Постанова № 25807673, 25.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2012 року 16 год. 52 хв. № 2а-6985/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -Пасічника І.Ю., відповідача -Котляра А.С. (довіреність від 30.03.2012р. № 37/10-021), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства «БЛАГОДАР»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києвапро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2011 року № 0001290700, визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство «БЛАГОДАР»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(далі по тексту -Підприємство «БЛАГОДАР», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі по тексту -ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2011 року № 0001290700, визнання протиправними дій щодо встановлення завищення бюджетного відшкодування та прийняття податкового повідомлення -рішення від 28 грудня 2011 року № 0001290700.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновок ДПІ про завищення Підприємством заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 72 176, 00 грн. не відповідає фактичній дійсності та є безпідставним, оскільки станом на 20 грудня 2012 року спірна сума податку на додану вартість не була заявлена до відшкодування з державного бюджету. Так, під час проведення перевірки, за результатами якої був складений Акт від 21.12.2011р. № 34/07-107/35635441, перевіряючим не було враховано подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, а саме: 20 грудня 2011 року. Таким чином, на думку позивача, висновки, які були зроблені працівником ДПІ за результатами проведення такої перевірки є незаконними та не можуть бути підставою для зменшення «неіснуючої» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 72 176, 00 грн. Як наслідок, дії працівників ДПІ щодо встановлення завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Акті від 21.12.2011р. № 34/07-107/35635441, прийняття на його підставі відповідного податкового повідомлення-рішення від 28.12.2011. № 0001290700, та саме спірне податкове повідомлення-рішення, є протиправними.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що під час проведення камеральної перевірки податкової звітності Підприємства «БЛАГОДАР»перевіряючим встановлено порушення вимог п. 200.4, 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: платником податків завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 72 176, 00 грн. Зокрема, згідно поданого до податкової інспекції уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх. № 9012136348 від 14.12.2011р.) Підприємство «БЛАГОДАР»задекларувало суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 72 176, 00 грн. При цьому в порушення вимог п. 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України позивач, змінюючи напрям відшкодування сум податку, не надав з вказаним Уточнюючим розрахунком відповідних додатків, які повинні бути подані до органу державної податкової служби згідно п. 200.4, 200.7 і 200.8 ст. 200 цього Кодексу, пп. 4.6.4 п. 4.6 розд. 4 наказу ДПА України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»від 25.01.2011р. № 41 у разі декларування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 21 листопада 2011 року Підприємство «БЛАГОДАР»подало до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (далі -Податкова декларація за жовтень 2011 року) з наступними задекларованими показниками:

- ряд. 22 (Д2) «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.+ ряд. 18)»-172 176, 00 грн.;

- ряд. 23 (Д3) «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд. 3 Д3) (ряд. 23.1 -ряд. 23.2)»- 72 176, 00 грн.;

- ряд. 23.1 (Д4) «на рахунок платника у банку»- «-»;

- ряд. 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів»- «-»;

- ряд. 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 22 -ряд. 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду»- 100 000, 00 грн.;

- ряд. 25 «сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд. 18 -ряд. 21)»- «-». До вказаної Податкової декларації за жовтень 2011 року позивачем були додані Додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», Додаток 3 «розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)», додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»із заповненими відповідними показниками.

14 грудня 2012 року позивач подав до канцелярії податкової інспекції Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Податкової декларації за жовтень 2011 року, в якому, зокрема, було визначено напрямок бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість в розмірі 72 176, 00 грн., шляхом внесення вказаної суми податку (позитивне значення) до рядка 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»такого Розрахунку.

20 грудня 2012 року позивач подав ще один Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Податкової декларації за жовтень 2011 року, в якому зменшив розмір суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 72 176, 00 грн. Так, позивач виключив з ряд. 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» суму податку на додану вартість в розмірі 72 176, 00 грн. та одночасно переніс її до ряд. 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 18 - ряд. 21.1 -ряд. 21.2)».

Таким чином, за результатами подання останнього Уточнюючого розрахунку до Податкової декларації за жовтень 2011 року, Підприємство «БЛАГОДАР»фактично взагалі відмовилося в жовтні 2011 року від права на відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 72 176, 00 грн.

При цьому, факт прийняття та реєстрації вище переліченої податкової звітності позивача відповідачем не заперечується.

Протягом періоду з 20.12.2011р. по 21.12.2011р. працівником ДПІ була проведена камеральна перевірка Підприємства «БЛАГОДАР»(код за ЄДРПОУ 35635441) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, за результатами якої був складений Акт від 21.12.2011р. № 34/07-107/35635441 (далі -Акт перевірки).

В ході перевірки було встановлено, що згідно поданого до ДПІ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2011 року (вх. 9012136348 від 14.12.2011р.) Підприємство «БЛАГОДАР»задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 72 176, 00 грн. При цьому до ДПІ не були надані відповідні додатки, які повинні бути подані до податкового органу згідно вимог п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.4 п. 4.6, п. 7 наказу ДПА України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»від 25.01.2011р. № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України16 лютого 2011 року за № 197/18935, а саме: додатків 2 -4, що містять інформацію щодо уточнених показників.

На підставі вищевикладеного в Акті перевірки зроблено висновок про порушення Підприємством «БЛАГОДАР»вимог п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.4 п. 4.6, п. 7 наказу ДПА України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»від 25.01.2011р. № 41, що призвело до завищення платником податків заявленої за жовтень 2011 року суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 72 176, 00 грн.

Вказана камеральна перевірка була проведена за відсутності посадових осіб позивача, доказів запрошення посадових осіб Підприємства на підписання Акта перевірки відповідач до суду не надав.

28 грудня 2011 року на підставі вказаного Акта перевірки ДПІ прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0001290700 за формою «В1», яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України Підприємству «БЛАГОДАР»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість в розмірі 72 176, 00 грн. за жовтень 2011 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 18 044, 00 грн. на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, шляхом подання первинної скарги від 04.01.2012р. № 4 до ДПА у м. Києві та повторної скарги від 10.03.2012р. № 10 до ДПС України. За наслідками такого оскарження первинна і повторна скарги позивача залишені без задоволення (Рішення ДПС у м. Києві від 05.03.2012р. № 1054/10/12-114 та ДПС України від 10.05.2012р. № 8102/6/10-2115), а спірне податкове повідомлення-рішення -без змін.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі -ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Так, в силу норм п. 200.3 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п. 200.6 ст. 200 ПК України)

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 цього Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.8 і 200.9 ст. 200 ПК України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

При цьому п. 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 вказаного Кодексу). Аналогічні норма міститься у п. 1 розд. IV «Внесення змін до податкової звітності»наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року № 1490/20228

Відповідно до п. 2 і 3 розд. IV цього Порядку внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Згідно з п. 50.2 ст. 50 ПК України заборона на подання уточнюючого розрахунку до поданих раніше платником податків податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом застосовується під час проведення лише документальних планових та позапланових виїзних перевірок, до яких не відноситься камеральна, як окремий вид перевірок в силу п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Крім того, п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст. 49 ПК України).

З огляду на те, що подання уточнюючого розрахунку під час проведення камеральної перевірки відповідає вимогам законодавства, а поданий в ході проведення камеральної перевірки (20 грудня 2011 року) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким була зменшена заявлена сума бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 72 176, 00 грн., був прийнятий податковим органом, суд дійшов висновку про безпідставність висновку податкового органу про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року у зв'язку з відсутності цієї суми до відшкодування на момент складення Акта перевірки від 21.12.2011р. № 34/07-107/35635441 і, як наслідок, про протиправність спірного податкового повідомлення -рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення та вважає за необхідне відмовити в задоволенні решти позовних вимог, оскільки саме такий спосіб захисту повністю відновлює порушені права позивача.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Підприємства «БЛАГОДАР»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 28 грудня 2011 року № 0001290700.

3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова