Постанова № 25807680, 16.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2012 року № 2а-4096/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської

області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень

№№ 0000021503, 0000011503 від 03.01.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (надалі -Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області (надалі -Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000021503, № 0000011503 від 03.01.2012.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки №2089/15-273812905 від 23.12.2011 року в частині порушення Позивачем строків сплати податкового зобов'язання по рентній платі за нафту, природний газ, що видобуваються в Україні за листопад 2008, грудень 2008.

При цьому, позивач зазначає, що висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. За наведених обставин, представник Позивача просить суд скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами Публчного акціонерного товариства «Укрнафта»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено порушення Позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3. ст.5 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. З огляду на зазначене, відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.05.2012 суд протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби у зв'язку з перетворенням останнього.

Справа розглянута в письмовому провадженні з огляду на подане сторонами клопотання в порядку ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області було проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток ВАТ «Укрнафта»СП «УкрКарнатОйл ЛТД»за договором №35/71 СД від 01.07.2007 року, за період листопад-грудень 2008 року з питань своєчасності сплати узгоджених зобов'язань до бюджету.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки від 23.12.2011 року №2089/15-273812905.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Надвірнянському районі прийнято спірні податкові повідомлення -рішення, а саме:

- податкове повідомлення - рішення від 03.01.2012р. №0000021503 на суму 65078,26 грн., за платежем «рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні»

- податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012 №0000011503 на суму 332229,07 грн., за платежем «рентна плата за нафту, що видобувається в Україні»

Так, проведеною перевіркою встановлено, що між ВАТ «Укрнафта»та СП "УкркарпатОйл ЛТД" за договором № 35/71-СД від 01.07.2007 року, в порушення підпунктів 5.3.1, 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», несвоєчасно сплачено до бюджету самостійно визначені грошові зобов'язання з рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат, зокрема:

- податкове зобов'язання по рентній платі за нафту, що видобувається в Україні в сумі 3322290,7 грн. з граничним терміном сплати 30.12.2008 року фактично сплачено 05.01.2009 року,

- податкове зобов'язання в сумі 21,60 грн. по терміну сплати 30.01.2009 року фактично сплачено 13.02.2009 року.

- Податкове зобов'язання по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні в сумі 650778,40 грн. по терміну сплати 30.12.2008 року фактично сплачено 05.01.2009 року;

- Податкове зобов'язання в сумі 4,20 грн. по терміну сплати 30.01.2009 року фактично сплачено 13.02.2009 року.

Як наслідок, Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України зобов'язала ВАТ «Укрнафта»(НГВУ «Надвірнанафтогаз») та СП "УкркарпатОйл ЛТД" за договором № 35/71-СД від 01.07.2007 року податковим повідомленням - рішенням від 03.01.2012 року № 0000011503 сплатити штраф 332229,07 грн. в розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу (сума боргу 3322290,70 грн.) за затримку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання по рентній платі за нафту, що видобувається в Україні до 30 календарних днів та податковим повідомленням-рішенням № 0000021503 зобов'язала Позивача сплатити штраф 65078,26 грн. в розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу (сума боргу 650782,60 грн.) за затримку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні до 30 календарних днів.

Правова позиція Відповідача ґрунтується на тому, що відповідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Податковий орган, обґрунтовуючи правомірність винесених спірних податкових повідомлень-рішень також посилається на положення пункту 126.1 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеного податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відтак, підсумовуючи власну правову позицію, Відповідач вважає, що вказані норми податкового законодавства України є достатніми підставами для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В ході розгляду справи встановлено, що податковий розрахунок по рентній платі за листопад 2008 р. позивачем подано до контролюючого органу 19.12.2008р. Вказаним розрахунком позивач задекларував податкові зобов'язання з рентної плати:

- за нафту - 3 322 290,69 грн.;

- за природний газ - 650 782,60 грн.

Граничний строк сплати зазначених податкових зобов'язань по рентній платі за листопад 2008 - 30.12.2008 року, відповідно до п. 8 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 р. № 256, а також відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, платіжним дорученням № 418 від 05.01.2009 р. Позивачем перераховано суму в розмірі 3 322 290,69 грн. податкових зобов'язань з рентної плати за нафту. Платіжним дорученням № 419 від 05.01.2009 р. Позивач перерахував кошти в сумі 660 782,60 грн. податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем порушено строк сплати задекларованих податкових зобов'язань з рентної плати за нафту та природний газ за листопад 2008 року, починаючи з 31.12.2008 року, оскільки, як вже зазначалось, останнім днем сплати узгодженої суми податкових зобов'язань є 30.12.2008.

Відповідно до п. 114.1. ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1. статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, відповідач наділений правом застосовувати до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань із рентної плати протягом строків давності, визначених у п. 102.1. ст. 102 ПК України.

Однак, як вбачається зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення, Відповідачем, при винесенні даного акту індивідуальної дії, не дотримано встановлених Податковим кодексом України строків, в рамках яких до позивача можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення строків сплати податкових зобов'язань за листопад 2008 року, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 116.1. ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Таким чином, моментом застосування штрафної санкції до Позивача, згідно вказаних положень Податкового кодексу України, є дати винесення контролюючим органом відповідного податкового повідомлення - рішення.

Відтак, виходячи із системного аналізу наведених норм податкового законодавства, можна дійти висновку, що в даному випадку Відповідачем пропущено граничний строк застосування до Позивача штрафної санкції у формі спірних податкових повідомлень -рішень №0000021503, №0000011503 від 03.01.2012, оскільки строк можливого застосування розпочався саме 31.12.2008 та закінчився, відповідно, 30.12.2011, а спірні податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем 03.01.2012, тобто з пропуском встановлених 1095 днів.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним нормам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення в цілому з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 03.01.2012 №№0000021503, 0000011503.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(код ЄДРПОУ 00135390, адреса: 04053, м. Київ, провулок Нестеровський, 3-5) судові витрати в сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (адреса: 78400, м. Надвірна, вулиця Визволення, 2, Івано-Франківська область).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович