Постанова № 25796819, 14.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2012 р. (12 год. 58 хв.) Справа №2а-4684/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., представника позивача Бахарєвої Н.Ю., представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сімферопольський міський центр зайнятості

про стягнення.

Обставини справи: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 адміністративно-господарських санкцій за робочі місця не зайняті інвалідами у 2011 році в розмірі 81125,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях (а.с. 10-12), та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових пояснень щодо предмету позову суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, встановлено, що Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Згідно ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 використовує найману працю, та відповідно до Закону подає звіти до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 11 місць, зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2011р. у кількості 277 осіб, із них не зазначено працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність, розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника складає 7375 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів визначена відповідачем в розмірі 81125 грн. (а.с. 5).

Крім того, відповідно до листа Керченського міського центру зайнятості (№ 05-4043 від 19.06.2012р.) відповідачем не надавалося окремих звітів про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів за 2011р.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. № 70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 20 Закону, саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідач до 15 квітня 2012р. повинен був перерахувати до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 81125,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за 11 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у письмових запереченнях на те, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Зі аналізу зазначених норм впливає, що фізична особа, яка використовує найману працю, самостійно розраховує кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 Закону № 875, і забезпечує працевлаштування інвалідів. Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Тобто, відповідач повинен був у 2011р. самостійно працевлаштувати інвалідів на 11 робочих місць для їх працевлаштування.

Посилання відповідача на те, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією та Законом України "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, однак, відповідачем щомісячно до Сімферопольського міського центру зайнятості спрямовувалися звіти про наявність вакансій категорій громадян, визначених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суд також вважає неспроможними внаслідок наведеного.

Матеріали справи свідчать про ще, що відповідача з січня по грудень 2011р. надавав до Сімферопольського міського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (а.с. 13-23).

Проте, з листа Сімферопольського міського центру зайнятості від 01.07.2012р № 05-1910 вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) надав до Сімферопольського міського центру зайнятості наступні звіти за формою № 3- ПН «Звіт про наявність вакансій» за 2011 рік про наявність вакантних місць, зокрема для працевлаштування інвалідів: 01.03.2011 (2 р.м. для інвалідів); 04.04.2011 (3 р.м. для інвалідів);05.05.2011 (3 р.м. для інвалідів); 02.06.2011 (4 р.м. для інвалідів); 30.06.2011 (4 р.м. для інвалідів); 01.08.2011 (4 р.м. для інвалідів); 31.08.2011 (4 р.м. для інвалідів); 30.09.2011 (4 р.м. для інвалідів); 31.10.2011 (4 р.м. для інвалідів); 01.12.2011 (4 р.м. для інвалідів).

Зазначене свідчіть, що відповідач, при самостійно розрахованому нормативі робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними у 2011р. у кількості 11 місць, подавав до Сімферопольського міського центру зайнятості лише 10 звітів за формою № 3- ПН «Звіт про наявність вакансій» за 2011 рік про наявність вакантних місць, зокрема для працевлаштування інвалідів, в яких кількість вакантних місць не перевищує 4 робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Виходячи з положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» звітним періодом для обрахування чисельності працівників є календарний рік, у зв'язку з чим усі показники розраховуються у сукупності за рік згідно правил Інструкції зі статичної кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (далі Інструкція № 268).

Пунктом 3.2.5 Інструкції №286 передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Також форма звітності 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» є річною, тобто звітним періодом для обрахування чисельності працівників, фонду заробітної плати, а відповідно середньорічної заробітної плати штатного працівника та суми адміністративно-господарських санкцій є календарний рік.

Отже, з огляду на викладене норматив відповідача по працевлаштуванню інвалідів визначається у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а також розмір санкцій розраховується виходячи з середньої річної заробітної плати у звітному році.

При цьому, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не передбачає можливості розраховувати адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів виходячи з часткового виконання такого нормативу.

Відповідач не виконав усіх можливих дій для працевлаштування інвалідів у 2011р., тому в силу ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" він зобов'язаний сплатити суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки доведені матеріалами справи не суперечать діючому законодавству.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 14.08.2012р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.08.2012р.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, б. 133; одержувач: Державний бюджет м. Сісферополь, ЄДРПОУ 38040558; р/р 31215230700009, банк одержувача: Головне управління державної казначейської служби України в АР Крим, МФО 824026, призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника, 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2011 рік) заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій за робочі місця не зайняті інвалідами у 2011р. в розмірі 81125,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.