ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-67/8276-2012 29.08.12
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»ДоЖитлово-будівельний кооператив «Квазар-6»Простягнення 196 013,63 грн. Суддя Куркотова Є.Б.
Представники: Від позивачаМарковська В.В.Від відповідача Шода Л.П., Інякіна І.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Квазар-6»(далі-відповідач) про стягнення 196 013,63 грн., з яких 167 237,40 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 18 584,83 грн. інфляційних втрат, 9 216,37 грн. 3% річних та 975,03 грн. пені.
Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором №9347011 від 01.09.2001, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 167 237,40 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 18 584,83 грн. інфляційних втрат, 9 216,37 грн. 3% річних та 975,03 грн. пені. Всього ціна позову становить 196 013,63 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 11.07.2012.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2012, у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 27.07.2012 р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2012 р. строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено до 29.08.2012 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав довідку про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»теплоенергію з якої, вбачаться, що відповідач виконуючи зобов'язання за договором 27.06.2012 р. погасив заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 14 276,08 грн., у звязку із чим останній просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням часткових оплат боргу.
У судове засідання представники відповідача з'явилися, надали письмове клопотання, за змістом якого позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 140 961,32 грн. визнали. Також, просили врахувати суд погашення (після порушення провадження у справі) заборгованості за травень 2012 у розмірі 14 276,08 грн. та боргу за 2011 р. у розмірі 12 000,00 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення №95 від 27.06.2012 р., №107 від 19.07.2012 р. та №119 від 16.08.2012 р. Крім того, відповідач просив не стягувати з нього інфляційну складову боргу, пеню, 3% річних та розстрочити виконання зобов'язання по сплаті суми основного боргу на 5 років, тому що ЖБК «Квазар-6»є неприбутковою організацією та існує за рахунок коштів, які мешканці будинку сплачують по квитанціях за житлово-комунальні послуги.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
01.09.2001 між Позивачем та Відповідачем укладено договір №9347011 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого Позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідно до умов цього Договору, а Відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.
Згідно з п. 2.2.1, Договору № 9347011 від 01.09.2001 постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору № 9347011 від 01.09.2001.
Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 9347011 від 01.09.2001, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.
Як вбачається з п. 2 наявного в матеріалах справи додатку № 4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію), споживач щомісяця з 12 по 15 числа самостійно отримує в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включена вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно п.3 додатка №4 до договору сплату за вказаними в п.2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до п.5.1 договору та Звернення-доручення про укладення договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими та затвердженими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 - Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики.
Зобов'язання за договором № 9347011 від 01.09.2001 виконані позивачем належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за Договором № 9347011 від 01.09.2001 та обліковими картками за період з липня 2009 по травень 2012, що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 167 237,40 грн.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, в наслідок чого за період з 01.09.2009 по 01.06.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2012 року складає 167 237,40 грн.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
В судовому засіданні представниками відповідача надано платіжні доручення №95 від 27.06.2012 р. (призначення платежу -погашення заборгованості за травень 2012 р.), №107 від 19.07.2012 р. та №119 від 16.08.2012 р. (призначення платежів за дорученнями - погашення заборгованості за 2011 р.) з яких вбачається, що останній, після порушення провадження у справі частково сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 26 276,08 грн., що не заперечував представник позивача.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмір 26 276,08 грн. відсутній, а відтак провадження у справі в даній частині позову підлягає припиненню згідно п. 1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача із позовом до суду.
За таких обставин, на момент винесення рішення по справі, заборгованість відповідача на користь позивача по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період становить 140 961,32 грн. (167 237,40 грн. поставлена теплова енергія за спірний період -26 276,08 грн. часткової оплати).
Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 18 584,83 грн. інфляційних втрат та 9 216,37 грн. 3% річних.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунком розміру 3% річних в сумі 9 216,37 грн. та інфляційних втрат в сумі 18 584,83 грн., наданим позивачем, суд погодився та вважає його обґрунтованим.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 975,03 грн.
Пунктом 3.5 додатку №4 до договору встановлено, що за несвоєчасне виконання умов договору встановлено пеню, яка нараховується на суму фактичного боргу у розмірі 0,5% за кожний день прострочення по день фактичної сплати.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином позивач правомірно здійснює нарахування пені на суму основного боргу в межах скороченого строку позовної давності за подвійною обліковою ставкою НБУ.
Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 975,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 140 961,32 грн. основного боргу, 18 584,83 грн. інфляційних втрат, 9 216,37 грн. 3% річних та 975,03 грн. пені.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та розстрочення сплату боргу строком на 5 років, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача до суду з позовною заявою зумовлено невиконанням відповідачем протягом тривалого часу зобов'язань за Договором № 9347011 від 01.09.2001, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на підставі п.3.5 Додатка 4 до договору пені у розмірі 975,03 грн. інфляційних втрат у розмірі 18 584,83 грн. та 3% річних у розмірі 9 216,37 грн..
При цьому суд відзначає, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є значно меншим суми основної заборгованості за договором.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333.
Розстрочення суми боргу на 5 років відповідач обґрунтовує наявністю складної фінансової ситуації підприємства та тим, що він є неприбутковою організацією і існує за рахунок коштів, які мешканці будинку сплачують по квитанціях за житлово-комунальні послуги.
На підтвердження викладених обставин відповідачем не надано доказів скрутного фінансового становища його підприємства, тобто жодних доказів існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду відповідачем не надано.
Посилання заявника на несвоєчасність оплати мешканцями спожитих послуг, є безпідставним оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Житлово-будівельний кооператив "Квазар-6" (04107, м. Київ, вул. Лук'янівська, 11, код ЄДРПОУ 23697725) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго"(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) суму основного боргу у розмірі 140 961 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 9 216 (дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 18 584 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 83 коп., пені у розмірі 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 3 920 (три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 27 коп.
3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 26 276,08 грн. припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. В задоволенні клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Квазар-6" про розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2012 р. у справі №5011-67/8276-2012 відмовити.
Суддя Куркотова Є.Б.
Рішення підписано 29.08.2012 р.
Судове рішення № 25798934, Господарський суд м. Києва було прийнято 29.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-67/8276-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: