ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2012 року Справа № 18/586/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя М.М. Слободін, суддя Т.В. Гончар, суддя О.В. Шевель,
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився
відповідача -Мороз О.В. -директор, ОСОБА_2 -дов. б/н від 18.04.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2145П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2012р. у справі № 18/586/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ
до Веселоподільської дослідно-селекційної станції біоенергетичних культур і цукрових буряків НАН України, с. Вереміївка, Семенівський район, Полтавської області
про стягнення 124 059, 21 грн.
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2012 р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про з Веселоподільської дослідно-селекційної станції біоенергетичних культур і цукрових буряків НАН України 34047,54 грн. пені, 4 252,68 грн. -3% річних, 31 723,03 грн. інфляційних, 54 035,96 грн. штрафу згідно договору № 28-02-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.05.2012 р. у справі № 18/586/12 (суддя Босий В.П.) в позові відмовлено повністю.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права та на невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Крім того, судові витрати позивач просив покласти на відповідача. Так, в своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що по -перше, між відповідачем та ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»був укладений договір № 28-02-08П від 07.02.2008 р., а не від 06.02.2008 р. як зазначено в оскаржуваному рішенні, оскільки позивачем в обґрунтування позову був наданий саме договір № 28-02-08П від 07.02.2008 р., а посилання в додатках, видаткових накладних та угодах про зарахування зустрічних однорідних вимог на договір від 06.02.2008 р. є помилковим. Крім того, позивач зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що п. 3 угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2009 року визначено, що сторони не мають одно до одної претензій, в тому числі і претензій щодо стягнення штрафних санкцій є помилковими, оскільки, на думку позивача, в даному пункті йдеться мова лише про суму основного боргу у розмірі 213219,73 грн.
Відповідач у відзиві проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, тому просить залишити його без змін, а у задоволенні апеляційної скарги позивачу відмовити. У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що вимоги позивача наведені в апеляційній скарзі, є безпідставними, протиправними та необґрунтованими.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.07.2012 р., запропоновано надати суду апеляційної інстанції відповідачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.
В судове засідання призначене на 16.07.2012 р. представник позивача не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства був належним чином повідомлений про час місце проведення судового засідання.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 р. розгляд справи було відкладено на 22.08.2012 р.
В судове засідання призначене на 22.08.2012 р. представник позивача також не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства був належним чином повідомлений про час місце проведення судового засідання.
Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників відповідача, враховуючи те, що позивач, достеменно знаючи про час і місце судового засідання, не скористався своїм диспозитивним правом на участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника позивача за наявними у справі документами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2012 р. у справі № 18/586/12 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що предметом даного спору є грошове зобов'язання Веселоподільської дослідно-селекційної станції біоенергетичних культур і цукрових буряків НАН України, що виникло з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України - одержання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Тридента Агро»за договором купівлі-продажу від 07.02.2008 р. № №28-02-08П, укладеного між цими сторонами (далі договір) на умовах відстрочення платежу за відповідними накладними та довіреностями (а.с. 16-42).
П. 2.1. договору передбачено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначається в додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов цього договору, ТОВ «Тридента Агро» поставила відповідачеві товар на суму 550 279,73 грн. відповідно до залучених до матеріалів справи видаткових накладних.
У п. 5.1. договору передбачено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та видаткових накладних.
Відповідно до п. 5.3. договору, оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару оплачується покупцем у строк до 01.10.2008 р. за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору, свої зобов'язання щодо проведення розрахунків у строки, визначені договором, належним чином, своєчасно та в повному обсязі не виконав.
У відповідності до п. 6.1. договору Веселоподільська дослідно-селекційна станція біоенергетичних культур і цукрових буряків НАН України зі свого боку, взяла на себе зобов'язання перед ТОВ «Тридента Агро» провести оплату за товар в строк та на умовах, вказаних в ст. 5 договору.
Проте, Веселоподільська дослідно-селекційна станція біоенергетичних культур і цукрових буряків НАН України належним чином, своєчасно та у повному обсязі не виконала взяті на себе зобов'язання щодо проведення розрахунків у строки, визначені договором, тому її заборгованість перед ТОВ «Тридента Агро» склала 360239,73 грн.
Після 01.10.2008 року відповідачем було повністю погашено розмір існуючого боргу, шляхом перерахування 04.12.2008 р. 80000,00 грн., підписання 05.02.2009 р. Угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.02.2009 року на суму 67 020,00 грн. та Угоди №3 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2009 року на суму 213 219,73 грн.
Таким чином, як зазначає позивач, заборгованість Веселоподільської дослідно-селекційної станції біоенергетичних культур і цукрових буряків НАН України перед ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»згідно договору №28-02-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07.02.2008 року була сплачена відповідачем лише 31.03.2009 року, а не до 01.10.2008 року як було передбачено п. 5.3. договору.
Згідно із п. 11.1. даного договору, договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.
Згідно з ч.1 ст.202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Виходячи, з викладеного, позивач вважає, що у ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»виникло право вимоги нарахованих розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, штрафу згідно договору №28-02-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07.02. 2008 року за період із 02.10.2008 року (наступного дня після настання строку оплати) по 30.03.2009 року (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу).
26.01.2011 року між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»та ФОП ОСОБА_3 було укладено Угоду №10-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні.
Пунктом 1.1. даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО») відступає новому кредитору (ФОП ОСОБА_3.) право вимоги виконання Веселоподільською дослідно-селекційною станцією Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук (код ЄДРПОУ 00497704), зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 3%-річних, інфляційних витрат, штрафу), набутих первісним кредитором на підставі договору №28-02-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07.02.2008 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем грошового зобов'язання згідно договору №28-02-08П купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 07.02.2008 року щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди.
Пунктом 2.2. даної Угоди встановлено та конкретизовано, що відступається за даною Угодою: загальна сума (розмір) штрафних санкцій (пені, 3%-річних, інфляційних витрат, штрафу), котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 02.10.2008 року по 30.03.2009 року.
З урахуванням положень договору, а саме п. 8.2., 8.3., 8.4. позивачем нараховані пеня у розмірі 34047,54 грн., 3 % річних у розмірі 4252,68 грн., штраф у розмірі 54035,96 грн.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено колегією суддів і не заперечується позивачем, станом на 01.10.2008 р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Тридента Агро»становила 360239,73 грн.
Після 01.10.2008 р. відповідач повністю погасив розмір існуючого боргу перед ТОВ «Тридента Агро», перерахувавши 04.12.2008 р. 80000,00 грн. та підписавши дві угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Так, 23.06.2008 р. між ТОВ «Тридента Агро» та відповідачем було укладено угоду № 3 про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до умов угоди № 3 від 23.06.2008 p., сторони домовились про припинення взаємних зобов'язань в сумі 128496,00 грн. за договором купівлі-продажу № 28-02-08П від 06.02.2008 р. та договором купівлі-продажу № 31-02-08П від 07.02.2008 р.
30.09.2008р. між ТОВ «Тридента Агро»та відповідачем було укладено угоду №5 про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до умов угоди №3 від 31.03.2009 p. сторони домовились про припинення взаємних зобов'язань в сумі 213219,73 грн. за договором купівлі-продажу № 28-02-08П від 06.02.2008 р. та договором переведення боргу № 1 від 23.03.2009 р.
Відповідно до п. 3 угоди № З від 31.03.2009 p., підписання цієї угоди сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної стосовно договору купівлі-продажу № 28-02-08П від 06.02.2008 р.
Домовленість сторін про відсутність будь-яких претензій одна до одної стосовно договору № 28-02-08П колегія суддів розцінює як припинення зобов'язання за домовленістю сторін.
Так, припиненням зобов'язання є погашення прав та обов'язків сторін, що складають його зміст. Це означає, що кредитор і боржник більше не пов'язані правами та обов'язками. Такий наслідок зумовлений дією правоприпиняючих юридичних фактів. За загальним правилом, при припиненні зобов'язання правові відносини між його учасниками припиняються у повному обсязі.
Відповідно до 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Окремим способом припинення зобов'язання є домовленість сторін - ч.1 ст. 604 Цивільного кодексу України. Така домовленість ґрунтується на принципі свободи договору, внаслідок чого сторони вправі припинити існуюче між ними зобов'язання за домовленістю на будь-який стадії виконання. Обраний сторонами даного спору спосіб припинення зобов'язання в теорії права отримав назву прощення.
Таким чином, з моменту укладення угоди № 3 від 31.03.2009 p. про зарахування зустрічних однорідних вимог (і, зокрема, затвердження п. 3 даної угоди), взаємні зобов'язання сторін за договором від 07.02.2008 р. № №28-02-08П припинені, тому подальше нарахування пені, 3% річних та штрафу є безпідставним.
Оскільки зобов'язання припинено 31.03.2009 р., укладена 26.01.2011 року між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»та ФОП ОСОБА_3 угода про заміну кредитора в зобов'язанні є юридично нікчемної, оскільки ніякої вимоги на день укладення договору не існувало і передано бути не могло.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Крім того, колегією суддів в ході вирішення спору отримані дані про невиконання позивачем свого обов'язку по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, що тягне необхідність стягнення з позивача належного до бюджету судового збору.
Так, в ході апеляційного провадження було встановлено, що на розгляді Харківського апеляційного господарського суду знаходиться справа № 18/585/12 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Київ до Веселоподільської дослідно-селекційної станції біоенергетичних культур і цукрових буряків НАН України, с. Вереміївка, Семенівський район, Полтавської області про стягнення курсової різниці згідно договору купівлі-продажу №28-02-08П від 07.02.2008 р. у розмірі 183 967,38грн.
При поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 21.05.12 р. у справі № 18/585/12 позивачем -фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в якості доказу сплати судового збору за розгляд вищевказаної апеляційної скарги було надано платіжну квитанцію з таким самим номером (№ 4996.15.2.) від такої ж самої дати (31.05.2012р.) та на таку ж саму суму (1843,00 грн.). Різниця була тільки в одній хвилині оперативного часу.
У зв'язку з цим Харківським апеляційним господарським судом були направлені запити до Печерської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», до Центрального відділення Печерської філії ПАТ КБ «ПриватБанк»та до Головного управління Державного казначейства у Харківській області з проханнями надати довідку про підтвердження зарахування судового збору за обома наданими ФОП ОСОБА_3 платіжними квитанціями за розгляд справ № 18/586/12 та № 18/585/12 (докази на підтвердження того, що сума 1 843,00 грн. 31.05.2012р. була сплачена до держбюджету двічі).
На адресу суду від Головного управління Державного казначейства у Харківській області надійшов лист № 03-30/639 від 24.07.2012р., згідно якого суд було повідомлено про те, що до держбюджету 31.05.2012р. зарахований один платіж, перерахований ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) в сумі 1843,00 грн. платіжним дорученням № @2PL675420 від 31.05.2012р. на рахунок 31216206782003 по коду бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3, м. Київ на рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2012 р. у справі № 18/586/12 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2012 р. у справі № 18/586/12 залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ЮГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 328704, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України 1 240,60 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено та підписано 23.08.2012 року.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Шевель О.В.
Судове рішення № 25799345, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 27.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/586/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: