Ухвала суду № 25802088, 21.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року справа №2а/1270/4097/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Барбаш Л.О, за участю представника позивача Жибер В.В., представників відповідача Стороженко Л.А., Мягкого В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської митниці на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 2а/1270/4097/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення Луганської митниці форми «Р» №24 від 28.03.2012 р. задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Луганської митниці форми «Р» № 24 від 28.03.2012 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» ввізного мита на суму 1716009,29 грн. та штрафних санкцій на суму 429002,30 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що рішення відповідача прийнято з пропуском 1095 днів, оскільки настання зобов'язань пов'язано з днем відчуження іноземної інвестиції, а тому перебіг цього строку у даному випадку починається з січня 2011 року.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили апеляційну скаргу задовольнити та постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс», зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31718995.

31.10.2001 року прийняте рішення про включення до складу учасників (засновників) ТОВ «ЛАА Транс» «Дунакаміон Експедиційне ТОВ» (республіка Угорщина).

08.11.2002 року на загальних зборах учасників прийняте рішення про збільшення статутного фонду ТОВ «ЛАА Транс» за рахунок додаткового внеску «Дунакаміон Експедиційне ТОВ» майна, а саме 50 сідельних (для транспортування напівпричепів) тягачів виробництва фірми Volvo Truck Corporation моделі FH12 та 50 нових 3-х вісних напівпричепів фірми Коgel Fahrzeugwerke AG SN24 P100V/1.120.

На підставі інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 05.11.2002 року встановлено, що вказане майно Ленінською МДПІ у м. Луганську зареєстровано як іноземна інвестиція у вигляді внеску до статутного фонду ТОВ «ЛАА Транс» рухоме майно на суму 4330000 Евро, що за курсом НБУ на 08.11.2002 року складає 23110638,90 грн. При ввезені на митну територію України майно було звільнено від сплати митних платежів.

Вказане майно ТОВ «ЛАА Транс» взято на баланс 24.12.2002 року. Факт ввезення на митну територію України 50 сідельних тягачів для перевезень напівпричепів Volvo FH1242T підтверджується Вантажними митними деклараціями (а.с.34-83) та свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с.9-33).

2 березня 2012 року Луганською митницею на підприємстві ТОВ «ЛАА Транс» було проведено перевірку щодо дотримання законодавства України з питань митної справи, за результатами, якої було складено Акт № 003/2/702000000/0031718995 від 22.03.2012 року (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки було встановлено факт відчуження ТОВ «ЛАА Транс» 25 одиниць транспортних засобів, ввезених на митну територію України в якості внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з пільговим оподаткуванням, що розцінено як порушення підприємством Закону України від 07.12.2000 №2134 та встановлює обов'язок підприємства сплатити у повному обсязі всі податки та збори, передбачені законодавством України на день ввезення автомобіля на територію України. З огляду на це митний орган дійшов висновку про наявність підстав для донарахування податкового зобов'язання за виявленими фактами відчуження ТОВ «ЛАА Транс» 25 автомобілів - сідельних тягачів марки Volvo FH1242T у сумі 1716009,20 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення форми «Р» від 28.03.2012 №24 про стягнення з ТОВ «ЛАА Транс» мита на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 1716009,20 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 429002,30 грн.

Факт відчуження сідельних тягачів у кількості 25 штук підтверджується договорами купівлі-продажу, актами визначення вартості, видаткові накладні, актами приймання-передавання транспортних засобів, банківськими виписками тощо.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи і не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на день ввезення сідельних тягачів у вигляді внеску до статутного фонду були відсутні пільги у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, тому зобов'язання з їх сплати виникли у позивача в 2002 році при ввезені товарів на митну територію України. За таких обставин відповідачем оскаржуване податкове повідомлення прийнято після спливу 1095 календарних днів, тобто поза межами строку давності визначення та стягнення податкового боргу.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вищевказані висновки зроблені судом першої інстанції на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, з наступних підстав.

Особливості обкладення митом майна, що ввозиться на територію України, як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями регулюються ст.18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р..

Згідно ч.1 ст.18 вказаного Закону майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.

Згідно частини 5 ст.18 цього ж Закону, якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем митне оформлення спірних транспортних засобів проведено як іноземні інвестиції.

Відповідно до п.2 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України № 2134 продаж автомобілів, ввезених в Україну і конфіскованих (примусово вилучених), у тому числі в рахунок погашення боргу або інших зобов'язань за цивільно-правовими угодами, договорами, у випадках, передбачених законодавством, або визнаних безгосподарними, здійснюється з нарахуванням податків та зборів, що справляються при імпорті автомобілів відповідно до закону, у разі якщо такі податки та збори не були попередньо сплачені. Автомобіль, що був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або (та) у користування, або (та) у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України, (крім випадків, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

В судовому засіданні було встановлено, що сідельні тягачі були ввезені позивачем на митну територію України у 2002 році, тобто після набрання чинності Закону України №2134, тому під час митного оформлення цих транспортних засобів митний орган був зобов'язаний застосовувати його положення.

Згідно ст.2 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.

Згідно ст.5 вказаний Закон поширюється на підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому числі до введення в дію та протягом дії Закону України від 13 березня 1992 року "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 55-93 "Про режим іноземного інвестування" та Закону України від 19 березня 1996 року "Про режим іноземного інвестування".

Рішенням Конституційного Суду України від № 1-рп/2002 від 29 січня 2002 року визначено, що з прийняттям Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" спеціальне законодавство про іноземні інвестиції та державні гарантії захисту інвестицій "не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України". Положення частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" у взаємозв'язку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації. Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання.

Виходячи з наведеного підприємства з іноземними інвестиціями не звільнені від обов'язку сплати митних та інших обов'язкових платежів незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач як підприємство з іноземними інвестиціями при ввезені спірних транспортних засобів на територію України в 2002 році не був звільнений від обов'язку сплати мита за ввезені сідельні тягачі у вигляді внеску до статутного фонду іноземним інвестором.

Відповідно до п.15.1 та п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, який діяв на день ввезення іноземних інвестицій, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Строк стягнення податкового боргу встановлений 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на березень 2012 р. з дня прийняття відповідачем вантажних митних декларацій стосовно спірних транспортних засобів і здійснення їх митного оформлення та пропуску на митну територію України за заявленими в цих деклараціях ставками мита та митних платежів, сплив встановлений законодавством строк в 1095 днів, протягом якого контролюючому органу надано право самостійного визначення сум податкових зобов'язань платника податків, тому прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення є протиправним.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганської митниці залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 2а/1270/4097/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 23 серпня 2012 року.

Колегія суддів Гімон М.М.

Василенко Л.А.

Карпушова О.В.