Ухвала суду № 25794628, 14.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/207 (2а-1787/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом спільного підприємства «Каштан Петролеум ЛТД»(КП ЛТД) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 червня 2008 року позовні вимоги спільного підприємства «Каштан Петролеум ЛТД»(КП ЛТД) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволено, визнано нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 жовтня 2007 року №0002092202/0, від 03 грудня 2007 року №0002092202/1, від 25 лютого 2008 року №0002092202/2 на суму 1530,00 грн.; від 17 жовтня 2007 року №0002102202/0, від 03 грудня 2007 року №0002102202/1, від 25 лютого 2008 року №0002102202/2 на суму 134132,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем порушено вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в України валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами», а тому вважає, що застосування до позивача штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД відповідає чинному законодавству.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27 серпня 2007 року по 28 вересня 2007 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва проведена планова виїзна перевірка СП «Каштан Петролеум ЛТД»(КП ЛТД) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої складено акт №4026/23-4/23703371 від 05 жовтня 2007 року, в якому встановлено порушення позивачем, серед іншого, ст.2 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»в частині неотримання послуг від нерезидента «The Hyde Trust" (Великобританія), по угоді від 17 лютого 1996 року №б/н у загальній сумі 26400,00 дол. США, в результаті чого донарахована пеня у розмірі 0,3 відсотка від суми неотриманих послуг; п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»в частині неподання Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебуває за її межами, станом на 01 січня 2005 року, 01 квітня 2005 року, 01 липня 2005 року, 01 жовтня 2005 року, 01 січня 2006 року, 01 квітня 2006 року, 01 липня 2006 року, 01 жовтня 2006 року, 01 січня 2007 року, 01 квітня 2007 року.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку відповідача про порушення вищезазначених норм ст.2 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»став проведений аналіз господарських операцій позивача, в ході якого встановлено, що позивачем не отримано послуги від нерезидента «The Hyde Trust» (Великобританія) по угоді від 17 лютого 1997 року №б/н на суму 26400 доларів США, прострочена дебіторська заборгованість за даним договором становить 26400 доларів США, в бухгалтерському обліку позивача зазначена дебіторська заборгованість не обліковується у зв'язку з її списанням на результати фінансово-господарської діяльності (на збитки) підприємства після закінчення строку позовної давності, який настав 01 квітня 2000 року, на позабалансовий рахунок. Граничний термін отримання послуг минув 30 червня 1997 року. Крім того, позивачем не подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебуває за її межами, станом на 01 січня 2005 року, 01 квітня 2005 року, 01 липня 2005 року, 01 жовтня 2005 року, 01 січня 2006 року, 01 квітня 2006 року, 01 липня 2006 року, 01 жовтня 2006 року, 01 січня 2007 року, 01 квітня 2007 року, в яких повинна бути задекларована в п.13 р.ІІ «Фінансові вкладення»сума коштів в іноземній валюті, перерахована за кордон у розмірі 26400 доларів США по угоді від 17 лютого 1996 року №б/н, укладеній з нерезидентом «The Hyde Trust», по якій на звітні дати перевищено встановлені законодавством терміни розрахунків.

На підставі акту перевірки №4026/23-4/23703371 від 05 жовтня 2007 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 жовтня 2007 року №0002092202/0, згідно якого за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1530,00 грн., та №0002102202/0, згідно якого за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 134132,00 грн.

Не погодившись із винесеними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач оскаржив їх до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, ДПА у м.Києві в адміністративному порядку, однак, скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -без змін, а також прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002092202/1 від 03 грудня 2007 року, №0002092202/2 від 25 лютого 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1530,00 грн. та №0002102202/1 від 03 грудня 2007 року, №0002102202/2 від 25 лютого 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 134132,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності суперечить положенням чинного валютного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, що була чинною на час проведення перевірки) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, що була чинною на момент спірних правовідносин) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за вищенаведене порушення валютного законодавства була нарахована пеня: згідно акту №416/22 від 06 серпня 1998 року в розмірі 17501,85 грн.; згідно акту №9 від 11 лютого 1999 року -27797 грн.; згідно акту №388/22-01 від 30 серпня 1999 року -29415,00 грн.; згідно акту №488/22-01 від 12 листопада 1999 року -10736,00 грн.; згідно акту №542/22-01 від 24 грудня 1999 року -6324,00 грн.; згідно акту №91/22-01 від 21 липня 2000 року -14266,00 грн.

Суму заборгованості за договором з нерезидентом «The Hyde Trust» (Великобританія) від 17 лютого 1997 року № б/н списано на результати фінансово-господарської діяльності (на збитки) підприємства після закінчення строку позовної давності, який настав 01 квітня 2000 року, на позабалансовий рахунок.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, починаючи з 01 квітня 2000 року, дебіторська заборгованість у сумі 26400 доларів США списана підприємством та відсутня в обліку позивача, тому з цього моменту відсутній об'єкт нарахування і, відповідно, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, що свідчить про протиправність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 жовтня 2007 року №0002102202/0, від 03 грудня 2007 року №0002102202/1, від 25 лютого 2008 року №0002102202/2 на суму 134132,00 грн.

Положеннями ст.16 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що санкції, визначені цією нормою Декрету застосовуються Національним банком України та за його визначенням -підпорядкованими йому установами.

Відповідно до ч.2 ст.16 вищезазначеного Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), серед іншого, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених ст.9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, не заслуговують на увагу посилання апелянта на порушення судом першої інстанції п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», оскільки вони є необґрунтованими.

Так, зокрема із зазначеної норми вбачається, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що предметом судового розгляду в рамках даного спору є правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій, при цьому висновки суду першої інстанції, які містяться в оскаржуваній постанові, жодним чином не свідчать про порушення останнім вимог, встановлених п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Функція контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог, встановлених чинним законодавством, покладається на відповідні державні органи. До таких державних органів, що мають відповідні повноваження, відноситься і ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, проте наявність у останньої повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства не може свідчити про наявність у податкового органу права застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання, внаслідок порушення останніми порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, що свідчить про неправомірність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 жовтня 2007 року №0002092202/0, від 03 грудня 2007 року №0002092202/1, від 25 лютого 2008 року №0002092202/2 на суму 1530,00 грн., як таких, що прийняті поза межами наданих повноважень.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 червня 2008 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.