Рішення № 25804855, 10.08.2012, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

2-0507/79/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2012 року Володарський районний суд Донецької області у складі

судді Доценко С.І.

при секретарі Павловый І.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5.

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 3-я особа без самостійних вимог Служба по справах дітей Володарської райдержадміністрації

про

визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок та визнання права власності за кожним в рівних частках по ? частині будинку,

та позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом в яком з урахуванням уточнених вимог, прийнятих судом, просить суд визнати за нею право власності на ? чатину жилого будинку за адресою АДРЕСА_1, як придбаного під час шлюбу з відповиідачем ОСОБА_4 , який вона вважає сумсісною власністю подружжя.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що вона з 21 листопада 2003 року по 21 січня 2011 року перебувала в шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у них народились двоє дітей 2004 та 2009 року. Під час шлюбу , в листопаді 2005 року подружжям було придбано спірний будинок. На придбання будинку були витрачені сумісні кошти подружжя а також 1000 долларів США були надані її батьками , які були сплачені власнику будинку під час укладення договору, а решта суми- протягом місяця , за рахунок взятого за її згодою ОСОБА_4 кредиту в банку. Кредитний договір було забеспечено іпотекою, на яку вона також дала згоду. ОСОБА_7 за сумісні кошти щомісяця сплачувалась встановлена сума для погашення кредиту в долларах США. На прикінці 2010 році шлюбні відносини погіршились, шлюбне життя не склалось і 21.01.2011 року шлюб між сторонами було розірвано. Надалі відповідач продовжував сплачувати кредит самостійно. Вона в цьому участі не приймала, тому що вимушена булла з дітьми переїхати проживати до своїх батьків, тоу що відповідач зробив неможливими умови сумісног проживання, після розірвання шлюбу взяв шлюб з відповідачкою ОСОБА_5, з якою спочатку переоформив іпотеку без її згоди з ОСОБА_5 а в подальшому після її звернення до суду без її згоди передав будинок у власність відповідачки, позбавивши її права власності на належну їй частину будинку. Просить поновити її порушене право, визнати будинок сумісною власністю подружжя та визнати за нею та за ОСОБА_5 право власності на зазначений будинок в рівних частках по ?? частині за кожним.

Третя особа ОСОБА_3 заявила самостійні вимоги до відповідача ОСОБА_5 і просить суд стягнути з нього 1000 долларів США на її користь, які вона особисто передала продавцю ОСОБА_8 за придбання спірного будинку, що підтверджено розпискою ОСОБА_8 про отримання коштів.

Відповідач ОСОБА_5 проти задоволення позову позивачки та третьої особи заперечував, мотивуючи тим, що будинок придбаний за його кошти. Позивачка на час придбання будинку та під час оформлення і сплати ним кредиту не працювала, доходу ніякого не мала. Після розірвання шлюбу умовами сплати коштів за кредитним договором за кошти якого було придбано будинок позивачка не цікавилась, сама виплати ніякі не проводила. У зв»язку з тяжким матеріальним становищем він вимушенний був взяти гроші в борг для погашення кредиту у своєї знайомої ОСОБА_5. Після погашення кредиту банку , банк скасував обтяження по і потеці і він оформив договор іпотеки з ОСОБА_5 як забеспечення договору позики. В подальшому ОСОБА_5 стала його дружиною і змінила призвище на ОСОБА_5 В подальшому , у зв»язку з тим, що його матеріальне становище перешкоджає йому сплачувати кошти за договором позики , він передав ОСОБА_5(ОСОБА_5) за договором задоволення вимог іпотекодержателя право власності на спірний будинок в рахунок погашення позики. На теперішній час будиной йому не належить, а тому не можна визнавати його сумісною власністю подружжя.

Відповідачка ОСОБА_5 пояснила суду, що на момент розгляду справ из 13.03.2012 року вона є власником спірного будинку на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя тому що спірний будинок знаходився в іпотеці як забеспечення договору позики укладеного між нею та ОСОБА_5 . На момент укладення договору позики і іпотеки ОСОБА_5 у шлюбі не перебував, їй було відомо що будинок належить тільки йому, а тому вона надала йому позику для погашення кредиту на придбання цього будинку. Вважає, що підстав для задоволлення позову немає.

Служба у справах дітей Володарської райдержадміністрації належним чином булла повідомлена про час і місце розгляду справи , але ж в судове засідання не з»явилась, залишивши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи суд вважає що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.

Відповідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено на підставі Рішення Іллічівського районного суду від 21.січня 2011 року і це не оспорювалось сторонами, що з 21.11.2003 року по 21.01.2011 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, на підставі свідоцтв про народження від шлюбу мають двох дітей- дочок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідно ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі договору купівлі -продажу від 13.10.2005 року , в період шлюбу, ОСОБА_7 у ОСОБА_8 придбав спірний будинок за адресою АДРЕСА_1 за 31380 гривень, з яких 8891грн продавець отримав від покупця до підписання договору, а решту 22489 грн покупець зобов»язався сплатити протягом 20 банківських днів після підписання договору.

Згідно витягу з реєстру права власності , зазначене домоволодіння було зареєстроване повністю на власника ОСОБА_4 13.10.2005 року.

Згідно кредитного договору №MRA 0GK04005102 від 19.10.2005 року між ОСОБА_4 та Маріупольскою філією «Приватбанку»було укладено кредит на придбання нерухомості на суму 4300 долларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків 1,33% на місяць на суму залишку за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,16% від суми виданого кредиту. За цим договором щомісяця позичальник повинен надавати банку кошти ( щомісячний платіж) 79,40 долларів США строком до 15.10.2015 року. При цьому в договорі є відмітка, що ОСОБА_1 дає згоду на одержання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів та їх використання до умов кредитного договору , а також надання в іпотеку перебуваю чого у спільній власності з позичальником житлового будинку №8 по вул..Енгельса в с.Касянівка Володарського району Донецької області.

Згідно договору іпотеки спірний будинок як забеспечення виконання забов»язань за вищезазначеним кредитним договором переданий в іпотеку банку.

За загальними правилами передбаченими ст.60 СК України, ч.3ст.61 СК України майно, придбане подружжям під час шлюбу в тому числі і в кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини. Ст. 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Але ж, виходячі із роз»яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України пп. 23, 24 від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з?ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сім?ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Так, з матеріалів справи судом вбачається, що спірний будинок придбаний частково за рахунок спільних коштів -(8891 гривень , сплачені при укладенні договору купівлі продажу) а також за рахунок кредиту в сумі 4300 доларів США. Відповідно до банківських документів за час шлюбу подружжям повернуто банківській установі кредит за спірний будинок в сумі 5081,60 доларів США. Решту суми кредиту 3053,06 доларів США відповідач ОСОБА_1 повернув банківськійі установі після розірвання шлюбу за свої кошти. Виходячі із курсу НБУ України на 13.10.2005 року 8891 грн становить 1760,6 доларів США. Таким чином під час шлюбу на придбання будинку подружжям ОСОБА_1 витрачено (1760,6+ 5081,60)= 6842,19 доларів США Доля позивачки у сплаченої вартості квартири становить 3421,10 дол США,що становить 35% від сплаченої вартості будинку що є 7/20 часток будинку, а відповідача 3421,10+3053,06 = 6474,16 дол США що становить 65% від сплаченої вартості будинку, а у частках 13/20 будинку. Визначаючи обсяг спільного майна подружжя і їх частки суд брав період перебування осіб в шлюбі до 21.01.2012 року, тому що режим окремого проживання подружжям не встановлювався. Таким чином , суд вважає за необхідне визнати за позивачкою право власності на 7/20 часток спірного будинку. В решті позову слід відмовити.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача та його представника, що будинок було придбано на особисті кошти відповідача, тому що це суперечить вимогам ст..60СК України. Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі і позивачка займалась вихованням дітей, перебуваючи у відпустках по вагітності та по догляду за дітьми. Суд не приймає до уваги доводи відповідачки ОСОБА_5 про те що позов не підлягає задоволенню тому що будинок на момент судового розгляду є її власністю, з тих підстав, що правовідносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 щодо права спільної сумісної власності на будинок виникли до набуття відповідачкою ОСОБА_5 права власності на нього, при тому що право власності на нього вона отримала вже після звернення позивачки до суду з позовом про захист її права власності . Позивачка про перехід права власності до відповідачки повідомлена не була, згоди на цей правочин не надавала, а відповідач ОСОБА_5 мав право розпоряджатися лише своєю часткою у сумісній власності подружжя.

Суд не приймає в розрахунок квитанцію про сплату коштів ОСОБА_5 на користь Пшеничного, тому що відсутні докази , на підтвердження того, що ці витрати пов»язані з кредитними правовідносинами чи з спірним будинком.

Розглядаючи позовні вимоги третьої особи до ОСОБА_4 про стягнення 1000 доларів США , наданих йому на придбання спірного будинку , суд вважає, що позовні вимоги третьої особи задоволенню не підлягають тому що не підтверджені доказами. В договорі купівлі-продажу від 13.10.2005 року зазначено що продавець ОСОБА_8 отримав кошти від покупця ОСОБА_4 Розписка від імені ОСОБА_8 про отримання коштів від ОСОБА_3 за продаж спірного будинку не може бути прийнята як доказ ,тому що вона не оформлена належним чином ( відсутній підпис ОСОБА_8, нотаріально не посвідчена). Доказів що вона передавала кошти на придбання будинку ОСОБА_4 не надано.

Судові витрати по справі складають виходячі із заявлених позовних вимог на ? частину жилого будинку 1% від ціни позову - 50% вартості будинку. Вартість будинку визначена на 13.03.2012 року виходячі із Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Володарське БТІ» 78696 грн, а ? частини будинку відповідно 39348 грн 1% від якої становить 393,48 грн. Позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 214,60 грн. Судові витрати відповідно до ст88 ЦПК підлягають розподілу відповідно до задоволених вимог ( 70% від заявлених вимог) у зв»язку з чим з ОСОБА_4 на користь позивачки слід стягнути 96.55 гривень і судовий збір 178,88 грн на користь судової системи. ОСОБА_5 звільнити від сплати судових витрат . Судові витрати за позовом 3-ї особи покласти на неї, обмежившись сплаченою нею сумою при зверненні до суду.

Керуючись, ст. 208,209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 3-я особа без самостійних вимог Служба по справах дітей Володарської райдержадміністрації про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок та визнання права власності за кожним в рівних частках по ? частині будинку задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/20 частин будинку АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

Відмовити третій особі з самостійними вимогами ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів в сумі 1000 доларів США .

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір :на користь ОСОБА_1 96.55 грн, а також 178,88 грн. на р/р 31219206700214, призначення платежу судовий збір Володарський районний суд ЄДРПОУ 02895857 отримувач : Державний бюджет Володарський район, код за ЄДРПОУ 37691885 банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016 код бюджетної класифікації 22030001

Повний текст рішення виготовлений 15.08.2012 року.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області в м.Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення , а для осіб, які не були присутні при його проголошенні -в той же строк з дня отримання копії.

Суддя Доценко С.І.