Рішення № 25787854, 28.08.2012, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2315/3506/2012

2/2315/1194/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2012 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої -судді Харченко Л. Г.

при секретарі Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» (надалі Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, посилаючись на те, що 3 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, де Банк надав йому споживчий кредит в розмірі 32072 грн. на термін до 2 серпня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % на рік, а він зобов'язувався щомісячно сплачувати заборгованість згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотках.

Так як ОСОБА_1 тільки частково виконав умови кредитного договору, перед банком утворилася заборгованість по кредитному договору, яка станом на 1 березня 2012 року становить 63389 грн. 88 коп., в тому числі заборгованість по кредиту - 25027 грн. 80 коп., по відсотках - 17492 грн. 28 коп., по комісії - 4484 грн. 33 коп., по пені - 16385 грн. 47 коп.

В якості забезпечення виконання зобов'язання 3 серпня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки згідно якого іпотекодавець надав в іпотеку майно, а саме будинок АДРЕСА_1, Черкаської області, загальною площею 48, 6 кв. м.

Так як відповідач частково погасив кредит, порушив строки повернення кредиту та відсотків і продовжує ухиляється від належного виконання договору, позивач просив звернути стягнення на заставлене майно, а саме будинок АДРЕСА_1, Черкаської області та виселити відповідача з вказаного будинку, зі зняттям його з реєстраційного обліку.

Відповідач позов визнав.

Заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 3 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, де Банк надав йому споживчий кредит в розмірі 32072 грн. на термін до 2 серпня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12, 00 % річних, а він зобов'язувався щомісячно сплачувати заборгованість згідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотках.

Банк взяті по договору обов'язки виконав, та надав відповідачу кредит, а ОСОБА_1 свої обов'язки не виконав, не сплатив кредит та відсотки у встановлені договорами та графіками строки.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 3 серпня 2006 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку будинок АДРЕСА_1, Черкаської області, загальною площею 48, 6 кв. м., згідно якого ОСОБА_1 зобов'язувався забезпечити всі вимоги іпотекодержателя (банку) у разі виникнення обставин та наслідків передбачених кредитним договором від 3 серпня 2006 року.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Згідно ст.. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотокодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору. Цим вимогами закону відповідають п.п. 35.3 договору іпотеки, згідно з якими предметом іпотеки визначено будинок АДРЕСА_1, Черкаської області, загальною площею 48,6 кв.м., що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, , визначена вартість іпотечного майна, що становить на момент укладення договору 45720 грн., та перелік вимог кредитодавця, що забезпечуються цією іпотекою.

В п.п. 23,24,27 договору про іпотеку від 3 серпня 2006 року зазначено, що звернення стягнення та реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до розділу V ЗУ «Про іпотеку», тобто за вибором іпотекодержателя та згідно ст..ст. 37-39 цього закону, за яким іпотекодержатель маже задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки через укладення договору про задоволення вимог або застереження про це в договорі іпотеки, що прирівнється до такого договору; шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження від іпотекодавця, якщо це передбачено договором; або шляхом винесення судового рішення про проведення прилюдних торгів чи застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

В позові, що передбачено також умовами договору іпотеки, позивач просив в рахунок погашення боргу за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його Банком будь-яким способом та будь-якій особі. Оскільки такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки передбачений діючим законодавством та умовами договору, ці позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відповідач у встановлений строк не виконав вимогу Банку і продовжує ухиляться від виконання зобов'язання забезпеченого заставою, навіть будучи попередженим листами Банку про погашення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, наступають наслідки передбачені ст.ст. 589-590 ЦК України і заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, тобто в рахунок заборгованості з неї слід звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1, Черкаської області, загальною площею 48, 6 кв. м.

Згідно ст .ст. 39, 40 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя може винести рішення про виселення мешканців, оскільки саме звернення стягнення на квартиру і є підставою для цього. Ці ж положення закріплені в ст.. 109 ЖК України.

При таких обставинах суд вважає, що вимоги щодо виселення відповідача з квартири, яка є предметом іпотеки, також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на корить Банку понесені ними витрати по оплаті судового збору в розмірі - 741 грн. 20 коп.

На підставі наведеного і ст.ст. 526, 546, 572-576, 583, 589 - 590 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 38 - 40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СSS0GК04030083 від 3 серпня 2006 року в розмірі 63389 грн. 88 коп. звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1, Черкаської області, загальною площею 48,6 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного майна ПАТ КБ «ПриватБанк» будь-яким способом та будь-якій особі від імені відповідача за початкову ціну на будинковолодіння не нижче визначеної висновком експертної установи.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з належного йому будинку АДРЕСА_1, Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ на розрахунковий рахунок № 29092829003111, код 14360570, МФО 305299, судові витрати в розмірі - 741 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження-після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: