Рішення № 25812283, 27.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/8232-2012

27.08.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Сервіс" до Приватного підприємства "Соло" про стягнення 13 464, 47 грн., за участю представників позивача –не з’явився, відповідача –не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 11 968, 99 грн. боргу, 119, 70 грн. інфляційних втрат, 1 150, 50 грн. пені та 225, 28 грн. 3 % річних у зв’язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов’язань з оплати вартості товару за договором поставки № БС-106 від 01.07.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.08.2012 року.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 27.08.2012 року не з’явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України. Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Сервіс" (виконавець) та Приватним підприємством "Соло" (замовник) було укладено договір поставки № БС-106, за умовами якого виконавець зобов’язувався в порядку та на умовах даного договору виготовити та поставити у власність замовника замовлений товар (продукція), а замовник зобов’язувася своєчасно прийняти та оплатити таку продукцію на умовах договору.

Відповідно до п. 5.2. договору товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується замовником (відповідачем), на підставі товарно-транспортних накладних.

Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних і прийнятих замовником заявок протягом дії договору, при цьому оплата здійснюється відповідачем на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених позивачем на вартість партії товару.

Передача товару здійснюється за товарно-транспортною накладною, в якій вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна вартість товару, що поставляється (п. 6.6. договору).

Відповідно до п. 7.5. замовник (відповідач) зобов’язувався оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов п.5 даного договору.

Накладними № 52130 від 24.12.2010р., № 52233 від 29.12.2010р., № 52712 від 05.02.2011р., № 52422 від 21.01.2011р. та № 56591 від 24.06ж.2011р., що містяться у матеріалах справи, на суму 20 835, 42 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 20 835, 42 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 8 866, 43, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківською випискою та протоколом № 165 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2010 року, та має заборгованість перед позивачем у розмірі 11 968, 99 грн., що підтверджується актом узгодження по ПП «Соло»за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011 р.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 11 968, 99 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № БС-106 від 01.07.2010 року у розмірі 11 968, 99 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 9.3. договору за прострочення платежу замовник (відповідач) сплачує пеню 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більшу розміру встановленого чинним законодавством.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати товару за спірним контрактом на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню у розмірі 923, 76 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до умов договору та вимог закону, зокрема, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. В позові в частині стягнення 226, 74 грн. пені слід відмовити.

Позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 225, 28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 119, 70 грн. у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати вартості товару обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Соло" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 10; код 32556975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Сервіс" (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4; код 32375528) 11 968 (одинадцять тисяч дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 99 коп. боргу, 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 28 коп. 3 % річних, 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 923 (дев’ятсот двадцять три) грн. 76 коп. пені, 1 613 (одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 37 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.08.2012р.

Суддя С.О. Чебикіна