Постанова № 2580277, 23.09.2008, Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1228/08

“23” вересня 2008 року                                  

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – судді Зінченко А.В.,

За участю секретарів – Ус Л.М., Король Д.О.

За участю представника позивача – не прибув

Представника відповідача – не прибув

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  адміністративну справу за позовомХарківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ісіда” про стягнення адміністративно – господарської санкції та пені,-

встановив :

Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів  звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми  „Ісіда”  та просить стягнути санкцію за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році у сумі 1428,57 грн. та пеню в сумі 69,86 грн. 

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) (в редакції від 23.02.2006р.), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 11 ст.19 Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів..

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70, передбачено, що суми адміністративно – господарських санкцій перераховуються роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2006 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 14 осіб.

Відповідно ст. 19 Закону, на підприємстві ТОВ фірма „Ісіда” у 2006 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб.

Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2006 рік становить 2857,14 грн.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році, становить 1428 грн. 57 коп. На момент звернення до суду сплачено 0,00 грн. Пеня станом на 15.10.2007 року становить 69,86 грн. Загальна сума заборгованості складає 1498 грн. 42 коп.

Від  позивача до суду надійшло клопотання в якому він прохав суд розглянути справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове  засідання не надіслав. Про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Проте надав до суду свої письмові заперечення, відповідно до яких зауважив, що оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2007 року №70 встановлена необхідність для підприємств, установ, організацій всіх форм власності постановки на облік у Фонді соціального захисту інвалідів України та сплати адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для інвалідів. Як вбачається з поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, у ТОВ фірма «Ісіда» повинен був працювати 1 інвалід, що і виконано на сьогодні. Однак, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України № 70 прийнята 30.01.2007 року, тобто після закінчення календарного 2006 року, а Закон, за загальноприйнятими нормами права, не має зворотної сили в часі, вважає, що ТОВ фірма «Ісіда» не порушила законодавство про соціальний статус інвалідів, а тому застосування до неї адміністративно-господарських санкцій є неприпустимим. До того ж, у 2007 році вимоги діючого законодавства були виконані в повному обсязі, до фірми працевлаштований інвалід. Крім того, ТОВ фірма «Ісіда» до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів після проведення перевірки було надано листа, в якому фірма зауважувала, що жодної вимоги про необхідність працевлаштування інвалідів від Фонду не надходило.

Перед подачею позовної заяви Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів листи-претензії, вимоги тощо до ТОВ фірма «Ісіда» не надходили.

            Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

            Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, але покладається обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць державну службу зайнятості та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідачем у 2006р. не направлялись до районного центру зайнятості звіти по формі № 3-ПН про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках, що підтверджується наданими позивачем копіями листа Жовтневого районного центру зайнятості № 3126 від 20.12.07р.

Викладене свідчить про не виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а також, якщо не приймались заходи, спрямовані на недопущення порушення.

Однак відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Крім того, ч.11 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2006 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 14 осіб.

Відповідно ст. 19 Закону, на підприємстві ТОВ фірма „Ісіда” у 2006 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2006 рік становить 2857 грн. 14 коп. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році, становить 1428 грн. 57 коп. Пеня станом на 15.10.2007 року становить 69 грн. 86 коп. Загальна сума заборгованості складає 1498 грн. 42 коп. і на даний час відповідачем не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ісіда” адміністративно – господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році та пені всього у сумі 1498,42 грн. нормативно та документально обґрунтовані, не суперечать діючому законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 94 КАС України  у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа  судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ісіда” про стягнення адміністративно – господарської санкції та пені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Ісіда” (код ЄДРПОУ 22617451) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кім. 16, р/р 31219230700003 управління Держказначейства у Дзержинському районі, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у Харківській області) адміністративно – господарську санкцію за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2006 році, та пеню в сумі 1498 (одна тисяча чотириста дев’яносто вісім) грн.42 коп.   

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

            Постанова в повному обсязі виготовлена 24 вересня 2008 року.

Суддя                                                                             А.В. Зінченко