Ухвала суду № 25783857, 27.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року м. Київ К-42173/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.

Борисенко І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Жовтоводський м'ясокомбінат"

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009

у справі № А23/417 (А27/94)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Жовтоводський м'ясокомбінат"

до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Жовтоводський м'ясокомбінат" (далі -позивач, ЗАТ "Жовтоводський м'ясокомбінат") звернулося до суду з позовом до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000342301/0 від 31.03.06, №0000342301/1 від 14.04.2006, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 49847,00 грн., в тому числі 40100,00 грн. - за основним платежем та 9747,00 грн. -штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009, в задоволенні позову ЗАТ "Жовтоводський м'ясокомбінат" відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Жовтоводський м'ясокомбінат" з питань взаємовідносин з ВАТ «Спецтехнологія»за період з 01.12.2004 по 31.12.2005, складений акт №33/23-31624127 від 21.03.2006, в якому зафіксовано порушення п.5.1, пп.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем у IV кварталі 2004 року безпідставно віднесено до складу валових витрат 1000000,00 грн., що не підтверджені відповідним розрахунковими, платіжними та іншими документами, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 40100,00 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 31.03.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000342301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 49847,00 грн., в т.ч.: 40100,00 грн. -основного платежу та 68 922 грн. -штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке за результатами розгляду скарг залишено без змін, скарги без задоволення. 14.04.2006 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342301/1 на таку ж суму, що і первинне рішення -49847,00 грн.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.10.2004 між позивачем (клієнт) та ВАТ "Спецтехнологія" (виконавець) був укладений договір №723/10 по наданню рекламних послуг, за умовами якого виконавець зобов'язувався надавати позивачеві рекламні послуги в обсягах, визначених договором. Загальна вартість послуг виконавця за договором складає 2000000,00 грн., включаючи відшкодування витрат виконавця на закупку послуг (товарів) третіх осіб, необхідних для належного виконання своїх зобов'язань за договором. Вартість кожного з передбачених договором етапу та виду послуг не визначена.

20.12.2004 між позивачем та виконавцем підписаний акт виконаних робіт, за змістом якого виконавцем в повному обсязі надані рекламні послуги на території Російської Федерації, передбачені п.2.1 договору, при цьому вартість рекламних послуг, наданих позивачеві, складає 1000000,00 грн. Підстави визначення фактичної вартості послуг - 1000000,00 грн. при обумовленій в договорі вартості 2000000,00 грн., а також питання щодо понесених виконавцем витрат в акті виконаних робіт не відображені, посилання на будь-які документи, здійснені виконавцем конкретні дії в підтвердження наданих послуг відсутні. Додатки до акту виконаних робіт не передбачені, відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначеним Законом встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За наведених обставин, оскільки документи (акт виконаних робіт та звіт про виконання договору № 723/10 від 06.10.2004), надані позивачем на підтвердження факту здійснення ним відповідної господарської операції, не містять необхідної інформації, яка передбачена вищезазначеними нормативними актами, а лише загальне визначення послуг та їх вартість, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відсутні підстави для віднесення сум витрат до складу валових витрат.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Жовтоводський м'ясокомбінат" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.А. МоторнийСудді В.В. Кошіль І.В. Борисенко