Ухвала суду № 25783228, 09.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2012 р. м. Київ К-4763/10

№ К-4763/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Модерн-К»КП БМФ «Будінвест-Карпати»

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009

у справі № А-6/262 Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Дочірнього підприємства «Модерн-К»КП БМФ «Будінвест-Карпати»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДП «Модерн-К»КП БМФ «Будінвест-Карпати»просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.03.2007 № 485/23-1/25072319, про порушення позивачем норм підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР, втратив чинність 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України) що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 23992,00 грн. (у тому числі: за 2005 рік: березень -2282,00 грн., червень -2630,00 грн., липень -916,00 грн., серпень -6107,00 грн., вересень -7536,00 грн., грудень -2210,00 грн., та за березень 2006 -2311,00 грн.), внаслідок не оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки послуг КП БМФ «Будінвест-Карпати».

За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.04.2007 № 0000992301/0 про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 35988,00 грн.(у тому числі: 23992,00 грн. -основний платіж, 11996,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

У зв`язку з несплатою суми визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість відповідач направив позивачу першу та другу податкові вимоги від 18.04.2007 №1/181 та від 18.05.2007 № 2/233 відповідно, а також 15.05.2007 здійснив опис активів, на які поширюється право податкової застави (акт опису від 15.05.2007 № 15-8175/10/240).

У судовому процесі встановлено, що у березні, червні, липні, серпні, вересні, грудні 2005 року та березні 2006 року позивач надавав послуги (інженерно-технічні, по охороні матеріальних цінностей, спільного використання електроенергії та телефонізації) та виконав будівельні роботи для КП БМФ «Будінвест-Карпати», поставка результатів яких підтверджується приєднаними до справи копіями актів виконаних робіт (а.с. 62-81), проте податок на додану вартість у вартості вказаних послуг та робіт не відніс у власному податковому обліку за відповідні періоди до складу податкових зобов`язань. При цьому позивач посилається на відсутність оплати вказаних послуг та робіт з боку КП БМФ «Будінвест-Карпати»у зв`язку з його ліквідацією, що підтверджується ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2007 про затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Вказаною нормою законодавець передбачає здійснення обліку платником податку на додану вартість своїх податкових зобов`язань у певному податковому періоді за принципом першої з подій, яка сталася за наслідками господарських операцій. Отже, позивач зобов`язаний був відобразити суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість у власному податковому обліку після виконання вказаних робіт та послуг, а у подальшому сплатити суму таких зобов`язань за правилом першої з подій безвідносно до оплати вартості вказаних послуг його контрагентом.

Визнання КП БМФ «Будінвест-Карпати»банкрутом не позбавляє позивача обов`язку сплатити податок з операцій з поставки послуг цьому контрагенту, оскільки така обставина відсутня в переліку підстав, які передбачені ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»(втратив чинність 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України), за яких податковий обов'язок вважається виконаним.

Висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій відповідача щодо складання акту опису активів у силу норм ст. 220 КАС України, згідно з якими суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, не можуть бути предметом касаційного розгляду.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Модерн-К»КП БМФ «Будінвест-Карпати»залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А. УсенкоСудді підписО.В. Вербицька підписМ.І. Костенко

Суддя Є.А. Усенко