Постанова № 25807668, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2012 року 16:40 № 2а-7163/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент"доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішеньОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 травня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 19 грудня 2011 року №0005742308/0 та №0005342308/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2012 року позовну заяву ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

Позивач усунув вказані недоліки шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7163/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18 червня 2012 року.

В судовому засіданні 18 червня 2012 року оголошено перерву до 23 липня 2012 року у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

23 липня 2012 року в судовому засіданні сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 19 грудня 2011 року №0005342308/0 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 843 750,00 грн., в тому числі за основним платежем -675 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -168 750,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 19 грудня 2011 року №0005742308/0 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 756 250,00 грн., в тому числі за основним платежем -605 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -151 250,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 14 грудня 2011 року №14189/23-08/31059394 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент", код ЄДРПОУ 31059394, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року" (далі по тексту -Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2010 року на суму 605 000,00 грн.; підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2010 року на 675 000,00 грн.

Порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" мотивовані наступним: ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання проектних робіт, що не відповідають ознакам валових витрат та не підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними ат іншими документами та неправомірно сформовано податковий кредит по операціям з ПП "Завод строймаркет-07", оскільки директора вказаного підприємства - ОСОБА_1 - згідно вироку Ленінського районного суду міста Луганська від 20 грудня 2010 року визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Наведене, на думку відповідача, свідчить, що правочини між позивачем та ПП "Завод строймаркет-07" укладені без мети настання реальних наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, виходячи з наступного: господарські операції по в межах спірних правовідносин є реальними та підтверджуються необхідним первинним документами, які не викликають сумнівів щодо їх достовірності; податковий кредит підтверджується податковими накладними, на момент складання яких контрагент був зареєстрований в якості платника податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент", виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" та ПП "Завод строймаркет-07", обставини використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 21 вересня 2007 року між ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" (замовник) та ПП "Завод строймаркет-07" (виконавець) укладено договір №265-09 на виконання проектних рішень, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектних рішень по об'єктам проектування згідно завдань замовника.

Відповідно до пункту 3.1 договору передача замовнику проектних рішень здійснюється виконавцем згідно актів здачі-приймання робіт.

Згідно актів здачі-приймання проектних рішень по договору 21 вересня 2007 року №265-09, що датовані лютим 2010 року, ПП "Завод строймаркет-07" передало замовнику належно оформлені проекті рішення по наступним об'єктам: монолітний ростверк, конструкції залізобетонні паркінгу на об'єкті "Будівництво 6-ти секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на перетині вул. Боженка та Лабораторної у Голосіївському районі м. Києва"; зовнішнє освітлення прибудинкової території на об'єкті "Будівництво житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) в Печерському районі м. Києва"; зовнішні мережі водопостачання та каналізації (конструкції залізобетонні) на об'єкті "Будівництво житлового комплексу з підземним паркінгом по пр. Героїв Сталінграду, 2 в Оболонському районі м. Києва"; внутрішньомайданчикові інженерні мережі водопроводу та каналізації (І, ІІ, ІІІ черга будівництва) на об'єкті "Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом на проспекті 40-річчя Жовтня, 60 в голосіївському районі м. Києва"; шпунтова огорожа котловану та конструкції залізобетонні на об'єкті "Будівництво офісного центру з вбудованими та прибудованими приміщеннями та закладами громадського харчування з підземним та надземними паркінгами із знесенням існуючих будівель та споруд на Сергія Струтинського, 13-15 у Печерському районі м. Києва".

ПП "Завод строймаркет-07" виписало на адресу позивача податкові накладні, датовані лютим 2010 року, на загальну суму 4 050 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 675 000,00 грн.

За виконані роботи та поставлений товар ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" перерахувало на рахунок ПП "Завод строймаркет-07" грошові кошти на повну суму вартості виконаних робіт, що підтверджується виписками банку, які долучено до матеріалів справи.

В частині висновків Акту перевірки щодо порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат при придбанні товарів, робіт чи послуг є подальше використання таких товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як встановлено судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та даними мережі Інтернет ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" здійснює діяльність у сфері інжинірингу, та за даними Єдиного ліцензійного реєстру має ліцензії Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 21 грудня 2009 року серії АВ 514039 на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури та Державного департаменту пожежної безпеки МВС України серії АГ 595037 на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів.

За визначенням пункту 1.36 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Стаття 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначає інжинірингову діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) як діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру.

ПП "Завод строймаркет-07", в свою чергу, має ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АВ №357999 на будівельну діяльність, зокрема, щодо проектних робіт.

Суд встановив, що позивач замовляв у ПП "Завод строймаркет-07" роботи з виконання проектних рішень по об'єктам проектування для використання у якості складових частин робочих проектів, які позивач виконав як генеральний проектувальник згідно договорів на виконання проектних робіт, укладених із замовниками -ЗАТ Молодіжно-житловий комплекс "Оболонь", ТОВ "Будспецсервіс", Підприємства Київської організації спілки архітекторів України "Творча архітектурна майстерня А. Пашенько", ТОВ "Екско Плюс".

У свою чергу замовники на підставі згаданих робочих проектів будували/будують об'єкти нерухомості: 6-ти секційний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на перетині вул. Боженка та Лабораторної у Голосіївському районі м. Києва"; житловий квартал з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) в Печерському районі м. Києва; житловий комплекс з підземним паркінгом по пр. Героїв Сталінграду, 2 в Оболонському районі м. Києва"; житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом на проспекті 40-річчя Жовтня, 60 в голосіївському районі м. Києва; офісний центр з вбудованими та прибудованими приміщеннями та закладами громадського харчування з підземним та надземними паркінгами на Сергія Струтинського, 13-15 у Печерському районі м. Києва. Інформацію про особу замовника можна дізнатись також із Інтернет-ресурсу:

http://archunion.com.ua/sekcia/2006/sekcya_2006_09.html;

http://archunion.com.ua/sekcia/2007/sekcya_2007_07.html.

На підтвердження реальності здійснених проектних робіт позивач надав в матеріали справи копії томів проектної документації: книга "Монолітний ростверк 6-ти секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на перетині вул. Боженка та Лабораторної у Голосіївському районі м. Києва"; книга "Конструкції залізобетонні 6-ти секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на перетині вул. Боженка та Лабораторної у Голосіївському районі м. Києва"; книга "Зовнішні мережі водопостачання та каналізації (конструкції залозобетонні) житлового комплексу з підземним паркінгом по пр. Героїв Сталінграду, 2 в Оболонському районі м. Києва"; книга "Внутрішньомайданчикові інженерні мережі водопроводу та каналізації (І, ІІ, ІІІ черга будівництва) житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом на проспекті 40-річчя Жовтня, 60 в голосіївському районі м. Києва"; книга "Шпунтова огорожа котловану офісного центру з вбудованими та прибудованими приміщеннями та закладами громадського харчування з підземним та надземними паркінгами із знесенням існуючих будівель та споруд на Сергія Струтинського, 13-15 у Печерському районі міста Києва"; книга "Конструкції залізобетонні офісного центру з вбудованими та прибудованими приміщеннями та закладами громадського харчування з підземним та надземними паркінгами із знесенням існуючих будівель та споруд на Сергія Струтинського, 13-15 у Печерському районі міста Києва"; книга "Зовнішнє освітлення прибудинкової території житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) в Печерському районі м. Києва"; копії господарських договорів, укладених із замовниками, та додатків до них, актів здачі-приймання виконаних робіт; копії виписок банку, що підтверджують оплату виконаних робіт замовниками; фото збудованих об'єктів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" з ПП "Завод строймаркет-07" здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що ПП "Завод строймаркет-07" не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В Акті перевірки не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача таких розрахункових, платіжних та інших документів.

Стосовно висновків Акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, суд звертає увагу на наступне.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Доказів того, правочини між ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" та ПП "Завод строймаркет-07" визнані судом недійсними внаслідок недодержання вимоги щодо відповідності таких правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій та станом на 23 серпня 2012 року ПП "Завод строймаркет-07" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а керівником значиться ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Суд враховує наявність в матеріалах справи копії вироку Ленінського районного суду міста Луганська від 20 грудня 2010 року у справі №1-1147/10 по обвинуваченню ОСОБА_1 по частині п'ятій статті 27 -частині третій статті 212, частині другій статті 205 Кримінального кодексу України.

Зокрема у вироку встановлено, що ОСОБА_1 в порушення установленого порядку заняття підприємницькою діяльністю, не маючи на меті займатися підприємницькою діяльністю, зареєстрував на своє ім'я ПП "Завод строймаркет-07" та про безтоварність операцій ПП "Завод строймаркет-07" з ПП "Таурег Класік-Торг".

Проте, оцінюючи вказаний вирок як доказ, суд керується приписами частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В межах спірних правовідносин Окружним адміністративним судом міста Києва не розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, тобто ОСОБА_1

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Враховуючи вимоги процесуального закону, суд приходить до висновку, що вирок Ленінського районного суду міста Луганська від 20 грудня 2010 року у справі №1-1147/10 не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Крім того, у згаданому вироку встановлено, що ОСОБА_4 підписував документи господарської діяльності ПП "Завод строймаркет-07", у тому числі первинні, а ухилення від сплати податків вчинено ОСОБА_4 виключно за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Таурег Класік-Торг" в частині неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд також вважає, що визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, не виключає можливості здійснення ПП "Завод строймаркет-07" реальних господарських операцій.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження податку на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій - протиправним.

В частині висновків Акта перевірки щодо порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ПП "Завод строймаркет-07" проектних робіт безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ПП "Завод строймаркет-07" - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних на кожну поставку товару; в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Завод строймаркет-07", тому висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковими, відтак збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 19 грудня 2011 року №0005742308/0 та №0005342308/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 19 грудня 2011 року №0005742308/0 та №0005342308/0.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко