Постанова № 25797835, 23.08.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1404/2012

23 серпня 2012 року 11год. 33хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Павлюк І.А.

відповідача: представник Мартинович Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите акціонерне товариство "Завод "Технопривод" до Державна податкова інспекція у Рівненському районі про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Завод «Технопривод» (далі - ЗАТ «Технопривод») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі - ДПІ у Рівненському районі ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2011р. № 0001452351, відміни пунктів 3.2.3, пп.2 п.4 Акту документальної виїзної перевірки № 780/142/23-309/32200047 від 30.11.2010 року.

Ухвалою суду від 10.05.2012 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо відміни пунктів 3.2.3, пп.2 п.4 Акту документальної виїзної перевірки № 780/142/23-309/32200047 від 30.11.2010 року.

Крім того, до початку розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про зміну підстав позову, яка була судом прийнята.

Відповідно до вимог ст.52 КАС України суд за згодою позивача допустив заміну первинного відповідача - ДПІ у Рівненському районі на належного відповідача - ДПІ у Рівненському районі Рівненської області ДПС у зв'язку з реорганізацією.

Позовні вимоги полягають у наступному.

За наслідками проведеної документальної виїзної позапланової перевірки податкових декларацій з ПДВ ЗАТ «Технопривод» з питань правильності формування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, у зв'язку з отриманням податкової інформації, по якій виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства за січень - червень 2010 року з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу постачання та автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідачем було складено акт від 30.11.2011 року № 780/142/23-309/32200047, яким зафіксовано порушення вимог п.п.1.8 ст.1, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 25015,00 грн., за березень 2010 року на суму 8438,00 грн., за квітень 2010 року на суму 12988,00 грн., за травень 2010 року на суму 14166,00 грн., а всього на загальну суму 60607,00 грн. На підставі зазначеного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011р. №0001452351, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року на суму 25015,00 грн., за березень 2010 року на суму 8438,00 грн., за квітень 2010 року на суму 12988,00 грн., за травень 2010 року на суму 14166,00 грн., а всього на суму 60607 грн.

На думку позивача усі необхідні первинні документи на підтвердження господарських операцій з ПП «Інтерхім-БТВ», ПП «Авангард ТМ», ТОВ «Флавія» ПП «Промкомплектторг», ТзОВ «Газкомплект» протягом січня - квітня 2010 року, які відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» та п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, були представлені податковому органу, що надало позивачу право на бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 60607,00 грн. На момент здійснення правочинів відомості про зазначених контрагентів знаходились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є достовірними. Ці особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали право виписувати податкові накладні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у заяві про зміну позовних вимог. Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011р. № 0001452351.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення у справі та пояснила, що згідно акту перевірки від 30.11.2011 року № 780/142/23-309/32200047 позивачем не підтверджене бюджетне відшкодування по деклараціям з ПДВ за лютий 2010 року на суму 25015,00 грн., за березень 2010 року на суму 8438,00 грн., за квітень 2010 року на суму 12988,00 грн., за травень 2010 року на суму 14166,00 грн.

Так, у зазначені періоди контрагентами ЗАТ «Технопривод» були підприємства, від яких отримувались ТМЦ, а саме:

а) ТзОВ «Інтерхім - БТВ»:

- у січні 2010 року на суму 45849,85 грн., у т.ч. ПДВ 7641,64 грн.,

- у лютому 2010 року на суму 50628,18 грн., у т.ч. ПДВ 8438,03 грн.,

- у березні 2010 року на суму 52923,60 грн., у т.ч. ПДВ 8820,60 грн.,

- у квітні 2010 року на суму 45085,14 грн., у т.ч. ПДВ 7514,19 грн.

Зазначений контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Метал Комплект Стенлес Україна», у 3 ланцюгу постачання - ТзОВ «Компанія Торнадо». Свідоцтво платника податків останнього анульоване 27.09.2010 року;

б) ПП «Промкомплектторг»:

- у січні 2010 року на суму 104239,68 грн., у т.ч. ПДВ 17373,28 грн. Контрагент є посередником, про постачальника немає можливості надати податкові дані у зв'язку з крадіжкою документів;

в) ПП «Авангард ТМ»:

- у лютому 2010 року на суму 26692,80 грн., у т.ч. ПДВ 4448,80 грн. Контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Метал Снаб», яке має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

г) ТзОВ «Флавія»:

- у березні 2010 року на суму 25000,00 грн., у т.ч. ПДВ 4166,67 грн. Контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Опціон», у 3 ланцюгу постачання - ПП «РКЦ», яке визнано банкрутом 18.10.2010 року;

д) ТзОВ «Газкомплект»:

- у квітні 2010 року на суму 39909,36 грн., у т.ч. ПДВ 6651,56 грн. Контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «КТА-Схід-2009», у 3 ланцюгу постачання - ТзОВ «Агентство Спін». Згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА між відомостями постачальників у 2 та 3 ланцюгах виникла розбіжність на -281884,909 грн.

З урахуванням вищенаведеного податковим органом винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011р. №0001452351, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 60607,00 грн.

Просила у задоволенні позову повністю відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що у листопаді 2011 року ДПІ у Рівненському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку податкових декларацій з ПДВ ЗАТ «Технопривод» з питань правильності формування бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, у зв'язку з отриманням податкової інформації, по якій виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства за січень - червень 2010 року з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу постачання та автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України За наслідками перевірки складено акт від 30.11.2011 року № 780/142/23-309/32200047, яким зафіксовано порушення вимог п.п.1.8 ст.1, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 25015,00 грн., за березень 2010 року на суму 8438,00 грн., за квітень 2010 року на суму 12988,00 грн., за травень 2010 року на суму 14166,00 грн., а всього на загальну суму 60607,00 грн. (а.с.13-23).

На підставі зазначеного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011р. №0001452351, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року на суму 25015,00 грн., за березень 2010 року на суму 8438,00 грн., за квітень 2010 року на суму 12988,00 грн., за травень 2010 року на суму 14166,00 грн. (а.с.24) по взаємовідносинах з контрагентами: ТзОВ «Інтерхім - БТВ», ПП «Промкомплектторг», ПП «Авангард ТМ», ТзОВ «Флавія», ТзОВ «Газкомплект» (а.с.24).

Подані у адміністративному порядку скарги позивача ДПА у Рівненській області та ДПС України залишили без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Технопривод» зареєстроване 04.10.2002 року, види діяльності підприємства за КВЕД: 28.30.0 виробництво парових котлів, 51.70.0 інші види оптової торгівлі, 35.50.0 виробництво інших транспортних засобів, не внесені до інших групувань, 29.32.9 виробництво (спеціалізоване) інших машин для сільського господарства, 34.30.0 виробництво вузлів, деталей та приладдя для автомобілів та їх двигунів, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не внесені до інших групувань (а.с.184)

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.10.2002 року за № 01173. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Рівненському районі 07.05.2003 року за № 24740769 НБ. Перереєстрований на підставі, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Рівненському районі 23.06.2011 року за № 100340321 НБ 449584 (а.с.185).

Позиція відповідача полягає у тому, що станом на момент підписання від 30.11.2011 року № 780/142/23-309/32200047 серед постачальників ЗАТ «Технопривод» у січні - квітні 2010 року виявлено платників, якими надано ризиковий кредит, а саме:

а) ТзОВ «Інтерхім - БТВ»:

- у січні 2010 року на суму 45849,85 грн., у т.ч. ПДВ 7641,64 грн.,

- у лютому 2010 року на суму 50628,18 грн., у т.ч. ПДВ 8438,03 грн.,

- у березні 2010 року на суму 52923,60 грн., у т.ч. ПДВ 8820,60 грн.,

- у квітні 2010 року на суму 45085,14 грн., у т.ч. ПДВ 7514,19 грн.

Зазначений контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Метал Комплект Стенлес Україна», у 3 ланцюгу постачання - ТзОВ «Компанія Торнадо». Свідоцтво платника податків останнього анульоване 27.09.2010 року;

б) ПП «Промкомплектторг»:

- у січні 2010 року на суму 104239,68 грн., у т.ч. ПДВ 17373,28 грн. Цей контрагент є посередником, про постачальника немає можливості надати податкові дані у зв'язку з крадіжкою документів;

в) ПП «Авангард ТМ»:

- у лютому 2010 року на суму 26692,80 грн., у т.ч. ПДВ 4448,80 грн. Даний контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Метал Снаб», яке має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

г) ТзОВ «Флавія»:

- у березні 2010 року на суму 25000,00 грн., у т.ч. ПДВ 4166,67 грн. Зазначений контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Опціон», у 3 ланцюгу постачання - ПП «РКЦ», яке визнано банкрутом 18.10.2010 року;

д) ТзОВ «Газкомплект»:

- у квітні 2010 року на суму 39909,36 грн., у т.ч. ПДВ 6651,56 грн. Цей контрагент є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «КТА-Схід-2009», у 3 ланцюгу постачання - ТзОВ «Агентство Спін». Згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА між відомостями постачальників у 2 та 3 ланцюгах виникла розбіжність на -281884,909 грн.

Судом встановлено, що усі господарські операції із зазначеними контрагентами на вказані суми підтверджуються первинними документами, а саме: договорами поставки товару та договорами купівлі - продажу, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями та ін. документами, які були надані під час ревізії податковому органу (а.с.118-183).

Вказані документи за формою та змістом відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Згідно вимог п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)

Залишок від'ємного значення (рядок 24) податкової декларації з податку на додану вартість визначається відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР , згідно якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.3 Податкового кодексу України - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 Податкового кодексу України - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включаються до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону N168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі -Закон №334/94-ВР) слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з матеріалів справи придбані у зазначених контрагентів товари використані позивачем у власній господарській діяльності, для виробництва вузлів, деталей та приладдя до автомобілів та їх двигунів, що не заперечували ревізори відповідача під час проведення перевірки та представник відповідача у судовому засіданні.

Відповідач покликається на те, що за результатами перевірок контрагентів позивача, які безпосередньо не були виробниками продукції, були виявлені підприємства - транзитери у 2 та 3 ланцюгах постачання, а саме:

а) ТзОВ «Інтерхім - БТВ» є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Метал Комплект Стенлес Україна», у 3 ланцюгу постачання - ТзОВ «Компанія Торнадо». Свідоцтво платника податків останнього анульоване 27.09.2010 року;

б) ПП «Промкомплектторг» є посередником, про постачальника немає можливості надати податкові дані у зв'язку з крадіжкою документів;

в) ПП «Авангард ТМ» є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Метал Снаб», яке має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

г) ТзОВ «Флавія» є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «Опціон», у 3 ланцюгу постачання - ПП «РКЦ», яке визнано банкрутом 18.10.2010 року;

д) ТзОВ «Газкомплект» є посередником, постачальником у 2 ланцюгу є ТзОВ «КТА-Схід-2009», у 3 ланцюгу постачання - ТзОВ «Агентство Спін». Згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА між відомостями постачальників у 2 та 3 ланцюгах виникла розбіжність на -281884,909 грн.

На думку суду, визначення податковим органом суми податкових зобов'язань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж первинні документи, прямо суперечить Закону №996-XIV та Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III, наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства".

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991р., норм Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно з частинами 1-5 цієї статті полягають, зокрема, у наступному:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів ці обставини можуть бути підтверджені, зокрема, вироком про визнання осіб, які видали видаткові накладні, податкові накладні тощо, винними в скоєнні відповідних злочинів. В той же час, належних і допустимих доказів відповідачем суду не надано. На момент складання акта перевірки будь-яких оперативно-розшукових чи кримінальних справ щодо зазначених контрагентів позивача порушено не було.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідачем у акті перевірки та представником відповідача не було надано доказів того, що момент вчинення господарських операцій ТзОВ «Інтерхім - БТВ», ПП «Промкомплектторг», ПП «Авангард ТМ», ТзОВ «Флавія», ТзОВ «Газкомплект» не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, або в Єдиному державному реєстрі містились відомості про їх ліквідацію чи припинення станом на лютий - червень 2010 року.

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали зазначеним контрагентам позивача свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Крім того, Закон №168/97-ВР не пов'язує право покупця - платника податку, на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість із фактичним внесенням його до бюджету продавцем товару, не зобов'язує покупця контролювати сплату цього податку до бюджету вказаною особою.

Згідно з п.7.1. ст.7 Закону №168/97-ВР покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету.

Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту в Законі №168/97-ВР не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент продавець видає податкові накладні і при цьому не виконує зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення покупця платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, тим більше, що останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого від шкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зазначає, що чинним законодавством на відповідача покладений обов'язок не тільки вказувати у акті перевірки виявлені порушення, але і зазначити первинні документи, що зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку платника податку, які це підтверджують.

Так, у п.6 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за №984, від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У п.п.5.2 п.2 Розділу ІІ Порядку № 984 передбачене що, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В порушення зазначених норм Порядку № 984, ст.85 Податкового кодексу України первинні документи належним чином не досліджувались. Тобто, висновки акту перевірки щодо визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд не вбачає підстав для позбавлення позивача права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість за операціями придбання товарів із ТзОВ «Інтерхім - БТВ», ПП «Промкомплектторг», ПП «Авангард ТМ», ТзОВ «Флавія», ТзОВ «Газкомплект».

Таким чином, ЗАТ «Технопривод» правомірно заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року на суму 25015,00 грн., за березень 2010 року на суму 8438,00 грн., за квітень 2010 року на суму 12988,00 грн., за травень 2010 року на суму 14166,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище, ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.12.2011 року № 0001452351.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України судовий збір стягується на користь позивача у розмірі 606 грн. 07 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 09.12.2011 року № 0001452351.

Присудити на користь позивача Закрите акціонерне товариство "Завод "Технопривод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 07 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.