Ухвала суду № 25817275, 08.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-915/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" серпня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімічна інвестиційна компанія" до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про зобо'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року задоволено позовні вимоги та визнано протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо зазначення у акті перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа». Також визнано протиправними дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо внесення в програмне забезпечення (АС-АУДИТ) висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Цим же судовим рішенням зобов`язано Фастівську ОДПІ Київської області ДПС відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа».

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «ТД «Європа» не є нікчемним, а за результатами перевірки податковим органом не було прийнято жодного рішення, відтак відповідачем протиправно, всепереч вимогам закону, було внесено до програмного забезпечення (АС-АУДИТ) висновки акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету ПДВ за період січень, лютий 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739.

Проведеною податковим органом перевіркою встановлено порушення позивачем ч.5 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий на порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України, також на порушення п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ «ТД «Європа»в рамках укладених угод, які визнані недійсними за січень, лютий 2011 року у розмірі 521154 грн., а саме: у січні 2011 року у розмірі 114208 грн., у лютому 2011 року у розмірі 406946 грн. Крім того, на порушення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено відсутність об`єктів оподаткування ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у січні, лютому 2011 року у розмірі 521154 грн. 90 коп.

При цьому, судом встановлено, що за результатами перевірки жодного рішення податковим органом прийнято не було, однак, відповідачем дані акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа»на підставі п. 5.9 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.08 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (далі -Методичних рекомендацій) було внесено до програмного забезпечення (АС-АУДИТ), що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Так, в акті перевірки від 31.01.2012 року зазначено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ «ТД «Європа»було використано акт Ірпінської ОДПІ Київської області від 14.12.2011 року № 255/23-7/33800960 з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року. При відпрацюванні підприємств ризикового сектору економіки Ірпінською ОДПІ Київської області відповідно надісланого акту від 14.12.2011 року встановлено, що ТОВ «ТД «Європа»зареєстроване 10.04.2006 року у виконавчому комітеті Ірпінської міської ради та взято на податковий облік 10.04.2006 року. Директор та головний бухгалтер ОСОБА_3. Стан платника на 18.01.2012 року -9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

У ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, форма 1ДФ -декларації з податку на прибуток підприємств до Ірпінської ОДПІ не подавалася. Відповідно до бази даних «Бест Звіт» Додаток К1 до декларації з податку на прибуток підприємств подано за 9 місяців 2010 року від 09.11.2010 року, за 2010 рік та 1 півріччя 2011 року декларація з податку на прибуток та Додаток К1 до Ірпінської ОДПІ не подавалися. Податкова декларація з доходів фізичних осіб до податкового органу подана з нульовими показниками та зазначено кількість працюючих 1 особа, згідно податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 року чисельність працюючих складає 0 осіб.

Вказано в акті, що ТОВ «ТД «Європа» відсутнє за юридичною та фактичною адресами. Анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість 05.09.2011 року.

Зазначено також, що під час проведення перевірки до управління податкового контролю юридичних осіб надано результати експертного дослідження документів щодо належності підпису, виконаного від імені ОСОБА_3 в деклараціях, та згідно висновків попереднього дослідження підписи від імені цієї особи в податкових деклараціях за січень, лютий, березень та квітень 2011 року, завірених печаткою ТОВ «ТД «Європа», виконані ймовірно не ОСОБА_3, а іншою особою.

Крім того, у ході перевірки не підтверджено наявність поставок (послуг) підприємством замовником у період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року

На підставі викладених обставин податковий орган дійшов висновку, що правочини між ТОВ «ТД «Європа», постачальниками та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч.5 ст. 203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції констатує наступне.

Нормативним актом, який визначає поняття договору, регулює порядок, умови його укладення, виконання та розірвання, а також відповідні наслідки є Цивільний кодекс України.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1, ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Закріплено ЦК України в ст.204 і презумпція правомірності правочину.

Встановлено статтею 215 ЦК України підстави недійсності правочину, якими є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6, ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, довести нікчемність правочину можна виключно єдиним способом: навести норму закону, внаслідок порушення (недотримання) якої правочин можна вважати недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 встановлено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Судом першої інстанції вірно відмічено, що відповідачем не визначено, якій саме нормі Закону не відповідає правочин від 07.01.2011 року № 1/07-01-НП, укладений між позивачем та ТОВ «ТД «Європа», що унеможливлює вважати його нікчемним.

При цьому судом вірно зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються за загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ „Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа»був укладений договір № 1/07-01-НП від 07.01.2011 року, відповідно до умов якого, контрагент позивача - ТОВ «ТД «Європа»зобов'язувалося поставити нафтопродукти, а Позивач - ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах, визначених в даному договорі.

На виконання п.5.1 договору ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»проводила оплату за партії товарів перерахуванням коштів через установу банку, що підтверджується банківськими виписками. ТОВ «ТД «Європа» відпускала товар відповідно до видаткових накладних, які є в матеріалах справи, та податкових накладних.

Як зазначено в акті перевірки від 31.01.2012 р. 59/13/2302-36491739 суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту за січень, лютий 2011 року, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними деклараціями з ПДВ за січень, лютий 2011 року.

Більш того, відповідачем проводилася зустрічна звірка ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»з ТОВ «ТД «Європа»щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року (акт перевірки від 28.11.2011 року № 280/2307/36491739), згідно висновку якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ТД «Європа», їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Також, відповідно до зустрічних звірок від 29.11.2011 року № 285/2307/36491739 та від 14.12.2011 року № 301/2307/36491739 щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2011 року між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», а також ТОВ «Україна ТВМ»документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин, та Фастівською ОДПІ підтверджено, що постачальником товару є у всіх вищенаведених випадках ТОВ «ТД «Європа». (а.с.97-108)

За таких обставин доказів, які б свідчили про наявність у позивача та його контрагента наміру на вчинення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, відповідачем не доведено, а твердження відповідача про відсутність руху товару у ланцюгу постачання до позивача спростовуються наявними матеріалами справи.

Отже, відповідачем належними доказами не доведено, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст вказаних правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на завдання істотної шкоди інтересам держави.

Органи державної податкової служби, зазначені в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», мають право на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність, а висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Доказом здійснення господарської операції відповідно до норм діючого законодавства є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані.

Як вбачається з матеріалів справи, операції за вказаними господарськими договорами були належним чином відображені в регістрах бухгалтерського обліку та задокументовані відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні». Відповідачем не оспорюється факт наявності податкових накладних та не надано доказів того, що придбані товарно-матеріальні цінності не використовуються позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

За таких обставин доказів нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ «ТД «Європа»договору матеріали справи не містять і податковим органом такі суду не надано, відтак дії Фастівської ОДПІ Київської області щодо зазначення у акті перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 висновку про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія»та ТОВ «ТД «Європа»є протиправними.

Судом встановлено, що дані висновку акту перевірки про нікчемність правочину податковим органом були внесені у програмне забезпечення (АС-АУДИТ) на підставі п. 2.21 Методичних рекомендацій, однак при цьому Фастівською ОДПІ що жодного податкового повідомлення-рішення відповідачем на підставі вказаного акту не виносилося, а відтак, вказані дії відповідача тягнуть негативні наслідки для позивача і є предметом оскарження, з наступних підстав .

Відповідно до п.5.9 Методичних рекомендацій (які МЮ України не зареєстровані) щодо взаємодії органів ДПС при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.08 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» при виявленні договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним, податковий орган з`ясовує факт подальшого використання платником ПДВ (отримувачем) у господарській діяльності товару, який був предметом зазначеного договору, встановлюється платник ПДВ - наступний покупець вказаного товару. Інформація про виявлену нікчемність направляється до органу ДПС, в якому такий платник обліковується, з метою визначення підстав визнання договору, укладеного між другою парою контрагентів, нікчемним та, відповідно, зменшення суми податкового кредиту. Такі дії вчиняються за ланцюгом придбання товару, який був предметом договору, виявленого нікчемним, до платника ПДВ, що має достатні активи для сплати податкових зобов`язань.

Згідно п. 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням - рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що договір між позивачем та ТОВ «ТД «Європа» не є нікчемним, а також те, що за результатами перевірки не було прийнято жодного рішення, а відповідачем протиправно було внесено до програмного забезпечення (АС-АУДИТ) висновки акту перевірки від 31.01.2012 року № 59/13/2302-36491739 про нікчемність правочину між ТОВ «Нафтохімічна інвестиційна компанія» та ТОВ «ТД «Європа», що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є вірним та ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

По даній справі Відповідачем жодним чином, на підставі належних та допустимих доказів встановлених в порядку визначеному КАС України, не доведено правомірності його дій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.