Ухвала суду № 25814929, 29.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2907/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Залімського І. Г. Курка О. П.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Васківнюк Г.В.

відповідача: Василика Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Атріс Енерго" до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Атріс Енерго" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Шаргородському районі про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що підставі Акту № 28/23/34121287 від 07.02.2011р. про результати планової виїзної перевірки ПП «Атріс Енерго»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. 22.03.2011 року ДПІ у Шаргородському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301 про збільшення ПП «Атріс Енерго» суми грошового зобов`язання по податку на прибуток за основним платежем - 174718,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43679,50 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 28.01.2011 р. по 10.02.2011 р. ДПІ у Шаргородському районі була проведена планова виїзна перевірка ПП «Атріс Енерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за наслідками якої складено акт № 28/23/34121287 від 17.02.2011 року (т. 1 а.с. 10-37).

В ході перевірки виявлено порушення ПП «Атріс Енерго» п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.1, п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.2.9 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 174718,00 грн. .

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у Шаргородському районі прийнято податкове повідомлення - рішення №0000042301 від 22.03.2011 року (т. 1 а.с. 9), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток за основним платежем - 174718,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43679,50 грн. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарги підприємства - без задоволення (т. 1 а.с. 89-94).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток регулюється Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із п. 20.1 ст. 20 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

15 липня 2011 року судом першої інстанції було призначено судово-бухгалтерську експертизу (т. 2 а.с. 93), на вирішення експерта поставлено уточнену редакцію питань (т. 2 а.с. 129), а саме: чи правильно визначенні валові доходи приватного підприємства "Атріс Енерго" за 9 місяців та за 2008 рік в акті перевірки ДПІ у Шаргородському районі №28/23/34121287 від 17.02.2011 року; чи правильно визначенні накладні витрати приватного підприємства "Атріс Енерго" за І, ІІІ квартали 2008 року (та за весь 2008 рік), та за І, ІІ квартал 2010 року (та за 9 місяців 2010 року в акті перевірки ДПІ у Шаргородському районі №28/23/34121287 від 17.02.2011 року; у разі виявлення відхилень показати їх вплив на податок на прибуток.

З висновку судово-економічної експертизи № 2883 (т.2 а.с. 163-172) вбачається, що за результатами досліджених документів ПП «Атріс Енерго» експертом встановлено, що сума заниження податку на прибуток за 2008 рік та 9 місяців 2010 року, зазначена в акті перевірки № 28/23/34121287 від 17.02.2011 року, документально не підтверджується.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Так для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу (ч.1 ст. 81 КАС України).

Статтею 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору дотримано вищезазначених критеріїв і вимог, та обґрунтовано взято до уваги висновок експерта як належний і допустимий доказ правомірності дії позивача, оскільки зазначений висновок не суперечить і узгоджується з іншими матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 вересня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Залімський І. Г.