстровані відповідачем в журналі вихідної документації, але це не свідчить про їх фактичне надання до служби зайнятості. Позивач просить суд задовільнити позовні вимоги. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач надіслав суду заяву, яка отримана 13.11.2006р., в якій просить суд відкласти розгляд справи на більш пізніший строк або провести засідання без участі представника відповідача, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Позивачем у судовому засіданні 13.11.2006р. представлені суду докази у підтвердження отримання від відповідача звітів про попереднє та фактичне вивільнення працівників, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

06.11.2006р. у попередньому судовому засіданні заявили суду заяву, в якій надали згоду на початок судового розгляду по справі, яка судом розглянута, задоволена та залучена до матеріалів справи.

Сторонам у судовому засіданні роз’яснені права та обов’язки згідно вимог ст.ст. 49, 51 КАС України та вручені пам’ятки на виконання ст. 130 КАС України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.

Судом складений протокол судового засідання згідно вимог ст. 45 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

Слов’янський міський відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Слов’янськ Донецької області (далі – відповідач) 30.01.1998р. зареєстрований у Слов’янському міському центрі зайнятості – робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі- позивач) як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за номером 53701420.

Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Донецького обласного центру зайнятості 04.07.2006р. була проведена перевірка додержання законодавства про зайнятість населення за період з 01.01.2006р. по 04.07.2006р., внаслідок якої встановлений факт несвоєчасного надання відповідачем інформації про попереднє та фактичне вивільнення працівника, а саме: Єфремової Таїсії Володимирівни, яка звільнена 22.05.2005р. з посади друкарки канцелярії для обслуговування ДАІ Слов’янського міського відділу УМВС України в Донецькій області відповідно до наказу № 56 від 16.05.2005р.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”(далі- закон) при вивільненні працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повинні повідомити про це не пізніше як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.

Відповідачем звіти про попереднє та фактичне вивільнення працівника відповідно до поштового штемпелю на конвертах були направлені позивачу 01.07.2006р., тобто, як вважає позивач, з порушенням вимог п. 5 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення”.

За вказане порушення на підставі Закону з відповідача належить стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

На підставі перевірки складено акт № 136 від 04.07.2006р., яким встановлено вказане вище порушення та відповідачу запропоновано сплатити у десятиденний строк штраф у розмірі річної заробітної плати за вказаного вивільненого працівника.

Акт відповідачем не підписаний.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату від 04.07.2006р. річна заробітна плата Єфремової Т.В. складає 4876грн.81коп.

Оскільки відповідачем порушені строки надання інформації про попереднє та фактичне вивільнення працівника, тому з відповідача підлягає стягненню штраф за кожне порушення у сумі 9753грн.62коп.

На теперішній час штраф у сумі 9753грн.62коп відповідачем не сплачений, тому позивач і просить стягнути його з відповідача.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на акт перевірки № 136 від 04.07.2006р., довідки про середню заробітну плату від 04.07.2006р.№ 13/140, листи від 10.07.2006р.№ 06-18/353, від 03.11.2006р., № 08-13/2297, від 20.07.2006р. 31/5941, поштовий реєстр, від 12.07.2006р., поштові конверти, клопотання від 02.10.2006р., правоустановчі документи.

Відповідач посилається на клопотання від 02.10.2006р., заперечення на позов від 06.11.2006р., втяг з наказу МВС № 1440 від 24.11.2003р., заяву без номера та дати, правоустановчі документи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об”єктивному дослідженні відповідно ч. 1 ст. 86 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя відповідно до принципу верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України і законами. Відповідно до частини 1 ст. 6 цього самого Закону всім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до частини 3 ст. 6 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб’єкти владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України “Про зайнятість населення” та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ( ч. 1 ст. 3 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-Ш).

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. (далі – Закон України № 803), тому судом при розгляді справи застосовані норми відповідного Закону, оскільки суд не має права самостійно змінювати підставу або предмет позову.

Відповідно до п. 1 ст.18 Закону України № 803 для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування .

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями (п.4 ст. 18 Закону України № 803).

Відповідно до п.п.5,6 ст.20 Закону при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного фонду сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Згідно абз.2 п.3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідується.

Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.

Матеріалами справи підтверджений той факт, що інформація про попереднє та фактичне вивільнення працівника відповідно до поштового штемпелю на конвертах були направлені позивачу лише 01.07.2006р., а відтак є підстави для стягування штрафу.

Проте, в абзаці два пункту 5 ст.20 Закону України ”Про зайнятість населення” відсутні посилання на те, що штраф в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника стягується окремо за кожне таке неподання, а тому до стягнення підлягає штраф у розмірі 4 876,81 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо своєчасного повідомлення центру зайнятості з посиланням на журнал вихідної кореспонденції, оскільки реєстрація вихідних документів не є доказом своєчасного повідомлення служби зайнятості про попереднє та фактичне вивільнення працівника. Належним доказом своєчасного подання інформації про попереднє та фактичне вивільнення працівників є відмітка центру зайнятості на відповідній інформації або відмітка пошти про направлення інформації до центру зайнятості.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.17, 48, 69, 71, 87, 89, 94, 112, 122—124, 126-128, 130, 133, 139, 143, 150-154 160, 162, 163, пунктів 2-1, 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про зайнятість населення”, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Слов’янського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Слов’янськ Донецької області до Слов’янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Слов’янськ Донецької області про стягнення штрафу за порушення п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення”, задовольнити частково у сумі 4 876,81 грн. за неподання даних у зв”язку із сокроченням штату працівників установи відповідача за два місяці до вивільнення і в десятиденний строк після вивільнення Єфремової Таісії Володимирівни.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити у зв”язку з відсутністю правових підстав.

Стягнути із Слов’янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Слов’янськ Донецької області (84112, Донецька область, м.Слов”янськ, вул.Леніна,30, р/р 35210006000487 в ВДК м.Слов”янська, МФО 834016, код ЄДРПОУ 08671604) на користь Слов”янського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м. Слов’янськ Донецької області (84100, Донецька область, м.Слов”янськ, пл.Жовтневої Революції,3, Одержувач ВДК в м.Слов”янськ, банк УДК у Донецькій області, р/р 37175305900075, МФО 834016, код платежу 50040500, код ЄДРПОУ 24165094) штраф за порушення п. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” у розмірі 4 876,81 грн.

Текст постанови оголошений у судовому засіданні 13.11.2006р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Радіонова О.О.

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі