Рішення № 25798901, 15.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/7789-2012 15.08.12

За позовом Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу"

до Державного підприємства "Укртрансфармація"

про стягнення 6 785,13 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучеренко І.О. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Укрсервіс Мінтрансу" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укртрансфармація" про стягнення 6 785,13 грн., з яких 5 032,05 грн. заборгованості, 1 247,95 грн. пені, 352,24 грн. штрафу, 50,32 грн. інфляційних втрат та 102,57 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на транспортне обслуговування № УФЦ/30/11 від 25.05.11 р.

Ухвалою від 13.06.12 р. суддею Мельником С.М. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.07.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.07.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняному справу передано для розгляду судді Баранову Д.О.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 15.08.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою від 15.08.12 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу до свого провадження.

Представник відповідача в судове засідання 15.08.12 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.08.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.11 р. між Державним підприємством "Укрсервіс Мінтрансу" (надалі - позивач, Виконавець) та Державним підприємством "Укртрансфармація" (надалі -відповідач, Замовник) було укладено договір на транспортне обслуговування № УФЦ/30/11 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується надати послуги з транспортного обслуговування (надалі -Послуги), а Замовник -прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п. 3.2. Договору ( в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.10.11 р.), оплата послуг здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків-фактур та актів наданих послуг не пізніше 10 числа поточного місяця за попередній.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до Актів здачі-прийняття виконаних послуг № УС-0001297 від 01.07.11 р., № УС-0001296 від 06.07.11 р., № УС-0001423 від 22.07.11 р., відповідачу було надано послуги за Договором на загальну суму 8 232,05 грн.

Відповідачем вартість наданих послуг було оплачено лише частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 5 032,05 грн.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. Договору сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому Договору Виконавець і Замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком, наданим позивачем, відповідач за порушення зобов'язань за Договором відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України має сплатити 352,24 грн. штрафу та 1 247,95 грн. пені; а також 50,32 грн. інфляційних втрат та 102,57 грн. 3 % річних.

Враховуючи приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд вважає за необхідне здійснити перерахунок суми пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5032.0504.10.2011 - 22.03.20121717.7500 %0.042 %*365.415032.0523.03.2012 - 07.06.2012777.5000 %0.041 %*158.80Загальна сума пені за договором складає 524,21 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 524,21 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 352,24 грн. штрафу, 524,21 грн. пені, 50,32 грн. інфляційних втрат та 102,57 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укртрансфармація" (02121, м. Київ, вул. Ташкентська, 21; код ЄДРПОУ 01101329) на користь Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 30218246) 5 032 (п'ять тисяч тридцять дві) грн. 05 коп. основного боргу, 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 21 коп. пені, 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 24 коп. штрафу, 50 (п'ятдесят) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 57 коп. 3 % річних та 1 437 (одну тисячу чотириста тридцять сім) грн. 83 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.08.12 р.

Суддя С.М. Мельник