Постанова № 25807772, 20.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2012 року 11 год. 58 хв. № 2а-15465/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представника позивача -Гривнака А.В. (довіреність від 05.03.2012р. № 38/9/10-109), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвадо Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»про стягнення податкової заборгованості в розмірі 567 906, 95 грн., -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»(далі -відповідач, ПАТ «КИЇВЗНДІЕП») про стягнення податкової заборгованості в розмірі 567 906, 95 грн. з рахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 567 906, 95 грн., в тому числі з податку на прибуток підприємства -75 685, 78 грн., з частини прибутку, що вилучається до державного бюджету -36 613, 17 грн. та земельного податку -455 608, 00 грн., що виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що сума боргу по земельному податку в розмірі 455 608, 00 грн. виникла у зв'язку з пропорційним невідшкодуванням ДП «НДПІ Містобудування»прямих витрат зі сплати земельного податку з юридичних осіб пов'язаних з експлуатацією земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, - користувачами якої є позивач і ДП «НДПІ Містобудування»в рівних частинах. Заперечення з питань розміру та порядку виникнення суми податкового боргу по іншим платежам у відповідача відсутні.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено наступне.

ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»(ідентифікаційний код 01422826) зареєстроване як юридична особа 17 травня 1994 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва як платник податків.

Протягом 2010 -І-го півріччя 2012 року ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»подало до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову звітність з податку на прибуток підприємства, земельного податку, розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, в яких задекларувало суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань з цих податків.

Крім того, відповідачу були нараховані суми податкових зобов'язань в податкових повідомленнях -рішеннях, які були ним отримані та в досудовому та судовому порядку не оскаржувалися, що не було спростовано позивачем.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин до 01 січня 2011 року був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ), а після 01 січня 2011 року -Податковий кодекс України.

Податковим зобов'язанням в розумінні Закону № 2181-ІІІ визнається зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Також, згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Абзацом третім підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

В силу п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Аналогічні правові норми наведені в Податковому кодексі України (далі -ПК України). Так, «податковим зобов'язанням»в розумінні цього Кодексу визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошове зобов'язання платника податків»- сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

З огляду на те, що доказів оскарження податкових повідомлень-рішень про донарахування відповідачу податкових зобов'язань в судовому або адміністративному порядку, а також доказів сплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань в поданих деклараціях (розрахунках) та сум, визначених у вказаних податкових повідомленнях -рішеннях, суду не надано, вказані суми визнаються податковим боргом.

ДПІ у Печерському районі м. Києва виставила ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»першу податкову вимогу № 1/995 від 04.02.2010р. на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 270 587, 43 грн., а також другу податкову вимогу № 2/4437 від 23.04.2010р. на загальну суму податкового боргу в розмірі 429 642, 88 грн., в тому числі 65 055, 58 грн. -з податку на прибуток підприємства, 89 598, 73 грн. -з податку на додану вартість, 22 632, 77 грн. -з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, 252 355, 78 грн. -з земельного податку.

Перша та друга податкові вимоги були отримані уповноваженими представниками відповідача 23 березня 2010 року та 20 травня 2010 року, що підтверджується копіями поштових повідомлень та не заперечується відповідачем.

Доказів оскарження податкових вимог в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Станом на момент розгляду справи сума податкового боргу в заявленій до стягнення сумі залишається непогашеною, що підтверджується довідкою позивача від 16.07.2012р. № 5821/9 та зворотнім боком облікових карток платника податків ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»по названим платежам.

Крім того, з метою погашення відповідачем податкового боргу в досудовому порядку позивачем були вжиті наступні заходи для погашення податкового боргу, а саме: складено Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 25.05.2010р. № 74/24-425, на підставі листа УДАІ МВС України в м. Києві від 10.03.2010р. № 1177/141; 28 травня 2010 року зареєстровано відповідне публічне обтяження (за типом: податкова застава) описаних активів боржника; направлено запити до УДАІ МВС України в м. Києві від 18.01.2012р. № 574/9/24-209 щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів, на яке надійшла відповідь від 04.02.2012р. № 10/293/2 з відомостями про перелік зареєстрованих транспортних засобів; до Інспекції головного державного реєстру флоту України від 10.01.2012р. № 964/10 щодо наявності зареєстрованих водних транспортних засобів, до Головного управління земельних ресурсів КМДА від 26.12.2011р. № 19177/9 щодо наявності зареєстрованих за Товариством на праві власності земельних ділянок, до Бюро технічної інвентаризації в м. Києві від 10.10.2011р. № 36823/10/24-411 щодо наявності у відповідача нерухомого майна, на які відповіді на день розгляду справи не надійшли.

Доказів оскарження вищевказаних податкових вимог, погашення заявленої суми податкового боргу або звернення до органу державної податкової служби із заявами про розстрочення/відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу до суду не надано.

Відповідно до листа ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 14.05.2012р. № 11722/10/19-110, наданого у відповідь на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.2012р. № 7124-7283, станом на 14 травня 2012 року у ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»наявні відкриті рахунки у банківських установах.

В силу ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857-VI податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з усіх рахунків Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 01422826) в банківських установах, що будуть виявлені під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 567 906 (п'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот шість) грн. 95 коп., у тому числі 455 608 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот вісім) грн. 00 коп. податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, 75 685 (сімдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 78 коп. податкового боргу з податку на прибуток та 36 613 (тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 17 коп. з частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова