Рішення № 25790622, 22.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/70-7/307 22.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»

про стягнення заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Просалова О.Є. -довіреність б/н від 12.10.2011;

від відповідача: Солод І.В. -довіреність №190 від 19.06.2012; Пацалюк А.В. -довіреність № 195 від 07.08.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором фінансового лізингу № 596-LD від 22.05.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів згідно умов Договору фінансового лізингу № 596-LD від 22.05.2008 р.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 8 606 152,51 грн. -заборгованості за лізинговими платежами (основного боргу), 499 187,56 грн. -неустойки, 580 104,69 грн. -інфляційних втрат, 199 175,37 грн. -3% річних, 25 500,00 грн. -державного мита, 236,00 грн. -інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 зупинено провадження у справі № 11/70-7/307 до вирішення справи № 4/580.

12.03.2012 позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2012 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 11/70-7/307, провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 02.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 зупинено провадження у справі № 11/70-7/307 до вирішення справи № 5011-56/605-2012.

06.06.2012 позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 08.06.2012 поновлено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.07.2012.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 20.06.2012 (суддя Трофименко Т.Ю.) справу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою від 25.07.2012 справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 08.08.2012.

08.08.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 15.08.2012.

10.08.2012 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на свою користь 10.605.958,55 грн. -заборгованості за лізинговими платежами (основного боргу), 763 607,28 грн. -неустойки, 916 816,71 грн. -інфляційних втрат, 660 263,80 грн. -3% річних, 25 500,00 грн. -державного мита, 236,00 грн. -інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 61 240,53 грн. -судового збору.

В судовому засіданні 15.08.2012 оголошено перерву до 22.08.2012.

В судовому засіданні 22.08.2012 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволені якого судом відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(далі по тексту -Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»(далі за текстом -Лізингоодержувач, відповідач) було укладено Договір фінансового лізингу № 596-LD (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку №1 до цього договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором.

Ціна предмета лізингу становить еквівалент 1 706 157,26 Євро (один мільйон сімсот шість тисяч сто п'ятдесят сім Євро 26 євроцентів) у т.ч. ПДВ (надалі -«Ціна Предмета Лізингу»), що визначена за курсом НБУ 1 Євро = 7,640205 гривень на день підписання Договору і підлягає перерахунку у разі зміни курсу на день підписання Акту приймання-передачі.

Згідно Специфікації (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до договору) предметом лізингу є бурова установка Boramtec BRT 23 в кількості 2 шт. з додатковим обладнанням (копія Специфікації міститься в матеріалах справи)

Як слідує з п. 1.3. договору строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку №2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.

Відповідно до п. 7.1. договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до цього договору.

Згідно з п. 7.1.4. договору змінні складові лізингових платежів, які підлягають сплаті лізингоодержувачем, згідно з пунктами 7,1.2., 7.1.3. цього договору, розраховуються на кожну дату платежу та сплачуються лізингоодержувачем в складі лізингових платежів.

Як слідує з п. 7.4. договору лізингодавець письмово повідомлятиме лізингоодержувача про суму лізингового платежу, що належить до сплати, згідно з цим договором, за 3 (три) робочих дні до кожної чергової дати платежу. Сума лізингового платежу, що зазначається в повідомленні про лізинговий платіж, визначається за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату повідомлення. Якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.

Лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до цього договору на рахунок, зазначений в розділі 15 цього Договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж (п. 7.5. Договору).

Відповідно до п. 13.4. договору всі повідомлення та інша інформація за цим договором повинні бути виконані письмово та надіслані в межах можливого поштою, телексом, телеграмою або факсом сторонам цього договору на їх відповідні адреси, вказані нижче в розділі 16 цього договору (або інші, повідомлені стороною іншій стороні письмово), при цьому повідомлення лізингоодержувача набувають чинності з моменту їх отримання лізингодавцем. Будь-яке надіслане по факсу повідомлення повинне супроводжуватись поштою, але лізингодавець може посилатися на таке факсимільне повідомлення як на оригінал.

26.05.2008 на виконання умов договору сторони підписали Акт приймання-передачі, згідно якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу (копія Акту приймання-передачі міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач перед позивачем має заборгованість по лізинговим платежам в розмірі 10 605 958,55 грн. за період з 31.07.2009 по 31.05.2011 (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду рахунки-фактури які сплачував відповідач в якості лізингових платежів (копії рахунків фактури містяться в матеріалах справи), а також в поясненнях зазначив що відправляв відповідачу повідомлення про лізингові платежі факсимільним зв'язком у відповідності до п. 13.4. Договору, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України «Про фінансовий лізинг»та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 ГК України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України, передбачено що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав в тимчасове користування предмет лізингу, однак відповідач у строк, встановлений Додатком № 1, зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 10 605 958,55 грн. визнаються судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 8.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача неустойку, яка за розрахунками позивача становить 763 607,28 грн.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується неустойка, за кожний день прострочення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення неустойки за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 763 607,28 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути на свою користь 916 816,71 грн. -інфляційних втрат та 660 263,80 грн. -3% річних.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів, чим порушив умови Договору фінансового лізингу № 596-LD від 22.05.2008.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, тому на підставі статті 625 ЦК України, з відповідача підлягають стягненню 916 816,71 грн. -інфляційних втрат та 660 263,80 грн. -3% річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-міст»(03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 60, код ЄДРПОУ 32846139), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 10 605 958 (десять мільйонів шістсот п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 55 коп. -основного боргу, 763 607 (сімсот шістдесят три тисячі шістсот сім) грн. 28 коп. -неустойки, 916 816 (дев'ятсот шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 71 коп. -інфляційних втрат, 660 263 (шістсот шістдесят тисяч двісті шістдесят три) грн. -3 % річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 61 240 (шістдесят одну тисячу двісті сорок) грн. 53 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 29.08.2012 р.