Рішення № 25789946, 22.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5021/652/12-5011-7/7448-2012 22.08.12

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області

до Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків»та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Пономаренко С.В. -довіреність №50 від 20.07.2012;

від відповідача-1: Фадєєв В.Ю. -довіреність б/н від 02.04.2012;

від відповідача-2: Сухомлинов О.Ю. -довіреність №8 від 09.11.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду Сумської області 10.05.2012 року звернувся позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області з позовною заявою до Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків»та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами Договору оренди від 23.08.1990 відповідач не звільнив об'єкт оренди після закінчення дії договору оренди і не повернув його.

З наведених підстав позивач просить задовольнити позов, зобов'язавши відповідача-1 повернути орендоване майно відповідачу-2, а також зобов'язати відповідача-2 визначити балансоутримувача на баланс якого буде передано майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгових діелектриків».

Ухвалою суду від 11.05.2012 року порушено провадження у справі № 5021/652/12 та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.05.2012 передано справу за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Оскільки, вказана ухвала ніким не оскаржена та набрала законної сили, ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 розгляд справи призначено на 16.07.2012 з присвоєнням їй порядкового номеру 5021/652/12-5011-7/7448-2012.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Трофименко Т.Ю.) від 20.06.2012 р. справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 14.08.12 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою від 25.07.2012 справу прийнято до провадження суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 14.08.2012.

02.07.2012 через канцелярію суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про припинення провадження у справі, яке представник відповідача-1 підтримав у судовому засіданні 14.08.2012, та вирішення якого відбудеться після розгляду справи по суті.

14.08.2012 представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача-2 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 22.08.2012.

В судовому засіданні 22.08.2012 представник відповідача-2 заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі або оголошення у судовому засіданні перерву, судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнавав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Представник відповідача-2 позовні вимоги не визнавав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, господарський суд міста Києва, -

встановив:

23.08.1990 року між Організацією орендарів науково-виробничого об'єднання «Діелектрик»(далі по тексту - Орендодавець, позивач) та Орендним підприємством філією ВНДІЕІМ в м. Шостка (правонаступником якого є Орендне підприємство «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків», далі по тексту -відповідач-1) укладено Договір оренди майна державного підприємства (далі по тексту -Договір), за умовами якого орендарю в оренду передано виробничі будівлі, споруди, обладнання, житловий фонд, об'єкти соціально-культурного комплексу, нормовані оборотні засоби, матеріальні цінності та фінансові ресурси, склад і вартість яких визначені у відповідності з балансом станом на 01.07.1990 року (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 5.1 договору оренди від 23.08.1990р., договір укладено строком на 20 років, з 01.07.1990 року по 30.06.2010 року.

На виконання наказу Фонду Державного Майна України від 19.05.99р. № 905 «Щодо переоформлення договорів оренди цілісних майнових комплексів», додатковою угодою від 12.07.1999р. орендодавцем визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області (додаткова угода від 12.07.1999 міститься в матеріалах справи).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає що після закінчення дії Договору відповідач-1 повинен повернути орендоване майно відповідачу-2.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом досліджено, що рішенням господарського суду м. Києва по справі №36/302 від 21.11.2011р., яке залишено постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. без змін, було відмовлено в задоволені позову Регіонального відділення Фонду Державного майн України по Сумській області (далі по тексту РВ ФДМУ по Сумській області) до відповідачів Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків»та Міністерства промислової політики України (правонаступником якого є Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном) про припинення договору оренди та повернення майна і стягнення неустойки.

Зокрема, рішення господарського суду м. Києва по справі №36/302 від 21.11.2011р. було відмовлено у задоволені другої уточненої позовної вимоги РВ ФДМУ по Сумській області щодо передачі ОП НДІЕМІ цілісного майнового комплексу ОП «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків»за адресою: м. Шостка, вул. Інститутська, буд. 6, органу управління - Міністерству промислової політики України; мотивуючи це тим, що враховуючи «Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди»затверджений наказом Фонду державного майна від 07.08.1997р. № 847, спірне майно після закінчення договору оренди потрібно передати до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (як орендодавцю) відповідно до чинного законодавства з додержанням комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна.

На даний час Міністерство промислової політики України (м. Київ, вул. Сурікова, 3) ліквідовано, а на його базі створено та стало його частковим правонаступником - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (м. Київ, вул. Сурікова, 3), що визнає і сам Позивач в своєму позові.

Так за даними Єдиного державного реєстру з веб-сайту http://irc.gov.ua 23 грудня 2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців було зроблено запис щодо Міністерства промислової політики України - 23.12.2011 Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Згідно п. 2 Указу Президента України від 13.04.2011, № 451/2011 «Про Положення про Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном»- Установити, що Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном є правонаступником Міністерства промислової політики України у частині реалізації державної політики щодо управління об'єктами державної власності.

Отже, Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном як правонаступник Міністерства промислової політики України вже було стороною у справі №36/302.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку що рішенням господарського суду м. Києва по справі №36/302 від 21.11.2011 за участю тих самих сторін вже вирішено той самий спір щодо повернення орендованого майна від відповідача-1 до органу управління -відповідача-2, а тому провадження в частині зобов'язання відповідача-1 передати орендоване майно відповідачу-2 підлягає припиненню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 визначити балансоутримувача на баланс якого буду передано майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З моменту повернення майна відповідачу-2, функції позивача як Орендодавця припиняються і повноваження на подальший контроль за майном у позивача відсутні.

Позивач у своїй позовній заяві у відповідності до ст. 1 ГПК України не наводить жодної підстави яка б порушила його законні права та охоронювані законом інтереси за позовною вимогою про зобов'язання відповідача-2 визначити балансоутримувача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 визначити балансоутримувача безпідставні, необґрунтовані, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49,82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. В частині зобов'язання Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків»(41100, м. Шостка, вул. Інститутська, 6, код ЄДРПОУ 00216473) передати Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, код ЄДРПОУ 37552967) майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діелектриків»за адресою: м. Шостка, вул. Інститутська, 6, провадження у справі припинити.

2. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 29.08.2012 р.