Ухвала суду № 25795090, 23.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6319/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство «Київська будівельна компанія «Київбудком»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2011 року № 0011792305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, актом перевірки від 06 грудня 2011 року № 1584/23-5/24934463 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «Київбудком»(код ЄДРПОУ 24934463) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 по 30 червня 2011 року встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 192.1, 192.3 ст. 192, пунктів 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 981 672 грн., в тому числі: за липень 2010 року - 47 934 грн., за серпень 2010 року - 574 926 грн., за вересень 2010 року - 122 698 грн., за жовтень 2010 року - 44 601 грн., за листопад 2010 року - 18 295 грн., за грудень 2010 року - 26 988 грн., за лютий 2011 року - 68 598 грн., березень 2011 року -301 260 грн., квітень 2011 року - 220 452 грн., травень 2011 року - 555 920 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2011 року № 0011792305 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 190 534 грн., у тому числі за основним платежем на - 1981 672 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 208 862 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17 червня 2010 року між ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком»(генпідрядник) та ТОВ «БК «БМР-Сервіс»(субпідрядник) укладено договір підряду № 405, згідно умов якого та додаткових угод до нього генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує у відповідності з проектною документацією та умовами договору виконання робіт на об'єктах генпідрядника: торгівельно-офісний центр по вул. Л.Толстого, 57 в м. Київ; Всеукраїнський центр радіохірургії в складі клінічної лікарні "Феофанія"; житлові будинки по вул. Клеманській, 6-8; будівництво автобусної станції з влаштування офісних приміщень, торгівельних магазинів та закладу громадського харчування на вул. Б. Хмельницького-Липинського у м. Львові; будівництво стадіону по вул. Стрийська-Кільцева у м. Львові; реконструкція існуючих та будівництво нових споруд НСК «Олімпійський».

Згідно з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт від липня, жовтня, грудня 2010 року, січня, лютого, березня, квітня, травня 2011 року ТОВ «БК «БМР-Сервіс» виконало роботи на об'єктах: торгівельно-офісний центр по вул. Л.Толстого, 57 в м. Київ та Всеукраїнський центр радіохірургії в складі клінічної лікарні «Феофанія».

ТОВ «БК «БМР-Сервіс» виписало на адресу позивача податкові накладні від липня, жовтня, грудня 2010 року, січня, лютого, березня, квітня, травня 2011 року на загальну суму 8 205 084 грн., у тому числі податок на додану вартість -1 367 514 грн.

Оплата за виконані роботи здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджують виписки банку.

02 квітня 2010 року між ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком» (генпідрядник) та ТОВ «Фірма-Теплий Дім» (субпідрядник) укладено договір підряду № 403, згідно умов якого та додаткової угоди до нього генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує у відповідності з проектною документацією та умовами договору виконання робіт на об'єктах генпідрядника: торгівельно-офісний центр по вул. Л.Толстого, 57 в м. Київ; будівництво зони 5 ВАТ «Подільський цемент»; будівництво адміністративного будинку та їдальні по вул. Лейпцизькій, 15; будівництво Всеукраїнського центру радіохірургії по вул. Академіка Заболотного; будівництво культурно-оздоровчого та ділового центру зі стоянкою для човнів по вул. Дніпровська набережна, 14.

Згідно з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт від серпня 2010 року ТОВ «Фірма-Теплий Дім» виконало обумовлені роботи на зазначених об'єктах та виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 3 360 099,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 560 016,60 грн.

Оплата за виконані роботи здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджують виписки банку.

29 березня 2010 року між ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком» (генпідрядник) та ТОВ «ІПБК «Новітні технології» (субпідрядник) укладено договір підряду № 399, згідно умов якого та додаткових угод до нього генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує у відповідності з проектною документацією та умовами договору виконання робіт на об'єктах генпідрядника: будівництво житлового будинку і господарських будівель на вул. Боричів Тік, 9-а; житлово-офісний комплекс на вул. Михайла Майорова, 5-а; будівництво адміністративного будинку та їдальні по вул. Лейпцизькій, 15; будівництво блоку малоповерхових житлових будинків по вул. Лебедєва, 1 в 9-тому кварталі.

Згідно з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт від липня, жовтня, грудня 2010 року, січня, лютого, травня 2011 року ТОВ «ІПБК «Новітні технології» виконало обумовлені роботи на зазначених вище об'єктах.

27 вересня 2010 року між ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком» (генпідрядник) та ТОВ «ІПБК «Новітні технології» (субпідрядник) укладено договір підряду № 417, згідно умов якого та додаткових угод до нього генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує у відповідності з проектною документацією та умовами договору виконання робіт на об'єктах генпідрядника: будівництво соціально-громадського комплексу на бульварі Дружби Народів; будівництво зони 5 ВАТ «Подільський цемент».

Згідно з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт від жовтня, грудня 2010 року, січня-червня 2011 року ТОВ «ІПБК «Новітні технології» виконало обумовлені роботи на зазначених вище об'єктах.

ТОВ «ІПБК «Новітні технології» виписало на адресу позивача податкові накладні від липня, жовтня, грудня 2010 року, січня-червня 2011 року, з яких за березень-травень 2011 року на загальну суму 5 109 688,80 грн., у тому числі податок на додану вартість - 851 614,80 грн.

Оплата за виконані роботи здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджують виписки банку.

Згідно видаткових накладних та податкових накладних від липня-грудня 2010 року, січня 2011 року ТОВ «Дилмет» поставило на адресу позивача будівельні матеріали на загальну суму 2 064 138 грн., у тому числі податок на додану вартість - 344 022,80 грн.

Оплата за поставлений товар здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджують виписки банку.

Частина спірної суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту за липень-грудень 2010 року сформована позивачем на підставі норм Закону України «Про податок на додану вартість», за січень-травень 2011 року на підставі норм Податкового кодексу України.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні норми стосовно формування податкового кредиту містить Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Фірма-Теплий Дім», ТОВ «Дилмет», ТОВ «ІПБК «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс», у зв'язку з придбанням будівельних робіт та будівельних матеріалів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Фірма-Теплий Дім», ТОВ «Дилмет», ТОВ «ІПБК «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс» були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Крім того, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит відповідають вимогам, встановленим п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (липень-грудень 2010 року) сформована позивачем на підставі норм Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (січень-січень 2011 року).

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

ПрАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком» здійснює діяльність у сфері будівництва, основними напрямками якої є проектування та будівництво монолітно-каркасних багатоповерхових будіників, офісних та бізнес центрів, громадських та промислових об'єктів.

Між тим, позивач має ліцензію на здійснення будівельної діяльності, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житло-комунального господарства України від 25 січня 2011 року серії АГ № 573030.

Ліцензії на здійснення будівельної діяльності мають ТОВ «Фірма-Теплий Дім», ТОВ «ІПБК «Новітні технології» та ТОВ «БК «БМР-Сервіс».

Дозволи на виконання будівельних робіт, фото збутових об'єктів, накладні на відпуск товару, акти переробки матеріалів, що придбані у ТОВ «Фірма-Теплий Дім», ТОВ «ІПБК «Новітні технології»та ТОВ «БК «БМР-Сервіс»послуги замовлялись позивачем з метою виконання зобов'язань із замовниками, а придбані будівельні матеріали у ТОВ «Дилмет»використані під час виконання будівельних робіт.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що операції ПрАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком»з ТОВ «Фірма-Теплий Дім», ТОВ «ІПБК «Новітні технології»та ТОВ «БК «БМР-Сервіс»та ТОВ «Дилмет»здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У відповідності до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Фірма-Теплий Дім», ТОВ «ІПБК «Новітні технології», ТОВ «БК «БМР-Сервіс», ТОВ «Дилмет».

Між тим, силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

На момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ІПБК «Новітні технології», ТОВ «БК «БМР-Сервіс», ТОВ «Дилмет», у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22 грудня 2011 року № 0011792305 є протиправним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Аліменко В.О.

Літвіна Н. М.