Рішення № 25790034, 27.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2012Справа №5002-28/2549-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м. Сімферополь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», м. Сімферополь

про стягнення 76 984,71 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Мартинюк Ю.А. - начальник відділу з питань банкрутства, довіреність № 401-Д від 10.07.2012.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію (активну) в розмірі 61 361,30 грн., заборгованості по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії в розмірі 8 523,52 грн., пені за активну та реактивну електричну енергію в розмірі 5 391,13 грн., 3% річних за активну та реактивну електричну енергію в розмірі 1 208,61 грн., індексу інфляції за активну та реактивну електричну енергію в розмірі 500,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином умови договору про постачання електричної енергії № 590 від 13.09.2005 щодо своєчасного розрахунку за електроенергію та за послуги по компенсації перетікань реактивної електричної енергії, у зв'язку з чим, за останнім склалася заборгованість у розмірі 61 361,30 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

27.08.2012 у судовому засіданні представник ПАТ «ДТЕК Крименерго» надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію (активну) в розмірі 61 361,30 грн., заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 8 523,52 грн., пеню за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 5 210,21 грн., 3% річних за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 1 208,61 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 500,15 грн.

27.08.2012 представник відповідача у засідання суду втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Процесуальні документи направлялись відповідачу за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків.

13.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (яке перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго») (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 590 (а. с. 9-12).

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, відповідно до умов даного договору та додатків до нього, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, у відповідності з умовами додатків № 4.1 або 4.2 «Порядок розрахунків».

Пунктом 2.2.4 договору визначено, що споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Як вбачається з п. 18 додатку № 5 до договору № 590 від 13.09.2005 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії» (а. с. 33-36), за підсумками розрахункового періоду 15 числа постачальник виписує споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електроенергії. Кошти сплати за перетоки реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника протягом 10 днів з дня отримання розрахункових документів.

Згідно з п. 9.5 договору про постачання електричної енергії № 590, даний договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2005, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодної зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляду.

У 2007 році сторонами підписано додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 13.09.2005 (а. с. 13), якою викладено абзац 1 пункту 2 додатку № 4.1 до договору в наступній редакції: «Споживач до 25 числа, попередньому розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Зазначений платіж здійснюється виключно за виставленим постачальником рахунку, розрахованому на підставі заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії та тарифу поточного місяця.

Суду не надано доказів розірвання договору про постачання електричної енергії № 590, а в судовому засіданні позивач пояснив, що даний договір є дійсним.

На виконання умов договору позивач постачав відповідачу електричну енергію та виставляв відповідні рахунки, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти про обсяги переданої споживачу електричної енергії, рахунки-накладні та рахунки (а. с. 41-61). Проте, відповідач лише частково оплачував вартість спожитої електроенергії.

Відповідно до довідки позивача (а. с. 15) заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію за період з листопада 2011 року по червень 2012 складає 61 361,30 грн. за активну електричну енергію та 8 523,52 грн. за реактивну електроенергію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснюється споживання електричної енергії та відповідна оплата постачальнику, проте, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати за електричну енергію, за останнім склалася заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, суд дійшов висновку що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу за спожиту (активну) електричну енергію в розмірі 61 361,30 грн. та 8 523,52 грн. за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5 210,21 грн. пені за активну та реактивну електричну енергію.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3-2.2.4 даного договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1, № 4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок суми позову позивача у частині нарахування зменшеного розміру пені, суд знаходить його вірним, у зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 5 210,21 грн. за період з січня по червень 2012 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних за активну та реактивну електричну енергію в розмірі 1 208,61 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції за активну та реактивну електричну енергію в розмірі 500,15 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за спожиту електроенергію, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції обґрунтованими.

За таких обставин матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача 3% річних в розмірі 1 208,61 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 500,15 грн.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсягу.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог від 27.08.2012.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» (код ЄДРПО України 20676633) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (р/р 26031301617847 в КРУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, код ЄДРПО України 00131400) заборгованість за спожиту електричну енергію (активну) в розмірі 61 361,30 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» (код ЄДРПО України 20676633) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (р/р 26009300617847 в КРУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, код ЄДРПО України 00131400) заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 8 523,52 грн., пеню за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 5 210,21 грн., 3% річних за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 1 208,61 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 500,15 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 27.08.2012.

Повне рішення складено - 29.08.2012.

Суддя С.О. Лукачов