Рішення № 25790364, 14.08.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2012 Справа № 18/979/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 в особі Кременчуцької філії, 39601, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8

до Кременчуцької загальноосвітньої приватної школи І-ІІІ ступенів "АДА", 39600, м. Кременчук, вул. Халаменюка, б. 10-А

про стягнення 109 215,79 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Мойсевич О.О., довіреність № 02-9/4718 від 20.04.2012 р.;

від відповідача : не з'явилися.

14.08.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії про стягнення з Кременчуцької загальноосвітньої приватної школи І-ІІІ ступенів "АДА" 109 215,79 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 01.12.2009 р. Договору № 98 про постачання теплової енергії в гарячій воді, з яких 107 328,53 грн. основний борг за грудень 2011 року по березень 2012 року включно, 1 386,13 грн. пеня, 232,84 грн. інфляційні втрати, 268,29 грн. 3 проценти річних.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив вимоги суду виконав не у повному обсязі. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки, про що свідчать поштові повідомлення № 3600109544041, № 3600109605776 та № 3600109639280 про вручення поштового відправлення - ухвал суду у даній справі.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін (представника відповідача - у минулому судовому засіданні), оцінивши надані докази, суд,

в с т а н о в и в:

01.12.2009 р. між Кременчуцькою філією Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Кременчук (теплопостачальна організація) та Кременчуцькою загальноосвітньою приватною школою І-ІІІ ступенів "АДА", м. Кременчук (споживач) було укладено договір № 98 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язувалася надавати вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну назви позивача з "Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" на "Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію останнього з огляду на зміну його найменування.

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України (п. 1.2 Договору);

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, на потреби згідно з додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплопостачання" (пп. 2.1.2 Договору);

- при зміні тарифів на теплову енергію споживач повідомляється письмово або через засоби масової інформації в порядку, встановленому чинним законодавством (п.2.1.11 Договору).

- споживач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього договору та додатку до нього № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію", а саме : за три дні до початку розрахункового періоду здійснювати попередню оплату прогнозованої вартості теплової енергії та проводити остаточний розрахунок не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) ( пп. 2.2.2 Договору, п. 1 Додатку № 4);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 7.10 Договору).

За даними позивача відповідно до п. 7.10 Договору останній не розривався і на даний час є продовженим.

Теплопостачальною організацією за період з грудня 2011 р. по березень 2012 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 190 857,53 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг, а саме : № 98 від 23.12.2011 р. на суму 46 274,00 грн., № 98 від 23.01.2012 р. на суму 37 247,12 грн., № 98 від 22.02.2012 р. на суму 54 216,92 грн. та № 98 від 22.03.2012 р. на суму 53 119,49 грн. (копії наявні в матеріалах справи, а.с. 18-21).

В порушення умов Договору відповідач здійснив лише часткову оплату вартості спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води за період з грудня 2011 р. по березень 2012 р. включно в розмірі 83 529,00 грн..

На момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 107 328,53 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача (а.с. 14) та актом звірки взаємних розрахунків за теплову енергію станом на 23.07.2012 р., наданим відповідачем супровідним листом вх. № 10493д від 09.08.2012 р..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 109 215,79 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 01.12.2009 р. Договору № 98 про постачання теплової енергії в гарячій воді, з яких : 107 328,53 грн. основний борг за грудень 2011 року по березень 2012 року включно, 1 386,13 грн. пеня, 232,84 грн. інфляційні втрати, 268,29 грн. 3 проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до пп. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 107 328,53 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 107 328,53 грн.. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктами 6.8 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 386,13 грн. пені за період з 01.01.2012 р. по 11.04.2012 р. включно, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 232,84 грн. та 3% річних у розмірі 268,29 грн. за період з 01.01.2012 р. по 11.04.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кременчуцької загальноосвітньої приватної школи І-ІІІ ступенів "АДА" (39600, м. Кременчук, вул. Халаменюка, б. 10-А), ідентифікаційний код 13961994, р/р 26005720000761 Харківська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8), ідентифікаційний код 25717118, р/р 26002055234266 в ПГРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401 -107 328,53 грн. основного боргу, 1 386,13 грн. пені, 232,84 грн. інфляційних втрат, 268,29 грн. 3 процентів річних та 2 184,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складене 16.08.2012 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.