Постанова № 25807628, 14.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2012 року № 2а-8546/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі

Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»

до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного

управління юстиції Київської області

третя особа ОСОБА_2

про зобов'язання вчинити певні дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, третя особа ОСОБА_2 про зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (код: 34903037, 08132, Київської обл., 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Л. Українки,86) вчинити дії щодо звільнення з-під арешту майна, що перебуває в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль»на підставі договору іпотеки від 09.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2679, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 92%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та земельна ділянка (кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:12:005:0011), площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що оскаржувана постанова порушує законні права та інтереси Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателя майна переданого ОСОБА_2 в іпотеку Позивачу, оскільки позбавляє Позивача прав на звернення стягнення на предмет іпотеки та своєчасне задоволення правомірних вимог Позивача за рахунок предмета іпотеки.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Вимоги Ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2012, 16.07.2012 та 30.07.2012 р. не виконав, заперечень проти позовних вимог не надав.

Третя особа та представник третьої особи до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позовних вимог не надали.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 08.11.2007 року між Позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №010/95-12/098 про відкриття на строк 17.11.2017 зі сплатою 13% річних не відновлювальної кредитної лінії в сумі 907 443,00 грн.

Крім того, між Позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 09.11.2007 р. було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2679, предметом іпотеки за яким є: незавершений будівництвом житловий будинок, загальною площею 178,9 кв.м., розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1000 (кадастровий номер 3210500000:12:005:0011), яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна №36479619 станом на 14.06.2012 у зазначеному реєстрі міститься запис 2, відповідно до якого 09.11.2007р. 17:41:43 за №6007452 зареєстровано заборону на нерухоме майно, відповідно до договору іпотеки №2679 від 09.11.2007 р. Об'єкт обтяження - земельна ділянка кадастровий номер 3210500000:12:005:0011, АДРЕСА_1. Власник -ОСОБА_2 , код: НОМЕР_1

Також, в Єдиному реєстрі заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна №36479619 станом на 14.06.2012 міститься запис №3, відповідно до якого 23.10.2008 17:10:29 за №8108472 зареєстровано заборона на нерухоме майно, відповідно до договору іпотеки №2679 від 09.11.2007. Об'єкт обтяження -об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 92%. Кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:12:005:0011, номер за РПВН: 16299688, АДРЕСА_1. Власник -ОСОБА_2 , код: НОМЕР_1.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу»визначає, що застава є способом забезпечення зобов'язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставного майна переважно перед іншими кредиторами.

Як зазначає Позивач, що станом на 14.06.2012 р. на виконанні ВДВС Бориспільського МРУЮ знаходиться виконавче провадження №110 відкрите 23.03.2010 р. на підставі виконавчого напису №1143 від 22.02.2010 р., який видано Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль»боргу 987 905,79 грн.

Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У раз і часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення стягнення на предмет застави зберігається в первісному обсязі, відповідно до ч. 4 ст. 590 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення передбачені і Законом України «Про іпотеку»

Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку»- у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

При цьому, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено судом, майно яке є предметом іпотеки, дійшло до стадії реалізації, проте реалізувати заставлено майно неможливо, оскільки в вищезазначеному реєстрі міститься запис під №4, який містить запис: арешт нерухомого майна, зареєстрованого: 03.04.2009 16643:56 за №8612221; підстави обтяження: постанова про арешт майна боржника, 230/7, 02.04.2009, ВДВС Києво-Святошинського РУЮ; об'єкт обтяження: все майно, заявник: Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, код: 34903037, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул.. Л. Українки,86. Власник -ОСОБА_2 , код:НОМЕР_1.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У відповідності до ст.11 вищезазначеного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У відповідності до ч. 3. ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно п.7, п. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

З вище викладеного вбачається, що право застави (іпотеки) Позивача на майно ОСОБА_2 виникло до винесення Постанови про арешт майна боржника від 02.04.2009 року та станом на час подання позовної заяви до суду не припинилось, оскільки боржником ОСОБА_2 досі не виконанні зобов'язання перед Позивачем за Кредитним договором № 010/95-12/098 від 08.11.2007 року.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, а саме, в частині зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (код:34903037, 08132, Київської обл., 08132, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул.. Л. Українки,86) вчинити дії щодо звільнення з-під арешту майно, що перебуває в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль»на підставі договору іпотеки від 09.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2679, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 92%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та земельна ділянка (кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:12:005:0011), площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний код:НОМЕР_1.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (код:34903037, 08132, Київської обл., 08132, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул.. Л. Українки,86) вчинити дії щодо звільнення з-під арешту майно, що перебуває в іпотеці АТ «Райффайзен Банк Аваль»на підставі договору іпотеки від 09.11.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2679, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 92%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та земельна ділянка (кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:12:005:0011), площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_2, ідентифікаційний код:НОМЕР_1

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Дана скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук