ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" серпня 2012 р. Справа № 5019/1197/12
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" в особі Луцької філії
до Кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування»
про стягнення в сумі 23 875 грн. 03 коп.,
Суддя Войтюк В.Р.
за участю представників:
позивача: Черніка П.М. за дов. від 19 січня 2012 року № 17,
відповідача: не з'явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ "Олександрія-Бліг" в особі Філії звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою у якій просить суд стягнути з КП «Володимирецький комбінат громадського харчування»11 211 грн. 86 коп. заборгованості за поставлений згідно договору купівлі-продажу № Р-530 від 20.07.11 р. товар, 18 161 грн. 82 коп. процентів за користування чужими коштами, 248 грн. 79 коп. пені та 5 463 грн. 56 коп. штрафу.
Ухвалою господарського суду Рівненької області від 20 липня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1197/12, розгляд справи призначено на 30 липня 2012 року.
Ухвалою суду від 30 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 27 серпня 2012 року.
До початку судового засідання, призначеного на 28 серпня 2012 року, через канцелярію суду надійшла заява позивача від 27 серпня 2012 року про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній простив стягнути з відповідача 0 грн. 86 коп. основного боргу, 18 161 грн. 82 коп. процентів за користування чужими коштами, 248 грн. 79 коп. пені та 5 463 грн. 56 коп. штрафу. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні 27 серпня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, документів, витребуваних у ухвалами суду, не наддав, вимог не заперечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.48).
Оскільки ухвалою від 30.07.2012р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 27.08.2012 р. обов'язковою не визнавалася, суд здійснює розгляд справи № 5019/1197/12 за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
20 липня 2011 року між Луьцою філією ТОВ «Олександрія-Бліг»(продавець) та КП «Володимирецький комбінат громадського харчування»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № Р-530.
За умовами п.1.1. договору продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах визначених у даному договорі.
Пунктами 1.2-1.3 договору передбачено, що найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною договору.
Загальна сума договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного договору (пункт 2.3 договору).
Згідно пункту 4.4 договору датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному документі).
У пункті 6.1 договору сторони погодили, що прийом-передача товару по кількості та якості здійснюється повноважними представниками сторін в пункті доставки у відповідності з накладною в порядку, визначеному чинним законодавством України і умовами даного договору, та оформляється шляхом підписання накладних.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 85 082 грн. 88 коп. згідно видаткових накладних №197 від 02.08.2011р. на суму 5204,76грн., №198 від 02.08.2011р. на суму 4024,52грн., №683 від 13.09.2011р. на суму 1495,12грн., №684 від 13.09.2011р. на суму 3613,52грн., №1433 від 27.09.2011р. на суму 3633,29грн., №1439 від 27.09.2011р. на суму 1478,52грн., №339 від 07.10.2011р. на суму 1432,80грн., №598 від 13.12.2011р. на суму 5784,20грн., №603 від 13.12.2011р. на суму 3181,80грн., №399 від 10.01.2012р. на суму 4019,56грн., №992 від 23.01.2012р. на суму 4817,76грн., №983 від 24.01.2012р. на суму 6283,45грн., №223 від 07.02.2012р. на суму 1730,50грн., №220 від 07.02.2012р. на суму 8366,72грн., №791 від 21.02.2012р. на суму 7984,56грн., №794 від 21.02.2012р. на суму 3819,94грн., №716 від 18.04.2012р. на суму 4560,48грн., №717 від 18.04.2012р. на суму 6218,96грн., №493 від 10.04.2012р. на суму 7432,42грн. (а.с. 13-27).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 20 липня 2011 року № Р-530 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов даної угоди.
Відповідно до пункту 5.1 договору покупець здійснює розрахунки за товар на умовах відстрочки платежу -30 (тридцять) календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.
Всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості даного товару виконав частково, сплативши позивачу 73 871 грн. 02 коп., що підтверджується наданими позивачем банківською випискою (а.с.10), реєстром платіжних доручень, отриманих позивачем від відповідача (а.с. 11). Сума заборгованості відповідача перед Філією на дату звернення з позовною заявою до суду становила 11 211 грн. 86 коп. після порушення провадження у справі відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару. Станом на момент розгляду справу заборгованість відповідача становить 0 грн. 86 коп.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).
Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 20 липня 2011 року № Р-530, яка складає, 0 грн. 86 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ "Олександрія-Бліг" до КП «Володимирецький комбінат громадського харчування»про стягнення вказаної суми є законною та обгрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданого йому товару, ТОВ "Олександрія-Бліг" просило суд стягнути з відповідача 18 161 грн. 82 коп. процентів за користування чужими коштами , нарахованих з 18 травня 2012 року по 20 липня 2012 року.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 536 ЦК України).
Частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Водночас пунктом 7.4.1 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідно до статті 536 та частини 3 статті 692 ЦК України покупець сплачує продавцю за користування чужими грошовими коштами 3% від вартості отриманого та несвоєчасно оплаченого товару за кожен день користування.
Оскільки заявлений до стягнення розмір процентів за користування чужими коштами відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 18 161 грн. 82 коп. підлягає задоволенню.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач на підставі пунктів 7.1. та 7.4 договору просив суд стягнути з відповідача 248 грн. 79 коп. пені та штраф у розмірі 5 463 грн. 56 коп.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 230 ГК України згідно з якою під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.
За умовами пункту 7.1. договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки до моменту повного погашення заборгованості по цьому договору.
У пункті 7.4 договору сторони погодили, що у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця крім установленої договором пені штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.
Оскільки заявлений ТОВ "Олександрія-Бліг" до стягнення розмір пені та штрафу є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача 248 грн. 79 коп. пені та 5 463 грн. 56 коп. штрафу підлягає задоволенню.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору, зокрема, повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 вищезазначеної статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, -повністю (частина 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Оскільки ТОВ "Олександрія-Бліг" звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27 серпня 2012 року) 23 875 грн. 03 коп., позивач на підставі вищезазначеної норми мав сплатити судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.
Водночас з наявної у матеріалах справи квитанції від 16 липня 2012 року № 16/673 вбачається, що за подачу даної позовної заяви позивач перерахував до Державного бюджету України 1 653 грн. 00 коп. судового збору.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що переплачену суму судового збору в розмірі 43 грн. 50 коп. слід повернути позивачу.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з кооперативного підприємства «Володимирецький комбінат громадського харчування» (34300, Рівненська область, смт. Володимирець, вул. Соборна, 24, код: 01764610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" в особі Луцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-Бліг»(45630, Волинська область, Луцький район,с.Маяки вул.Бригадний двір,16, код 36360729 ) 0 грн. 86 коп. основного боргу, 18 161 грн. 82 коп. процентів за користування чужими коштами, 248 грн. 79 коп. пені, 5 463 грн. 56 коп. штрафу, а також 1609 грн. 50 коп. судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Винести ухвалу про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" 43 грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору.
Повне рішення складено 29 серпня 2012 року
Суддя Войтюк В.Р.
Судове рішення № 25790938, Господарський суд Рівненської області було прийнято 27.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1197/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: