Постанова № 25797870, 27.08.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2506/2012

27 серпня 2012 року 17год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Нечепорук Л. Ю.,

відповідача: представник Максимчук Л. Л., Форет М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкрите акціонерне товариство " Рівнеазот " до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема пояснив, що податковий орган не мав права нараховувати пеню на невчасно повернуті кошти при виконанні імпортного контракту. При цьому зазначив, що між позивачем та компанією «STERNAKO VENTURES LIMITED» 13.07.2011р. укладений контракт №196-11-049 на поставку товару, за умовами якого контрагент зобов'язався поставити позивачу нафтовий бензол в липні 2011 - грудні 2014р. на умовах, визначених в контракті. Оплата за товар відбувається на умовах 100% передоплати на валютний рахунок продавця, а у випадку неможливості поставки товару, продавець зобов'язаний повернути грошові кошти покупцю. Позивачем було повністю перераховано кошти за товар в якості передоплати однак, зазначені кошти продавцем були повернуті позивачу. Останній платіж 9000000 доларів США повернуті продавцем 10.04.2012р. Оскільки поставки товару не відбулося, а відбулося повернення коштів, то, на думку позивача, відповідачем неправомірно застосовано ст.2, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що у позивача в травні 2012р. була проведена перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.07.2011р. по 24.05.2012р. Вказаною перевіркою встановлено, що валютні кошти в сумі 9000000 доларів США повернуто з порушенням законодавчо встановленого 180-денного терміну розрахунків, (граничний термін закінчився 09.04.2012р.), чим порушено вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідальність за яке передбачено ст.4 вказаного Закону, а тому оскаржуване повідомлення-рішення є правомірним. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю.

Суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.07.2011р. по 24.05.2012р. Вказаною перевіркою встановлено, що валютні кошти в сумі 9000000 доларів США повернуто з порушенням законодавчо встановленого 180-денного терміну розрахунків, (граничний термін закінчився 09.04.2012р.).

На підставі висновків акту перевірки № 158/22-530/05607824 від 28.05.2012 року та в результаті встановлених порушень, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362240 від 08.06.2012р.

- за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Податкового кодексу України, на підставі ст.4 вказаного Закону нарахована пеня в сумі 215595грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Як встановлено в ході судового розгляду, ПАТ «Рівнеазот» зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ.

13.07.2011р. між ВАТ «Рівнеазот» (покупець) та компанією «STERNAKO VENTURES LIMITED» (продавець) укладений Контракт №196-11-049, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити бензол нафтовий (товар) в липні 2011 - грудні 2014р. на умовах, обумовлених в контракті (п.1.1. розділу І контракту).

Пунктом 4.3, 4.4 Контракту передбачено, що платежі здійснюються в доларах США, оплата за товар відбувається на умовах 100% передоплати на валютний варунок продавця.

Пунктом 4.5. зазначеного Контракту встановлено, що у випадку неможливості поставки товару, продавець зобов'язаний повернути грошові кошти покупцю.

На виконання умов Контракту позивачем було перераховано продавцю грошові кошти в якості передоплати на загальну суму 135 000 300 доларів США ( платіжні доручення: №52 від 15.07.2011р. на суму 50000000 доларів США; №53 від 19.07.2011р. на суму 50000000 доларів США; №55 від 25.07.2011р. на суму 12000300 доларів США; №74 від 12.10.2011р. на суму 23000000 доларів США).

Вказані грошові кошти були повернути продавцем позивачу в повному обсязі ( виписки з банку: №2680 від 16.12.2011р. на суму 40000000доларів США; №2743 від 23.12.2011р. на суму 40000000доларів США; №2781 від 28.12.2011р. на суму 20000000доларів США; №67 від 12.01.2012р. на суму 12000300доларів США; №797 від 30.03.2012р. на суму 5000000доларів США; №842 від 04.04.2012р. на суму 9000000доларів США; №916 від 10.04.2012р. на суму 9000000доларів США).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991р., товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

В силу вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Із аналізу правових норм вбачається, що ст.2 названого Закону застосовується у випадку саме терміну відстрочення поставки, а не терміну повернення коштів, а тому не поширюється на правовідносини по поверненню коштів через неможливість виконання Контракту, а відтак, відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених ст.4 цього ж Закону.

Крім того, суд звертає увагу на те, що як зазначено вище по тексту, відповідно до норми ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пеня стягується за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Отже, для нарахування пені повинна бути або визначена сума неодержаної виручки, або вартість недопоставленого товару.

В судовому засіданні встановлено, що останній платіж 9000000 доларів США, який повернутий нерезидентом 10.04.2012р. не підпадає ні під визначену суму неодержаної виручки, ні під вартість недопоставленого товару.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вище викладене, відповідачем не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, а відтак, позов належить до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0000362240 від 08 червня 2012 року визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача - відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.