Рішення № 25790899, 27.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2012 р.Справа № 5017/1961/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик"

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2524,97 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Радзієвський В.Ю. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 04.07.2012 р. за вх. №2949/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) 2 524,97 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судових засідань був належним чином повідомлені, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення особисто Мороз 03.08.2012 року, що надійшло до господарського суду Одеської області 07.08.2012р. за вх. №15314/2012.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 11.01.2012р. було укладено договір Д-1/1 №3/1 поставки товару.

Відповідно до умов вищевказаного договору, Позивач зобов'язався поставити Відповідачу товар, відповідно до видаткових накладних, а Відповідач - зобов'язувався оплатити вартість товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача у вигляді передоплати в розмірі 30% вартості кожної партії товару, а інші 70% Відповідач зобов'язувався сплатити протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання товару (дати зазначеної у видатковій накладній).

Позивач у позові зазначає, що повністю виконав свої зобов'язання по договору та поставив товар. На час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" з позовною заявою, товар не оплачено на суму 2 000,00 грн.

У відповідності до прострочення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оплати поставленого товару, Позивачем було нараховано пеню у розмірі 228,60 грн., 20% річних, згідно договору, у сумі 296,37 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір поставки Д-1/1 №3/1 від 11.01.2012р., відповідно до якого Позивач - Постачальник зобов'язується продати та передати у власність Відповідачу -Покупцю товар передбачений договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Відповідно до умов п. 1.1. вище вказаного договору, Позивач зобов'язався поставити Відповідачу товар, а саме: кормові добавки, білкові вітамінно - мінеральні добавки, комбікорми, замінники цільного молока відповідно до видаткових накладних, а Відповідач відповідно до п. 4.5. договору зобов'язувався оплатити вартість товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача у вигляді передоплати в розмірі 30% вартості кожної партії товару, а інші 70% Відповідач зобов'язувався сплатити протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання товару (дати зазначеної у видатковій накладній).

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що Позивач повністю виконав свої зобов'язання по договору та поставив товар.

Відповідачу було продано товар згідно умов договору: - по видатковій накладній № 319 від 19.01.2012 р. на суму 4 890,00 грн., де Відповідач зобов'язаний був оплатити товар у строк до 24.01.2012 р. включно.

Відповідачу 18.04.2012 р. направлялася вимога №14 від 17.04.2012 р. з проханням погасити заборгованість. Відповідач отримав вимогу 25.04.2012 р. про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа №00740640. Вимога залишена без відповіді та повного задоволення.

Відповідач здійснив оплату 16.05.2012 р. в розмірі 2 890,00 грн.

Таким чином, товар не оплачено на суму 2 000,00 грн.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 7.3. договору, «порушення строків оплати Товару Покупцем тягне за собою право Продавця в стягненні пені з винної сторони в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.».

Ст. 230 ГК України передбачає, що «штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, неня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 199 ГК України «до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України». Ст. 546 ЦК України встановлено види забезпечення виконання зобов'язання. Зокрема, до них віднесено неустойку.

В ст. 549 ЦК України встановлено, що «неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.».

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, як сторони договору в п. 7.3. Договору домовилися, що «неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку Покупцем (п. 6 ст. 232 ГК України).»то розрахунок пені, який здійснений Позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані Відповідачу на перший період з 25.01.2012р. по 22.03.2012р., а також другий період з 23.03.2012р. по 15.05.2012р., становить 228,60 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

До того ж, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.4. Договору відсотки за неправомірне користування грошовими коштами, сторони домовилися встановити в розмірі 20% річних з простроченої суми. В зв'язку з тим, що інфляційні втрати та проценти не є штрафними санкціями згідно ст. 230 ГК України у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України вони сплачуються за весь час прострочення, тобто по 15.05.2012р. включно.

Розрахунок 20% річних, який здійснений Позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір 20% річних, що нараховані Відповідачу на період з 25.01.2012р. по 15.05.2012р., становить 296,37 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКІБ „Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" (19163, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Половинчик, вул. Леніна, буд. 3-В, ЄДРПОУ 34323885, п/р 26004220839 в АТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 2 000,00 грн., пеню в сумі 228,60 грн., 20 відсотків річних у сумі -296,37 грн., та суму судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.