Постанова № 25799265, 28.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.12 Справа № 5015/2151/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»

на рішення господарського суду Львівської області від 03.07.2012р.

у справі № 5015/2151/12

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод», м.Борислав

до публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м.Дрогобич

про стягнення заборгованості в сумі 86 931,23 грн.,

з участю представників :

від скаржника -не з»явився

від позивача -Головей М.М. - юрист

В ході судового засідання позивачу права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Представник скаржника в судове засідання 28.08.2012р. не з'явився, подав суду клопотання від 27.08.2012р., в якому просить розгляд апеляційної скарги відкласти у зв'язку з необхідністю участі у іншому судовому процесі. Оцінюючи подане відповідачем клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). З огляду на викладене, беручи до уваги документальну непідтвердженість клопотання відповідача, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання відповідача відмовляє.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.07.2012р. у справі № 5015/2151/12 (суддя Кітаєва С.Б.) задоволено позов товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод», м.Борислав та стягнуто з публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м.Дрогобич 86 931,23 грн. боргу та 1738,62 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач -публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції у належний спосіб не було встановлено чи виконав позивач взяті на себе зобов»язання у відповідності до укладеного між сторонами договору та підписаними специфікаціями. Крім того, на думку скаржника, не застосувавши відповідні норми матеріального права суд першої інстанції дійшов невірного висновку про наявну заборгованість товариства перед позивачем, оскільки вимоги на оплату такої заборгованості матеріалами справи не доведено, як і не доведено самого строку виконання зобов»язання.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи Товариство з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 10 квітня 2012 року.

15.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" та Відкритим акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів" укладено догоговір поставки №ЗМК-002/09 відповідно до умов п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов"язується поставляти товар, а покупець зобов"язується приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору . Згідно п. 1.2 договору, товаром, що постачається за даним договором є продукція промислово-технічного призначення, далі товар.

Дія даного договору у відповідності до додаткових угод № 1 від 11.11.2009р. та № 2 від 13.12.2010р. була продовжена до 31.12.2011р.

Відповідно до п.1.3 договору номенклатура, кількість, ціна за одиницю виробу кожного найменування, умови та строки поставки кожної партії товару визначаються в Специфікаціях, які є додатками до даного Договору і його невід"ємними частинами та підписуються сторонами до моменту поставки товару.

Згідно п.2.1 Договору приймання товару по кількості здійснюється покупцем в пункті передачі товару згідно умов даного договору та відповідної специфікації. Пунктом 2.3. кількість, якість і комплектність товару, що постачається, має відповідати паспортним даним, вимогам діючих ГОСТів, ТУ-умовам даного Договору та товаросупроводжувальними документами. Згідно п.2.7 договору, в разі встановлення невідповідності Товару вимогам п.2.3. Покупець повинен на протязі 2-х робочих днів повідомити Постачальника про цей випадок, а постачальник зобов"язаний не пізніше наступного дня після отримання повідомлення від покупця, відрядити свого повноважного представника для участі в прийманні товару, а у разі потреби - підписання акту приймання. Відповідно до п.3.2. Покупець зобов"язаний протягом 3-х робочих днів використовуючи засоби факсимільного зв"язку повідомити постачальника про претензії щодо якості товару, а також про час і місце складання рекламаційного акта. Пунктом 4.1 договору поставка товару здійснюється партіями згідно Специфікації. П.4.2. договору у випадку необхідності змін та/або доповнень в підписаній сторонами даного договору Специфікації покупець надсилає постачальнику додаткову заявку на товар у формі офіційного листа. Пунктом 4.2.4. у разі підтвердження постачальником заявки покупця така заявка та лист-відповідь є невід"ємними частинами даного договору. Відповідно до п.4.5 умови поставки товару приведені в Специфікаціях. Згідно п.4.6. право власності на товар переходить до покупця в момент підписання його уповноважним представником товарної накладної на товар. Відповідно до п.4.7 договору разом із товаром Постачальник передає покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру, сертифікат якості. Пунктом 4.8 вищезазначеного договору при поставці кожної партії товару обов"язковими є наступні посилання в товаропровідних документах: в рахунок -на номер і дату даного Договору та відповідної специфікації; у видатковій накладній -на номери та дати відповідного рахунку та даного Договору. Пунктом 4.9. партія товару, що поставлена без товаросупровідних документів згідно п.4.7. вважається некомплектною.

На виконання вказаного договору, в період з 01.03.2011 року по 01.02.2012 року позивач поставив відповідачу товар (назва та кількість товару зазначені у накладних), що підтверджується копію специфікацій до договору №ЗМК-002/09 від 15.01.2009 року; копію довіреності №121 від 01.03.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №143 від 15.03.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №241 від 08.04.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №319 від 18.05.2011 року та двома податковими накладними; копією довіреності №535 від 10.08.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №749 від 04.10.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №1076 від 15.12.2011 року та податковою накладною; та копіями накладних, які підписані обома сторонами та скріплені печаткою (належно завірені копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Пунктом 5.1 договору обумовлено, що оплата товару, що постачається за даним договором здійснюється шляхом переказу коштів на п/р постачальника згідно рахунку в порядку передбаченому в специфікаціях. Відповідно до п.5.3 ціна на товар, що приведена в специфікаціях, може бути змінена лише за умов узгодження сторонами зміни умов поставки.

Відповідно до умов оплати специфікацій № 2-12, які знаходяться в матеріалах справи, оплата у розмірі 50% вартості товару здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дня здійснення поставки. Оплата решти 50% вартості партії товару здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дня поставки товару.

Згідно вищезазначеного договору Покупець, тобто ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" проводить оплату Товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно рахунку в порядку, передбаченому в Специфікаціях.

Відповідно до матеріалів справи, покупець (відповідач у справі) частково сплатив за поставлений товар, а саме 14.11.2011 року -50000,00 грн. відповідно до виписки по особовому рахунку, яка видана позивачу 14.11.2011 року.

Свої зобов'язання в частині оплати вартості отриманого товару відповідач в повному обсязі не виконав.

Таким чином, на момент розгляду спору основний борг відповідача згідно договору від 15.01.2009 р. становить 86 931,23грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, згідно ст. 691 ЦК України.

У відповідності до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи (договором поставки №ЗМК-002/09 та додатковими угодами № 1 та № 2, специфікаціями, копією довіреності №121 від 01.03.2011 року та податкової накладної; копією довіреності №143 від 15.03.2011 року та податкової накладної; копією довіреності №241 від 08.04.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №319 від 18.05.2011 року та двох податкових накладних; копією довіреності №535 від 10.08.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №749 від 04.10.2011 року та податковою накладною; копією довіреності №1076 від 15.12.2011 року та податковою накладною; та копіями накладних, які підписані обома сторонами та скріплені печаткою) підтверджується факт отримання відповідачем від позивача на умовах договору поставки від 15.01.2009 року № ЗМК-002/09 товару, та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 86 931,23 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 86 931,23 грн. є обгрунтованими.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 03.07.2012р. у справі № 5015/2151/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Повний текст постанови складено «30»серпня 2012р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.