Постанова № 25798260, 29.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р. Справа № 58/434

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Сибіги О.М. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Данилової Т.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "Центр Ниокр"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.07.12р.у справігосподарського суду м. Києваза позовомТОВ "Центр Ниокр"доТОВ "Торговий дім завод Євроформат"3-тя особагр. Калмаз В.М.провизнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 581 Б/10 від 20.10.2010 р.,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Джикунська І.В. (дов. від 14.07.12),

відповідача: Живиця О.О. (дов. від 04.01.12 № 431),

3-тої особи: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 08.02.2012 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 581 Б/10 від 20.10.2010 відмовлено.

Постановою від 03.07.2012 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Центр Ниокр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, 21.01.2010 між ТОВ "Торговий дім завод Євроформат" в особі директора Голованя В.М., який діяв на підставі Статуту та ТОВ "Центр Ниокр" в особі радника директора Калмаза В.М., який діяв на підставі довіреності № 1 від 12.01.2010, було укладено попередній договір, згідно з яким сторони зобов'язалися у строк протягом 9 календарних місяців з дати підписання цього договору укласти договір купівлі-продажу цінних паперів.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.10.2010 № 581 Б/10, укладеного між ТОВ "Торговий дім завод Євроформат" (в особі директора Голованя В.М., який діє на підставі Статуту), та ТОВ "Центр Ниокр" (в особі виконуючого обов'язки директора (радника директора) Калмаза В.М., що діяв на підставі наказу № 29-в від 13.10.2010), останнім придбано наступні цінні папери: Вид та форма випуску ЦП: іменний інвестиційний сертифікат; Назва емітента: ПрАТ "КУА "Славутич-інвест" (ПВІФНЗ "Інвестиційні стратегії"); Код ЄДРПОУ: 23848885; Код ЄДРІСІ: 233748; Код випуску: UA4000030837; Форма існування ЦП: без документарна; Номінальна вартість ЦП: 1000,00 грн.; Одиниця виміру ЦП: штуки; Кількість ЦП: 7714; Загальна вартість ЦП: 7655000, 00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачено зобов'язання покупця сплатити загальну суму договору, зазначену в п. 1.1.11 даного договору, на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 31.12.2011 року.

Згідно з п. 2.2 договору продавець зобов'язується не пізніше 22.10.2010 надати покупцю ЦП у кількості, зазначеній в п. 1.1.9 даного договору з оформленням акту приймання-передачі ЦП.

20.10.2010 між сторонами підписано акт прийому-передачі цінних паперів за договором.

Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ "Центр Ниокр" послалось на порушення при укладенні спірного договору ст. 98 ЦК України та те, що останній від імені ТОВ "Центр Ниокр" підписано не уповноваженою на це особою, оскільки 14.10.2010 протоколом загальних зборів позивача № 23 директором було призначено засновника, який володіє 100% статутного капіталу -Погорілого А.В., який не уповноважував гр. Калмаз В.М. підписувати будь-які угоди, зокрема спірний договір. Крім того, вказаний договір, на думку позивача, є зловмисною угодою, наслідками якої є звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться у користуванні відповідача, до того ж, він є фіктивною угодою.

Судами попередніх інстанцій взято до уваги рішення від 24.05.2011 господарського суду міста Києва у справі №54/74 (за позовом ТОВ "Торговий дім завод Євроформат"до ТОВ "Центр Ниокр"третя особа Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання недійсним протоколу (рішення) загальних зборів та визнання недійсним змін до статуту), яке набрало законної сили, яким визнано недійсним рішення засновників ТОВ "Центр Ниокр", оформлене протоколом № 26 від 08.12.2010 про зменшення статутного капіталу Товариства.

У вказаному рішенні господарським судом встановлено, що на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Центр Ниокр" від 30.10.2006 (протокол № 4) зареєстровано зміни до Статуту за реєстраційним № 10691050019004719 від 08.11.2006, відповідно до яких статутний капітал підприємства встановлено в розмірі 6 033 200,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Центр Ниокр", оформленим протоколом № 26, зокрема, вирішено зменшити розмір статутного капіталу до 2 168 000,00 грн.

Отже, судами встановлено, що на момент укладення спірного договору статутний капітал ТОВ "Центр Ниокр" становив 6 033 200,00 грн.

Судами також досліджено Статут ТОВ "Центр Ниокр" та встановлено, що в останньому відсутні будь-які обмеження щодо максимальної граничної суми договорів, які має право підписувати керівник, без погодження загальних зборів учасників, у зв'язку з чим безпідставним є посилання позивача на порушення ст. 98 ЦК України при укладенні спірного договору.

Пунктом 10.6.14 Статуту ТОВ "Ниокр" передбачено, що директор призначає виконуючого обов'язки директора на час своєї відсутності, тобто призначення виконуючого обов'язки директора на час своєї відсутності є обов'язком директора. Згідно п.10.9 Статуту на період відсутності директора повноваження здійснює виконуючий обов'язки директора, про що видається наказ.

Судами враховано, що наказом від 13.10.2010 № 29-в р. директор Кучеренко Н.В. призначив на період своєї відсутності виконуючим обов'язки директора гр. Калмаза В.М., а згідно довіреності № 1 від 12.01.2010 гр. Калмазу В.М. було надано право, зокрема, укладати та підписувати від імені довірителя (ТОВ "центр Ниокр") будь-які господарські договори, що не суперечать чинному законодавству України. Довіреність видана на строк до 31.12.2010.

При цьому судами вірно взято до уваги відсутність в матеріалах справи відомостей про скасування чи відзив вказаної довіреності, відтак на момент укладення спірного договору остання була чинною (дійсною).

Окрім того, судами з'ясовано, що згідно довідки Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації до відомостей про юридичну особу було внесено зміни, які не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна відомостей щодо керівника, яким в свою чергу вказану вище довіреність відізвано не було. До того ж, будь-які докази обізнаності відповідача, що виконуючий обов'язки директора (радник директора) вже не був особою, уповноваженою здійснювати будь-які дії від імені Товариства в матеріалах справи відсутні.

Також обґрунтовано, в даному випадку судами попередніх інстанцій враховано положення ст. 241 ЦК України, а також встановлені факти схвалення позивачем угоди, укладеної гр. Калмазом В.М. від імені ТОВ "Центр Ниокр", про що свідчить прийняття цінних паперів - інвестиційних сертифікатів відповідно до акту прийому-передачі цінних паперів; відсутність доказів повернення останніх відповідачу, не зважаючи його на пропозицію повернути цінні папери, викладену у заявах про кредиторські вимоги № 223 і 224 від 12.07.2011; виставлення акту-рахунку № 415 від 30.06.2011; направлення позивачем в особі ліквідатора (директора) Погорілого А.В. листа на адресу ТОВ "Гудвіл-Брок" (яке було зберігачем спірних цінних паперів) з проханням розірвати договір про відкриття рахунку у цінних паперах та перевести цінні папери на рахунок ТОВ "Центр Ниокр".

В частині посилання позивача на те, що спірний договір є зловмисною угодою судами вірно враховано п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно з яким для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження у представника Калмаза В.М. такого умислу, судами правомірно визнано безпідставним посилання позивача на ст. 232 ЦК України.

Твердження позивача про фіктивність спірного правочину спростовується наявними в матеріалах справи доказами його фактичного виконання.

З врахуванням зазначеного вище, а також не доведення позивачем обставин, з якими закон, зокрема, ст. 215 ЦК України, пов'язує недійсність правочинів, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про відмову в позові.

З урахуванням викладеного, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 03.07.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі № 58/434 залишити без змін.

Головуючий Сибіга О.М.

Судді Костенко Т.Ф.

Данилова Т.Б.