Постанова № 25796813, 03.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 р. (17:11) Справа №2а-4450/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

секретар судового засідання Устінова І.В.,

за участю представників позивача Брагіна О. В., Толчиної О. В., представника відповідача Мельник І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 0000192300 від 03.02.2012р. та податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 000007400 від 18.04.2012р.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що перевірка додержання порядку надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації під час документальної виїзної перевірки, яка була проведена відповідачем, не ґрунтується на нормах податкового законодавства, адже відповідно до вимог Податкового кодексу України правильність заповнення податкової звітності визначається під час проведення камеральної перевірки, а не документальної виїзної перевірки, предметом якої згідно з п. 75.1.2 Податкового кодексу України є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Як зазначив позивач, СДПІ ВПП в м. Сімферополі була проведена камеральна перевірка податкової декларації за жовтень 2011р. та уточнюючого розрахунку, за результатами якої згідно з актом № 240/40-01/00153117 від 23.12.2011р. завищення податкового кредиту та інших порушень не встановлено. Крім того, позивач вважає безпідставними висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі про завищення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2339207,00грн. та заниження ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2998960,00грн. у зв'язку з формуванням податкового кредиту за жовтень 2011р. на підставі податкових накладних жовтня 2011р., отриманих у наступних звітних періодах. На думку позивача, спірний податковий кредит сформовано ним правильно відповідно до вимог ст. 198 Податкового кодексу України. При цьому пояснив, що податковий кредит відповідного звітного періоду формується виходячи не з дати отримання податкових накладних, а з дати отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною, зареєстрованою продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач, передбачено право, а не обов'язок платника податків сформувати податковий кредит у наступних звітних періодах після отримання товарів (послуг) на підставі отриманих податкових накладних, а також не встановлено прямої заборони надавати уточнюючий розрахунок у разі не включення до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ на підставі податкових накладних звітного періоду. Позивач вважає, що він виконав усі необхідні умови, передбачені чинним законодавством для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Факт придбання послуг з метою їх використання в господарській діяльності підтверджений належним чином, складені первинні документи за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового кредиту за жовтень 2011р. До того ж, сама СДПІ ВПП в м. Сімферополі вказує в акті перевірки на відсутність зауважень щодо оформлення та змісту наданих до перевірки первинних документів, в тому числі податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на надісланий на його адресу лист ДПС України № 3363/6/23-50.0114, в якому зазначено, що у разі якщо платником виявлені податкові накладні, які помилково не включені до складу податкового кредиту чи податкових зобов'язань того звітного періоду, в якому вони отримані або видані, то платник може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому платник повинен був включити суми ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту чи до податкових зобов'язань. В даному випадку, як зазначив позивач, підставою для надання ним уточнюючого розрахунку стало помилкове не включення до податкового кредиту жовтня 2011р. податкових накладних, що виписані у жовтні 2011р., підтверджують господарські операції, здійснені у жовтні 2011р. та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Висновки відповідача, що таке не включення не є помилкою, на думку позивача, є безпідставними, адже у Податковому кодексі чи будь-якому іншому акті податкового законодавства не наведено визначення помилки, що міститься у податковій декларації, а в Акті перевірки відсутні пояснення, за яких підстав СДПІ ВПП в м. Сімферополі дійшла відповідного висновку. Позивач стверджує, що не включення податкових накладних, виписаних та зареєстрованих у жовтні 2011р. до сум податкового кредиту 2011р., є саме помилкою, яка може бути виправлена шляхом надання уточнюючого розрахунку і відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2011р. у справі № К-25902/10. Також позивач вважає, що оскільки законодавцем прямо не встановлений обов'язок платника податків відносити суму податку до податкового кредиту звітного періоду виключно у разі отримання податкових накладних протягом такого періоду та не наведено визначення терміну «помилка», наведені законодавчі положення припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків, а тому мають бути застосовані правило п. 56.21 Податкового кодексу України та прийняте рішення на користь платника податків. Безпідставними вважає позивач і посилання відповідача в акті перевірки та спірних податкових повідомленнях-рішеннях на порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. № 799 та п. 1 Порядку, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41, а саме: ст. 50 ПКУ визначається порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податку помилки, тобто вона не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань, а є лише підставою для надання уточнюючого розрахунку; Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затверджений Постановою КМУ від 28.07.1997р. № 799, не має регулятивного значення через втрату чинності з 01.01.2011р. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», на виконання якого був винесений вищевказаний Порядок; Порядкок, затверджений Наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41, втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492. За таких обставин, позивач вважає, що порушення порядку оформлення результатів перевірки, наведення необґрунтованих та безпідставних висновків, неправильне застосування положень податкового законодавства в Акті, призвели до винесення незаконних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (а.с. 75-76). Зокрема, вважає, що не включення податкових накладних жовтня 2011р. ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», отриманих у наступному звітному періоді, що встановлено перевіркою, не є помилкою в розумінні п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та відповідно не може бути підставою для направлення уточнюючого розрахунку до декларації за період, в якому були виписані такі податкові накладні. При цьому також пояснив, що в узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з ПДВ звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом ДПС України від 16.02.2012р. № 127, роз'яснено загальне правило формування податкового кредиту на підставі податкових накладних як документів податкового обліку, а саме: податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної з урахуванням строку виписки у 365 календарних днів. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається. В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані. Таким чином, на думку відповідача, податкові накладні жовтня 2011р., які отримані у наступних періодах, повинні були включатися до реєстру отриманих податкових накладних та відповідно до податкових декларацій наступних періодів. А беручи до уваги, що всупереч даним вимогам, позивач уточнюючим розрахунком відніс спірну суму ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту за жовтень 2011р, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011р. у сумі 5338167,00грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ за цей період у сумі 2339207,00грн., у зв'язку з чим СДПІ ВПП в м. Сімферополі були винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2012р. відповідача - СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було замінено на правонаступника - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2011р. - 13.01.2012р. Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від'ємного значення з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за жовтень 2011р., за результатами якої складено акт перевірки № 13/23-0/00153117 від 20.01.2012р. (а.с. 11-30).

Перевіркою було встановлено, що у порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. № 799 та п. 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за № 197/18935, позивачем допущено завищення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2339207,00грн. та заниження ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2998960,00грн

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивач надіслав на адресу відповідача заперечення за вих. № 11-337а від 25.01.2012р., у відповіді на які за вих. № 381/10/23-0 від 02.02.2012р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим повідомила позивача про те, що надані заперечення не є обґрунтованими для спростування висновку акту перевірки від 20.01.2012р. № 13/23-0/00153117 щодо встановлених порушень ДАТ «Чорноморнафтогаз» (а.с 33-36, 37-39)

У зв'язку з цим, на підставі даного акту перевірки, СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012р. № 0000192300, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2998960,00грн. основного платежу та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1499480,00грн. (а.с. 40)

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» оскаржило його до ДПА в АР Крим, за результатами розгляду якої ДПА в АР Крим винесла рішення за вих.№ 11-568 від 10.02.2012р., яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим №0000192300 від 03.02.2012р. та збільшила на 2339207,00грн. суму зменшення від'ємного значення з ПДВ, зобов'язавши СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняти стосовно ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» податкове повідомлення-рішення за формою В4 на суму 2339207,00грн. (а.с. 42-47).

У зв'язку з цим, 18.04.2012р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000074000 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2339207,00грн. (а.с. 48)

Перевіряючи дотримання СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим порядку, підстав та строків проведення позапланової виїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу п. 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п.75.1.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Згідно пункту 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України, на який міститься посилання в акті перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як свідчать матеріали справи, 18.11.2011р. позивачем було подано до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011р. , де задекларовано: податкові зобов'язання - 18 379 758грн., податковий кредит - 15 380 798грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - 2 998 960грн. (а.с. 49-50)

В наступному, 22.12.2011р. позивачем було подано до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2011р., де були виправлені показники податкового кредиту з показника 15 380 798грн. на 20 718 965грн., різниця склала 5 338 167грн., що потягло за собою зміну показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом», згідно з якими позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду відсутні, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та залишок від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації попереднього звітного (податкового періоду) становить 2 339 208грн. (а.с. 49-50)

Таким чином, підстави для проведення документальної позапланової перевірки у відповідача існували.

Разом з тим, як слідує з акту перевірки, відповідачем законність декларування заявленого від'ємного значення з податку на додану вартість не перевірялась, а фактично була проведена перевірка додержання порядку надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, що відповідно до вимог п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначається під час проведення камеральної, а не документальної виїзної перевірки.

Більше того, як свідчать матеріали справи, СДПІ ВПП в м. Сімферополі була проведена камеральна перевірка податкової декларації за жовтень 2011р. та уточнюючого розрахунку, за результатами якої згідно з актом № 240/40-01/00153117 від 23.12.2011р. завищення податкового кредиту та інших порушень не встановлено.

Суд зазначає, що в силу п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Як зазначено в акті перевірки № 13/23-0/00153117 від 20.01.2012р., висновки якого покладені відповідачем в основу податкових повідомлень-рішень № 0000192300 від 03.02.2012р. та № 000007400 від 18.04.2012р., до перевірки підприємством надані податкові накладні, отримані після формування декларації з ПДВ за жовтень 2011р. та відображені в уточнюючому розрахунку (вх. № 9012917543 від 22.12.2011р.) до декларації з ПДВ за жовтень 2011р. (вх. № 9011502840 від 18.11.2011р.)

Документів, що підтверджують фактичне отримання податкових накладних пізніше строку (конверт з поштовим повідомленням про вручення) до перевірки не надано.

За висновком СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, не включення податкових накладних жовтня 2011р., отриманих у наступних звітних періодах, що не є помилкою в розумінні п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, згідно з яким у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, ці податкові накладні повинні відображатись у складі податкового кредиту у періоді отримання податкових накладних.

У зв'язку з цим, оскільки всупереч даним вимогам, позивач уточнюючим розрахунком відніс спірну суму ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту за жовтень 2011р, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011р. у сумі 5338167,00грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ за цей період у сумі 2339207,00грн.

Суд з вказаними висновками СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим не погоджується та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Передусім слід зазначити, що, як свідчать матеріали справи, підставою для надання позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2011р. стало помилкове не включення до податкового кредиту жовтня 2011р. податкових накладних, що виписані у жовтні 2011р., підтверджують господарські операції, здійснені у жовтні 2011р. та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також отримані від контрагентів у жовтні 2011р., що підтверджується відбитками штемпеля про отримання вхідної кореспонденції ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на супровідних листах контрагентів про направлення податкових накладних, а не в наступних податкових періодах.

Крім того, суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ про необхідність підтвердження дати отримання податкових накладних із запізненням листами з рекомендованим повідомленням про вручення, оскільки відповідачем не наведено жодної норми законодавства, яка б зобов'язувала платника податку підтверджувати вказану обставину саме таким чином.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З цього слідує, що податковий кредит відповідного звітного періоду формується виходячи не з дати отримання податкових накладних, а з дати отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною, зареєстрованою продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Також в листі ДПС України № 3363/6/23-50.0114, адресованому позивачу, яке є за своїм змістом індивідуальною податковою консультацією, зазначено, що у разі якщо платником виявлені податкові накладні, які помилково не включені до складу податкового кредиту чи податкових зобов'язань того звітного періоду, в якому вони отримані або видані, то платник може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому платник повинен був включити суми ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту чи до податкових зобов'язань.

Згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, підставою для надання позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2011р. стало помилкове не включення до податкового кредиту жовтня 2011р. податкових накладних, що виписані у жовтні 2011р., підтверджують господарські операції, здійснені у жовтні 2011р. та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також отримані від контрагентів у жовтні 2011р.

Суд вважає безпідставними висновки відповідача про те, що таке не включення не є помилкою, а тому доходить висновку, що в даному випадку позивач правомірно відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виправлені показники щодо податкового кредиту за жовтень 2011р. відобразив в уточнюючому розрахунку за цей період.

Щодо висновків відповідача про порушення п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. № 799, то суд вважає їх безпідставними, оскільки цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., який втратив чинність з 01.01.2011р. з набранням чинності Податковим кодексом України.

Що стосується висновків про порушення п. 1 Порядку, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41, то він втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., в той час як спірний уточнюючий розрахунок було подано позивачем після цього - 22.12.2011р.

Суд також зауважує, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, СДПІ ВПП в м. Сімферополі була проведена камеральна перевірка податкової декларації за жовтень 2011р. та уточнюючого розрахунку, за результатами якої згідно з актом № 240/40-01/00153117 від 23.12.2011р. відповідно до Детальної інформації щодо результатів автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України необґрунтованого завищення податкового кредиту не встановлено.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач не мав зауважень до форми, змісту та осіб, які виписали спірні податкові накладні у жовтні 2011р. та були відображені позивачем в уточнюючому податковому розрахунку за жовтень 2011р.

Таким чином, судом встановлено, що спірна сума податкового кредиту підтверджується податковими накладними, складеними особами, які станом на дату складання податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

Проаналізувавши вказані норми Податкового кодексу України, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що висновки відповідача про завищення позивачем від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2339207,00грн. та заниження ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2998960,00грн. у зв'язку з формуванням податкового кредиту за жовтень 2011р. на підставі податкових накладних жовтня 2011р., отриманих у наступних звітних періодах, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає, що вказані висновки фактично позбавляють позивача на формування податкового кредиту на підставі належно оформлених та отриманих ним податкових накладних, що не ґрунтується на чинному податковому законодавстві України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх рішень суду не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2146,00грн.

У зв'язку зі складністю справи судом 03.07.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 09.07.2012р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000192300 від 03.02.2012р.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 000007400 від 18.04.2012р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 2146,00грн. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.