Рішення № 25798922, 15.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/7849-2012 15.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс - Текстиль"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн"

2. Фізичної особи-підприємця Бербер Алли Михайлівни

про стягнення 17 335,96 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Сивець Я.В. - за довіреністю;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс - Текстиль" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн", 2. Фізичної особи-підприємця Бербер Алли Михайлівни про стягнення 17 335,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язань по договору поставки від 01.02.12 р. № 01/02-17.

Ухвалою від 15.06.12 р. суддею Мельником С.М. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.07.12 р.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.07.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняному справу передано для розгляду судді Баранову Д.О.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 15.08.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою від 15.08.12 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу до свого провадження.

В судовому засіданні 15.085.12 р. представник позивача позов підтримала повністю.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідачів не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.08.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс - Текстиль" (надалі -позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Бербер Аллою Михайлівною (надалі -відповідач-2, Покупець) було укладено договір поставки № 01/02-17 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю текстильну продукцію, надалі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість на умовах, визначених у цьому Договорі. Право власності на Товар у Покупця виникає з моменту сплати його повної вартості Постачальнику.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. Договору, ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у відповідних накладних та/або в рахунках-фактурах Постачальника, які є невід'ємними частинами даного Договору. Загальна вартість отриманого Товару за Договором визначається на підставі підписаних відповідних накладних та/або рахунків-фактур. Розрахунки за даним договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу-2 товар на загальну суму 13 966,28 грн., що підтверджується видатковою накладною ОД-1402-002/7 від 14.02.12 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач-2 свої зобов'язання за договором щодо оплати відвантаженого товару виконав лише частково, сплативши 1 000,00 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 12 966,28 грн. Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи розмір заборгованості відповідача-2 не змінився.

02.04.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс - Текстиль" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (Поручитель) було укладено договір поруки, за яким Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання всіх зобов'язань фізичної особи-підприємця Бербер Алли Михайлівни, надалі - Боржник, за Договором поставки № 01/02-17 від 01.02.12 р., надалі - Основний Договір, який укладено між Кредитором та Боржником, в розмірі, передбаченому п. 3.2 Договору.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання Боржником зобов'язань за Основним Договором згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України в визначеній Сторонами сумі 500 (п'ятсот) грн.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 цього ж Кодексу передбачено, зокрема, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3. Договору поставки сторони встановили, що у випадку порушення Покупцем п. п. 3.2. та/або 8.1. Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від загальної суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення. На стягнення пені Сторони встановлюють строк позовної давності в три календарних роки.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано суму штрафу у розмірі 3 241,57 грн., що складає 25 % від суми заборгованості.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідачем було у добровільному порядку виконано частину зобов'язань за договором, а також те, що розмір штрафу становить 25 % від існуючої заборгованості, суд вбачає такий розмір штрафу завищеним та вважає за можливе його зменшити до 2 500,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого належним чином відповідачем-2, останній також має сплатити 498,10 грн. пені, 38,90 грн. інфляційних втрат та 99,11 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачів 12 966,28 грн. заборгованості, 498,10 грн. пені, 38,90 грн. інфляційних втрат, 99,11 грн. 3 % річних та 2 500,00 грн. штрафу обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення суми штрафу у розмірі 741,57 грн. належить відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4, оф. 3; код ЄДРПОУ 35756306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс - Текстиль" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 7, приміщення 538-539; код ЄДРПОУ 37826977) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бербер Алли Михайлівни (65069, м. Одеса, вул. Марсельська, 10, кв. 85; ідентифікаційний номер 1535800129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс - Текстиль" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 7, приміщення 538-539; код ЄДРПОУ 37826977) 12 499 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп. заборгованості, 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн. 10 коп. пені, 38 (тридцять вісім) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. 3 % річних, 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.08.12 р.

Суддя С.М. Мельник