Ухвала суду № 25817390, 22.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/385-А Головуючий у 1-й інстанції: Копитова О.С.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському району м. Києва на Постанову Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року у справі за позовом Малого приватного підприємства «Арфіл»до Державної податкової інспекції у Шевченківському району м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2007 року позивач Мале приватне підприємство «Арфіл»звернулись до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському району м. Києва, в якому просили суд визнати недісними податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.05.2007 року, №0002082312/1, №0003422312/0 №0002072312/1.

Постановою Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року зазначений адміністративний позов -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 07.03.2007 року по 15.03.2007 року співробітником державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства малим приватним підприємством «Арфіл»при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будіндустрія-Траст»за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року.

В ході перевірки встановлено порушення вимог пп. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме виявлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за перший квартал 2006 року на суму 2 782 грн. та заниження чистої суми податкових зобов'язань на 5027 грн., а також заниження чистої суми податкових зобов'язань за 2 квартал 2006 року на 5435 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 700/23-12/21579599 від 21.03.2007 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 02.04.2007 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №0002072312/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 782 грн. та визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1123 грн.; №0002082312/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 283грн. та визначено суму штрафних санкцій в розмірі 4 188 грн.

Не погодившись з результатами перевірки позивач звернувся зі скаргою до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

За результатами адміністративного оскарження прийнято рішення № 2676/10/25-007 яким скарга позивача задоволена частково, податкове повідомлення рішення № 0002072312/0 від 02.04.2007 року скасовано в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 257.5 грн., скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002082312/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 1821 грн. та на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»донараховано штрафні санкції в розмірі 499,5 грн.

За результатами оскарження ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0002072312/1 від 17.05.2007 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 1 квартал 2006 року на 2782 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 865.5 грн.; № 0002082312/1 від 17.05.2007 року, яким позивачеві нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14650 грн., з яких 10462 грн. основний платіж, 4188 грн. штрафні санкції, № 0003422512/0 від 17.05.2007 року, яким позивачеві нараховано штрафні санкції в розмірі 499,5 грн.

Як встановлено судом першої інстанції 15.03.2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будіндустрія-траст»було укладено договір поставки № 1, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст»зобов'язалось поставити, а позивач прийняти та оплатити товари в кількості, асортименті і по цінах у відповідності з накладними до цього договору, що є невідємною частиною договору.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст»згідно акту 87/26/1 01.11.2006 року.

Виписані постачальниками податкові накладні були включені позивачем у податкові декларації з ПДВ та сформовано податковий кредит, проте податковий орган дійшов висновку про безпідставність включення визначених у податкових накладних зобов'язань по ПДВ за березень червень 2006 року, оскільки свідоцтво платника ПДВ виключено з реєстру з 14.06.2005 року.

Відповідно до абз.1, 2 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Далі Закон) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу наведених норм та виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п. 1.8 ст.1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Факт оплати позивачем отриманих послуг від ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст»відповідачем не заперечується, про що зазначено і в акті перевірки.

Судом першої інстанції, встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у складі ціни товару, що підтверджено податковими накладними, які були досліджені в суді та не оспорюється відповідачем.

Також вказано, що при проведенні податковою інспекцією перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди по взаєморозрахунках ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст», досліджувались первинні документи, а саме: податкові накладні, та жодного порушення чинного законодавства з цього приводу контролюючим органом не виявлено.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст»та виключення його з реєстру платників податку на додану вартість було здійснено ДПІ у Святошинському районі м. Києва 01.11.2006 року, про що було складено відповідний акт № 87/26/1 та проведення дій щодо виключення з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст».

Відтак, податкові накладні, виписані позивачеві ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст»протягом березня, червня 2006 року, є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1, абз. 1 пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. п. 9.2., 9.6. ст. 9 вищевказаного Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку; свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання; зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно, досліджених судом першої інстанцій, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, на момент укладення вказаних вище договорів поставки та їх виконання, ТОВ «Компанія «Будіндустрія-траст»було зареєстрованим, не припинене та не виключене з ЄДРПОУ.

Як встановлено судом першої інстанції, дані про припинення юридичної особи, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському району м. Києва на Постанову Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 26.07.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.