Ухвала суду № 25805382, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/284 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Митрохіна А.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 07.03.2012 у справі за позовом Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ДП «Київський ремонтно-механічний завод»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003722301/0-20363, яким позивачу зменшену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1 558 643 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 07.03.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним, з чим погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.07.2004 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва складено акт № 1501/2301-14302667 «Про результати позапланової документальної перевірки Казенного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод»(код ЄДРПОУ 14302667) -правонаступника В/ч А-1777 (код 08476067) з питання правильності формування від'ємного значення чистої суми податкового зобов'язання з ПДВ за період: липень, серпень, вересень 2001 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 2014 від 25.12.2003 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість».

На підставі акту перевірки посадовими особами податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення № 0003722301/0-20363 від 09.04.2004 відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 558 643 грн. за період з липня 2001 по жовтень 2001 року.

Між КП «КРМЗ»та ТОВ «Юніон»укладено договори на поставку продукції на загальну суму 9 628 021, 20 грн., зокрема: договір № 02/3/69 від 20.02.2001 на суму 432 840 грн., договір б/н від 25.06.2001 на суму 2 012 345, 52 грн., договір № 154 від 20.09.2001 на суму 1 444 800 грн., договір № 5.12/2 від 25.12.2000 на суму 206 089, 20 грн., договори в усній формі на суму 2 436 148, 1 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що постачальником на адресу КП «КРМЗ»виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ -1 522 335 грн. Сума податку на додану вартість в розмірі 1 522 335 грн. включена до складу податкового кредиту підприємства у відповідних податкових періодах.

Між КП «КРМЗ»та ПП «Рубірон»укладено договір № 123 від 07.07.2001 на поставку продукції виробничо-технічного призначення на загальну суму 215 847, 58 грн. Постачальником на адресу КП «КРМЗ»виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 36 308 грн. Сума податку на додану вартість в розмірі 36 308 грн. включена до складу податкового кредиту підприємства у відповідних податкових періодах.

В ціні поставленого за укладеним договором товару, позивачем сплачено податок на додану вартість та отримано податкові накладні. Оплата за товар здійснювалась безготівковими коштами на розрахунковий рахунок ПП «Рубірон», ТОВ «Юніон»згідно платіжних доручень.

Ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»передбачає порядок обчислення і сплати податку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції зменшення контролюючим органом позивачу суми відшкодування з ПДВ відбулося у зв'язку твердженням про те, що постачальники ТОВ «Юніон»- контрагента позивача не декларували та не сплачували податкові зобов'язання, кореспондуючий яким спірний податковий кредит позивач формував після ланцюга відносин.

Виходячи із правового аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість», а також Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податку на додану вартість в розмірі 1 558 643 грн. правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту в періоді з липня 2001 року по жовтень 2001 року на підставі накладних, отриманих від ПП «Рубірон», ТОВ «Юніон», зареєстрованих платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що чинне податкове законодавство України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг). Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 07.03.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 21.08.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Бєлова Л.В.

Безименна Н.В.