Рішення № 25790852, 12.07.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2012 Справа № 18/1079/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Видавництва "Полтавський літератор",36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 115

про стягнення 33 428,24 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% відсотків річних

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Шпількін С.О., довіреність № 19-04/43 від 04.01.2012 р.;

від відповідача: Карпенко А.А., розпорядження № 144 від 03.09.2010 р.;

Рішення приймається після перерви, оголошеної у судовому засіданні 05.07.2012 р. до 12.07.2012 р. до 09 год. 00 хв. в порядку ст. 77 ГПК України

12.07.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава про стягнення з Видавництва "Полтавський літератор", м. Полтава 33 428,24 грн. заборгованості, яка утворилась на підставі укладеними між сторонами договорами № 3255 від 01.10.2011 р. та № 3317"С" від 20.12.2011 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р., в тому числі : 20 246,70 грн. основна заборгованість, 12 787,10 грн. пеня, 109,58 грн. інфляційні нарахування та 104,86 грн. три проценти річних.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні усно повідомив суд про визнання позову, дана обставина зафіксована у протоколах судових засідань у даній справі від 05.07.2012 р. та від 12.07.2012 р..

Відповідач надав суду лист № 2/07-01 від 02.07.2012 р. (вх.. № 02.07.2012 р.). у якому повідомляє про часткову сплату основної заборгованості у розмірі у розмірі 11 970,10 грн.. На підтвердження даної обставини останній надав суду копію платіжного доручення № 1 від 26.06.2012 р.. Крім того, відповідач заявив суду клопотання № 12/07-01 від 12.07.2012 р. (вх. № 9185д від 12.07.2012 р.) про зменшення розміру пені.

Суд задовольнив дане клопотання за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані документальні докази, суд

встановив :

01.10.2011 р. між Полтавським обласним виробничим об'єднанням "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Видавництвом "Полтавський літератор", (споживач) було укладено договір № 3255 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі -Договір № 3255), відповідно до якого виконавець зобов'язувався постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі по пров. Шкільному, 4, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію відповідно до умов Договору № 3255.

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень. Вартість 1 Гкал -802,18 грн. без ПДВ (962,62 грн. з ПДВ) для потреб інших споживачів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 17 Договору № 3255);

- оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії" проводиться споживачем у строк до 30 числа звітного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку (п. 18 Договору № 3255);

- даний договір укладений на період : а) для опалення з 01.10.2011 р. по 31.12.2015 р. та б) в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 26 Договору № 3255);

- у випадку зміни тарифів постачальник повідомляє про це споживача у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів (ч. 2 п. 29 Договору № 3255).

01.12.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного Договору № 3255, згідно якої сторони внесли зміни до п. 15 та п. 16 Договору, зокрема, стосовно визначення обсягу теплової енергії, що постачається теплопостачальною організацією.

20.12.2011 р. між Полтавським обласним виробничим об'єднанням "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Видавництвом "Полтавський літератор", (споживач) було укладено договір № 3317"С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір № 3317"С"), відповідно до якого виконавець зобов'язувався постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Пушкіна, 115, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію відповідно до умов Договору.

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- облік споживання теплової енергії на опалення проводиться по лічильнику (п. 16 Договору № 3317"С");

- акти приймання вузлів обліку вважати невід'ємною частиною договору (п. 17 Договору № 3317"С");

- зняття показань з приладів обліку проводяться споживачем, записуються у журнал встановленої форми та передаються в службу теплопостачальної організації 25 числа кожного місяця або по телефону (п. 18 Договору № 3317"С");

- до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показаннями з приладів обліку, додаються витрати на дільницях тепломережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п. 19 Договору № 3317"С");

- оплата за опалення, що проводить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Вартість 1 Гкал -802,18 грн. без ПДВ (962,62 грн. з ПДВ) для потреб інших споживачів. Загальна опалювальна площа складає (п. 30 Договору № 3317"С");

- розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться споживачем на підставі рахунків теплопостачальної організації у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 31 Договору № 3317"С");

- даний договір укладений на період : а) для опалення з 01.01.2012 р. по 31.12.2015 р. та б) в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 37 Договору № 3317"С");

- у випадку зміни тарифів постачальник повідомляє про це споживача у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів (п. 40 Договору № 3317"С").

Постановою № 81 Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.011 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"" відповідно до Законів України "Про теплопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.02.2011 № 242, Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго" було установлено наступні тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 802,18 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 802,18 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Зазначена постанова набрала чинності 01.10.201 р..

Виконавцем за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. було виконано договірні зобов'язання за вказаними договорами з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 20 246,70 грн..

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем не було проведено оплату вартості спожитої теплової енергії за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р..

На момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складала 20 246,70 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 33 428,24 грн. заборгованості, яка утворилась на підставі укладеними між сторонами договорами № 3255 від 01.10.2011 р. та № 3317"С" від 20.12.2011 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р., в тому числі : 20 246,70 грн. основна заборгованість, 12 787,10 грн. пеня, 109,58 грн. інфляційні нарахування та 104,86 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до пп.. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складала 20 246,70 грн..

Відповідач повідомив суд, що в процесі розгляду даної справи відповідачем частково сплачено основну заборгованість, яка утворилася за період з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р., в сумі 11 970,10 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 26.06.2012 р..

Вищевикладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11 970,10 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 276,60 грн. підтверджені документально і нормами матеріального права та відповідачем визнаються.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

У п. 20 Договору № 3255 та п. 31 Договору № 3317 "С" визначено, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно ст. 1 Закону України № 686-XIV від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платні за спожиті комунальні послуги".

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 12 787,10 грн. пені за період з 16.12.2011 р. по 06.05.2012 р. включно, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що останнє є обґрунтованим та підлягає задоволенню за наступного мотивування.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Матеріали справи та надані відповідачем пояснення свідчать про те, що відповідач є підприємством комунальної форми власності та займається виданням книг Полтавських авторів та соціально-значимих книг протягом тривалого часу на підставі госпрозрахунку.

Відповідач посилається на те, що Видавництво "Полтавський літератор" є збитковим підприємством. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи фінансовим звітом відповідача, згідно якого останній знаходиться у важкому фінансовому стані та несе збитки від реалізації послуг по видавництву книг : за 1 півріччя 2012 року збитки склали 79 683,76 грн..

Суд приймає до уваги ступінь виконання боржником зобов'язань за Договорами на відпуск теплової енергії № 3255 та Договору № 3317 "С" , а саме - той факт, що незважаючи на збиткову діяльність відповідач забезпечив оплату на рівні 59,12% від ціни отриманої теплової енергії. Застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 12 787,10 грн. може привести до погіршення фінансового стану комунального підприємства видавництва "Полтавський літератор", яке є соціально-значимим для територіальної громади міста Полтава.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України та на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача частково та з метою захисту інтересів кредитора від інфляційних процесів в економіці зменшити розмір пені до 10%.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 1 278,71 грн. пені, в частині стягнення з відповідача 11 508,39 грн. пені у позові слід відмовити.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 104,86 грн. за період з 16.12.2011 р. по 06.05.2012 р. та інфляційних нарахувань у розмірі 109,58 грн. за період з грудня.2011 р. по березень.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8 276,60 грн. основного боргу, 1 278,71 пені, 109,58 грн. інфляційних нарахувань та 104,86 грн. трьох відсотків річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. покладаються на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України та враховуючи п. 5 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/453 від 26.06.1995 р. (із змінами та доповненнями).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Видавництва "Полтавський літератор" (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 115 ), код ЄДРПОУ 13960026, р/р 26002170244067 ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а), р/р 260007148 в АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030 : 8 276,60 грн. основного боргу, 1 278,71 грн. пені, 109,58 грн. інфляційних нарахувань, 104,86 грн. трьох відсотків річних, 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 970,10 грн. провадження припинити в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 11 508,39 грн. пені відмовити.

Повне рішення складене 13.07.2012 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.