Ухвала суду № 25802750, 21.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3409/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2012 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

ТОВ «Астіка»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2011 року № 0000822320 ДПІ у Голосіївському районі міс та Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Астіка»подав апеляційну скаргу в якій просить задовольнити апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі міста Києва проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Астіка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року за результатами якої складено акт № 423-\23-20-21631450 та встановлено порушення позивачем ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 1 244 338 грн.

30.09.2011 року на підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822320, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податкову на додану вартість у розмірі 1244338 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Відповідально до статті 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»( в редакції, що діяла на момент вчинених спірних операцій), податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що виникають у зв'язку з продажем товарів, визначених у ст.1,2 цього Закону, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників ПДВ -покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, без застосування положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Із акта перевірки вбачається, що станом на 31.03.2011 року дизпаливо, отримане у березні 2011 року на суму 29445653, у т.ч. ПДВ на суму 4907608 грн оплачено частково у березні 2011 року на суму 21979628 грн, у т.ч. ПДВ на суму 3663271 грн.

Проте, позивач задекларував податковий кредит на суму 4907608 грн, що є порушенням вимог ст. 3 вищезазначеного Закону України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач збільшив податковий кредит платника ПДВ у податковий період, на який припадає здійснення оплати вартості товарів, а отже завищив задекларовані показники у рядку 10.1 декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»за березень 2011 року на суму 1244338 грн.

Вірними є посилання суду першої інстанції і на безпідставність доводів позивача про втрату чинності Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу найти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», про внесення змін до п.11.4 ст 11 Закону про ПДВ, оскільки відповідно до прикінцевих положень Податкового Кодексу України з 1 січня 2011 року визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст. 195,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В АЛ И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 травня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 27 серпня 2012 року.