Рішення № 25798634, 21.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/65/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.12 Справа № 20/5005/6318/2012-5009/2929/12

м. Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Машзавод" (85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Вуглезбірна,1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс 770" (юр.ад.: 69000, Запорізька область, вул. Новгородська, 15; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Терпигорева, 1-Б)

про стягнення суми 4998,23 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача -Зуб Г.Ю. (дов. № 737 від 16.08.2012р.);

Від відповідача -не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

02.08.2012р. до господарського суду Запорізької області від господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи № 20/5005/6318/2012.

З матеріалів зазначеної справи вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012р. справу № 20/5005/6318/2012 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом розподілу справ між суддями справу № 20/5005/6318/2012 передано на розгляд судді Боєвій О.С. та присвоєно № 20/5005/6318/2012-5009/2929/12.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.08.2012р. матеріали справи № 20/5005/6318/2012-5009/2929/12 прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду на 21.08.2012р.

Предметом спору є позовні вимоги ПАТ "Машзавод" про стягнення з ТОВ "Фенікс 770" суми 4875 грн. коштів за невиготовлене замовлення, суми 84,55 грн. 3% річних, суми 33,80 грн. інфляційних втрат, суми 4,88 грн. штрафу.

21.08.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позові вимоги викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 530, 536, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 216, 218, 230-232 ГК України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвала суду направлена відповідачу на адресу, вказану у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69000, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, буд. 15.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність сторін, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс 770" рахунку № 6751Д_506 від 20.10.2011р., Публічне акціонерне товариство "Машзавод" здійснило передплату за металоплатикове вікно в сумі 4875 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3266 від 02.11.2011р.

Проте, поставку товару -металоплатикових виробів, відповідач не здійснив.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, що породили взаємні права та обов'язки. Позивач зобов'язався здійснити передачу товару, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити отриманий товар.

Із досліджених судом доказів слідує, що фактично між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що відповідач зобов'язань належним чином не виконав, передачу товару не здійснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.01.2012р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1255 від 19.12.2011р. про повернення грошових коштів в сумі 4875 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 6495.

21.03.2012р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою (претензією) повернути грошові кошти в сумі 4875 грн. за невиконане замовлення № 6751Д_506.

Проте вимоги позивача були залишені без відповіді, товар поставлений не був, перераховані позивачем грошові кошти за непоставлений відповідачем товар не повернуто.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару абоповернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи містять докази здійснення позивачем попередньої оплати за товар в сумі 4875 грн.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання (передачі позивачу товару на суму 4875 грн.) або повернення позивачу перерахованої ним передплати за товар в розмірі 4875 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 4875 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з листопада 2011р. по травень 2012р. (включно) у сумі 33,80 грн. та 3% річних в сумі 84,55 грн. за період з 01.11.2011р. по 31.05.2012р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Виходячи зі змісту коментованої статті, головною умовою для стягнення з боржника втрат від інфляції та 3% річних є встановлення факту прострочення боржником виконання зобов'язання.

Частиною ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось, перша вимога позивача була направлена відповідачу 16.01.2012р.

За таких обставин, суд корегує розрахунки позивача про стягнення 3% річних та втрат від інфляції щодо періоду їх нарахування, враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України та строки поштового перебігу, встановлені у Нормативах і нормативних строках пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007р.

Так, втрати від інфляції нараховуються відповідачу за період з лютого 2012р. по травень 2012р. та становлять 9 грн. 71 коп., 3% річних нараховуються за період з 30.01.2012р. по 31.05.2012р. та становлять 49 грн. 15 коп.

Тож стягненню з відповідача підлягає сума 9,71 грн. - втрат від інфляції та сума 49,15грн. - 3% річних.

Суд звертає увагу, що позивач як на підставу своїх позовних вимог посилався, зокрема, на договір між ТОВ «Фенікс-770»та ПАТ «Машзавод»за № 150 на виготовлення металопластикових виробів від 11.08.2011р.

В той же час, із змісту даного договору слідує, що його невід'ємною частиною є специфікація, але позивачем відповідна специфікація або будь-яких інших додатків які б свідчили про погодженість предмету договору (номенклатури, асортименту, кількості товару), строку поставки та ціни договору, представлено не було.

Отже, в силу положень ст. ст. 32-34 ГПК України даний договір не є належним та допустимим доказом того, що сума передплати була здійснена позивачем на виконання його умов і, відповідно, не є доказом виникнення та наявності у позивача права вимагати від відповідача повернення передплати саме на підставі даного договору.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми 4,88 грн. штрафу, нараховану позивачем на підставі п. 6.1. договору № 150 на виготовлення металопластикових виробів від 11.08.2011р.

За таких обставин, в цілому позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 1588 грн. 77 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс 770" (69000, Запорізька область, вул. Новгородська, 15; код ЄДРПОУ 36639997) на користь Публічного акціонерного товариства "Машзавод" (85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Вуглезбірна,1; код ЄДРПОУ 14310336) суму 4875 грн. основного боргу, суму 9 грн. 71 коп. втрат від інфляції, суму 49 грн. 15 коп. -3 % річних, суму 1588 грн. 77 коп. -судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 23.08.2012р.