Ухвала суду № 25786811, 20.08.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

Справа №: 22-ц/0190/4467/2012Головуючий суду першої інстанції:Ісроілова В.У. Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.

"20" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМакарчук Л.В. СуддівКурської А.Г., Горбань В.В. При секретаріТорєханові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання батьківства, третя особа - відділ РАЦС Армянського МУЮ АР Крим, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Армянського міського суду АР Крим від 10 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

21 листопада 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 із зазначеним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з ОСОБА_7 вона з 2009 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах, проживала разом з ним в квартирі, яку спільно орендували, вели спільне господарство. Під час її вагітності, у травні 2011 року вони розірвали стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася донька ОСОБА_8 ОСОБА_7 є біологічний батьком дитини, яка зачата під час їх сумісного проживання. Визнання батьківства необхідно для отримання аліментів на утримання дитини. На підставі викладеного просила визнати ОСОБА_7 батьком ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, також просила внести зміни в актовий запис про народження №87 від 27 травня 2011 року.

Рішенням Армянського міського суду АР Крим від 10 травня 2012 року позов задоволено. Визнано батьківство між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Внесено зміни в актовий запис про народження №87 від 27 травня 2011 року відділу РАЦС Армянського МУЮ АР Крим, із зазначенням прізвища дитини з «ОСОБА_8» на «ОСОБА_8» по батькові «ОСОБА_8» на «ОСОБА_8», в графі відомості про батька зазначити - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд дав невірну оцінку всім доказам у справі. Вважає, що у суду не було законних підстав для встановлення факту батьківства.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачки, повідомленої про час та місце розгляду справи згідно з вимогами ст. 74 - 76 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання батьківства між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності та дійшов висновку, що дитина була зачата під час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Як вбачається із позовної заяви визнання батьківства необхідно позивачці для захисту прав та інтересів дитини та отримання аліментів на утримання дитини.

У свідоцтві про народження серії 1-АП НОМЕР_1 від 27 травня 2011 року, виданого відділом РАЦС Армянського МУЮ АР Крим, ІНФОРМАЦІЯ_1 року про народження ОСОБА_8, матір'ю записана ОСОБА_6, батьком (за заявою матері відповідно до вимог ст.135 СК України) ОСОБА_8.

Згідно роз'яснень, що містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК (2947-14), зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

З аналізу зазначеної норми слідує, що походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як на доказ походження дитини від ОСОБА_7 позивачка посилалась на факт спільного проживання з відповідачем однією сім'єю з 2009 року та по травень 2011 року та ведення з ним спільного господарства.

Факт спільного проживання однією сім'єю позивачки з відповідачем було підтверджено свідками, допитаним при розгляді справи, судом першої інстанції, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які також пояснили, що ОСОБА_7 чекав народження цієї дитини, купував дитячий одяг.

Тієї обставини, що сторони проживали разом з 2009 року по травень 2011 року не заперечував відповідач ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному перегляді справи.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач пояснив, що вважає, що дитина народилась не від нього, оскільки за результатом аналізу спермограми це малоймовірно, а крім того, при припиненні стосунків з позивачкою, вона йому сказала, що дитина не його. Пояснив, що від першого шлюбу він має дитину, якій 6 років.

Згідно зі ст.10 ч.4 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК. На підставі цієї норми цивільно - процесуального закону колегія суддів роз'яснила відповідачеві його право на проведення судової генетичної експертизи. Такі ж роз'яснення були надані відповідачеві і судом першої інстанції при розгляді справи. Проте, відповідач заявив, що він не бажає та немає змоги проводити судову експертизу для встановлення чи спростування батьківства.

Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку доказів судом першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції в повній мірі були оцінені всі наявні в матеріалах справи докази та їм дана належна оцінка.

Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для скасування рішення і ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм закону.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини сторін та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 305 ч.2, 307, 308, 314, 315, Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Армянського міського суду АР Крим від 10 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.